Наступальні дії під покривом туману: де Росія посилює тиск, а де ЗСУ здобувають ініціативу

04.11.2026, 15:27 1news.com.ua

На Донеччині російські війська зосередили найбільшу кількість сил, намагаючись протиснутися в районі Добропілля та Гуляйполя. Проте українські захисники відповідають контратаками, повертаючи важливі позиції. Як обидві сторони використовують осінні тумани в своїх тактичних цілях? 🎖️🌫️ Військові експерти розповідають про інтенсивні бої в Костянтинівці та ситуацію на Запоріжжі, де українські сили також нарощують тиск на ворога. Чи вдасться ЗСУ створити загрозу тилу окупантів? Всі деталі та актуальні новини з фронту — у нашій статті.

Росія зосередила на Донеччині найбільше своїх військ і тисне під Добропіллям та Гуляйполем на Запоріжжі. Водночас ЗСУ контратакують, повертають позиції та можуть створити загрозу тилу окупантів. Де вдалося пригальмувати російський наступ і як обидві армії використовують осінні тумани — з’ясовував Фокус.

Російські війська продовжують тиснути на Донеччині, водночас на окремих ділянках фронту українські сили повертають позиції. За зведенням Генштабу ЗСУ на ранок 4 листопада, протягом попередньої доби відбулося 208 бойових зіткнень, зокрема 24 — на Костянтинівському напрямку, 15 — на Покровському та дев’ять — на Слов’янському. Американський Інститут вивчення війни (ISW) повідомив про просування Сил оборони в Піскунівці та Рай-Олександрівці на Донеччині, а також відновлення контролю над позиціями на північ від Сум.

Попри локальні успіхи ЗСУ, Донеччина залишається головним пріоритетом російського наступу. За оцінкою військового експерта Олександра Коваленка, яку він навів у розмові з Фокусом, із приблизно 720 тисяч військових угруповання противника понад 320 тисяч зосереджені саме на Донеччині — тобто більш як двоє з кожних п’яти.

Видео дня

Сьогодні висока активність російських військ спостерігається на Добропільському відтинку фронту. Саме на цій ділянці Донеччини, як зазначив Коваленко, ворог проводить найбільш інтенсивні штурмові дії. Відбуваються спроби інфільтрації росіян в місто Добропілля. Противник намагається обійти населений пункт одночасно з двох напрямів: східного і західного. Одночасно окупанти тиснуть ще й з південного боку. Ворог користується осінніми погодними умовами, зокрема туманом, для спроб проникнути в українські позиції. Ситуація там складна, але Сили оборони України докладають зусиль задля її стабілізації.

У Костянтинівці зараз тривають міські бої. Ситуація там постійно змінюється, одні й ті ж самі позиції протягом доби переходять як в бік ворога, так і в бік ЗСУ. Зі слів військового експерта, зіткнення там інтенсивні, але загалом ситуація є стабільною. Відносно контрольованою є становище на східному фланзі Слов’янсько-Краматорської агломерації, де вдалося загальмувати російські війська і частково урівноважити фронт.

“Зараз відбувається навіть процес контратак по південному берегу Сіверського Донця. Особливо в районі “Крейдова флора” (заповідник) і це вже якраз грає нам на користь. А північніше Слов’янсько-Краматорської агломерації, це бувший Лиманський напрям, який своїми діями в межах операції “Вівальді” Третій армійський корпус зрізав, бойові дії інтенсивніше вже з нашої ініціативи. Відбуваються контратакуючі зустрічні бойові дії”, — розповів Фокусу Коваленко.

Проблемним сьогодні є і Гуляйпільський напрямок фронту (Запорізька область). Як підкреслив військовий експерт, оскільки там незначний фронт, то противник тримає його в постійній напрузі. Росіяни намагаються наступати в районі Степногірського плацдарму, не полишають спроб інфільтруватися в Оріхів. Але найбільша інтенсивність зіткнень саме в районі Гуляйполя.

“Там в них навіть є тактичні просування в той час, як на Степногірському плацдармі та Оріхівському напрямку вони перебувають у стані стагнації. Але так само як і у випадку Донецької області, майже одразу північніше (ближче до адміністративної межі з Дніпропетровщиною) ситуація змінюється. Сили оборони України ведуть доволі активні контратакуючі дії, просуваються вздовж річок Мокрі Яли, Ворона, Янчул. Росіяни наступають через Гуляйпільський напрям до Верхньої Терси, а ми тиснемо з півночі, в якомусь сенсі навіть заходячи їм в тил”, — продовжує експерт.

У перспективі, якщо ситуація на цьому міжкордонні вздовж вказаних річок буде розвиватися у такій тенденції, то відкривається можливість опинитися у противника в тилу на Гуляйпільському відтинку фронту. Коваленко прогнозує, що це може стати для окупантів катастрофою.

Основний напрям удару російських окупантів так і зберігається на ділянці від Костянтинівського, Покровського до Гуляйпільського напрямків. Вони, як пояснив військовий експерт Олег Жданов, об’єднують ворожу групу військ “Центр”, що веде наступальні дії. Вони намагаються виконати завдання, які дозволили б Путіну оголосити про завершення так званої “СВО”. Мовиться про план з повного захоплення Донеччини, також для очільника Кремля було б величезною перевагою взяття Запоріжжя.

“Операція “Вівальді” фактично наполовину розвалила стратегічний задум російського Генштабу тим, що спробу сформувати північний плацдарм в Донецькій області для масштабного охоплення міст-фортець (Слов’янська, Краматорська) ми ліквідували. А на Півдні ймовірніше російське командування вирішило хоч в якомусь місці досягти позитивних результатів. Тому кинуло туди чимало сил, мовиться навіть не стільки про бронетехніку, як про проведення “м’ясних штурмів”, — розповів Фокусу Жданов.

Військовий експерт пояснив, що наразі ворог мало застосовує важку техніку не стільки через погодні умови, як у зв’язку з дефіцитом пального. Вплинула на це й дизельна угода Трампа з Росією, яка спрямувала в бік США доволі значну партію дизеля, щонайменше п’ять танкерів. Даються взнаки й українські “мідлстрайки”. Днями “Азов” прозвітував про атаки на понад сотню потягів в оперативній глибині. А саме залізниця є основним видом транспорту для логістики Росії. Даються взнаки й удари по російських НПЗ. Тому ворогу просто не вистачає чим заправляти свою техніку, аби вивести її на поле бою.

Українським військам днями вдалося закріпитися на північ від Сум. Там ЗСУ проводять контратакуючі дії. Мовиться про зону присутності окупантів по річці Снагість (лівий та правий берег). Як уточнив військовий експерт, відзначається, що там були зустрічні контратакуючі дії районі Юнаківки й Андріївки. Цю інформацію підтвердили незалежні моніторингові групи. А ISW на основі геолокаційних кадрів повідомляє, що ЗСУ змогли закріпитися на північ від Сум. Був зафіксований ворожий вогонь по українській позиції на південний захід від села Андріївка. До цього окупанти стверджували, що ця ділянка під їх контролем.

“Самі ж російські воєнкори заявляють про те, що Сили оборони України активізувалися і російським військам довелося деякі позиції залишити. Геолокаційно ці позиції не розкриваються, це логічно, поки що ці дії виконуються в режимі інформаційної тиші. Але сам факт, що це відбувається в зоні Андріївки й Юнаківки підтверджується”, — зазначив Коваленко.

А от Олег Жданов вказує на те, що на Сумщині ЗСУ ведуть бойові дії з періодичним успіхом. Він пояснив, що українська армія виконує головне завдання там, яке криється у недопущенні втрат своїх позицій, унеможливленні просування ворога на відстань, що дозволяла б окупантам вести вогонь з артилерії. Тобто, щоб вони не мали змогу обстрілювати адміністративний центр — Суми.

“Росіяни також своїми спробами захоплення нових територій на непріоритетних напрямках (Сумська та Харківська області) намагаються відволікти наші резерви, щоб ми були змушені перекидати туди додаткові сили. Тому ми там проводимо активну оборону, рейдові дії. Наші рейдові загони здійснюють інфільтрацію та завдають ударів у тил та фланг російським окупантам. Яскравий приклад — операція “Велес” на Куп’янському напрямку, коли були використані труби, які задіювали росіяни”, — каже Жданов.

Ситуація в районі Куп’янська на Харківщині сьогодні залишається стабільною. “Хартія” здійснює “зачистку” Дворічанського плацдарму. На цій ділянці ЗСУ значно покращили свої позиції. Також вдалося мінімізувати загрози інфільтрації у Куп’янськ, використовуючи підземні комунікації. Росіяни тим часом намагаються пробратися до Куп’янськ-Вузлового, в район Ківшарівки. Однак поки що окупаційній армії це не вдається реалізувати. Їх українські оборонці блокують в зоні від Піщаного до Курилівки.

“Якщо говорити про іншу частину Харківщини, то на Вовчанському напрямку значних змін не відбувається. Він продовжує стагнувати. Однак росіяни намагалися прорватися у зону Козачої Лопані, закріпитися там. Зараз там проводяться стабілізаційні дії, ведеться дистанційна зачистка, а також прямими зустрічними діями”, — повідомив Коваленко.

Погодні умови на 5-й рік війни вже суттєво на фронті не відображаються. І окупаційна армія, і ЗСУ навчились підлаштовуватись до них: обидві сторони залежно від пори року мають як переваги, так і мінуси від погоди. Коли переважає туман, як зараз, українські оборонці менше застосовують безпілотники. Противник цим намагається скористатися і вдається до спроб просуватися. Аналогічно діють і Сили оборони. Коли окупанти інфільтруються під покровом туману, ЗСУ в цей час проводять контратакуючі дії.

“Кожен сезон має свої мінуси й плюси, якими ми користуємося. Коли стало менше “зеленки”, то ворог став більш помітним. А значить ми зможемо більше контролювати ситуацію, але й вони теж діють відповідно. Ми вже адаптовані до цього, тому глобального впливу погода на фронт не має”, — вважає Коваленко.

Російське командування прагнутиме до настання морозів загнати свої війська в населені пункти, аби не зимувати на відкритій місцевості. Олег Жданов наголосив, що залишитися взимку в полі для окупантів буде найгіршим сценарієм. Підсумовуючи, він констатував, що порівняно з минулим роком фронт сьогодні менш динамічний. Глибоких проривів у противника немає, останній був у напрямку Добропілля, але ЗСУ його ліквідували.

Нагадаємо, росіяни дедалі збільшують кількість систем супутникової радіоелектронної боротьби, які перешкоджають роботі Starlink. Система діє на площі майже 25 квадратних кілометрів. Ворог все частіше використовує цю систему вздовж лінії