Скандал у Петропавлівській Борщагівці: чи є катування військовою необхідністю?

03.11.2026, 15:59 1news.com.ua

У Петропавлівській Борщагівці спалахнув скандал: мобілізованих військовослужбовців та осіб після служби з можливими травмами утримували у звичайному житловому будинку, що викликало обурення громадськості. 👀 Ситуація загострилася до кримінального розслідування, коли з’явилися повідомлення про тортури та нелюдське поводження з утримуваними. 🚨 Чому військові опинилися у цих умовах на місяці та хто несе відповідальність за дії, що сталися за зачиненими дверима? З’ясовуємо деталі та наслідки цих подій.

Скандал у Петропавлівській Борщагівці висвітлив проблему: мобілізованих та військовослужбовців після СЗЧ можуть тижнями утримувати у звичайних житлових будинках. Повідомлення про тортури та побиття викликали суспільний резонанс і призвели до кримінального розслідування. РЕКЛАМА з’ясував, наскільки законними є такі пункти розміщення, чому військові опиняються в них на місяці та хто відповідає за те, що відбувається за зачиненими дверима.

Усе почалося вдень 2 листопада, коли в соціальних мережах та Telegram-каналах почали поширюватися повідомлення про те, що в одному з приватних будинків у Петропавлівській Борщагівці нібито утримують від 30 до 40 осіб. Стверджувалося, що серед них є мобілізовані та поранені військовослужбовці. З’явилися й більш тривожні повідомлення — про тортури, побиття і навіть можливу загибель одного з чоловіків.

Ситуація загострилася після повідомлень про те, що медичних працівників нібито не допускають до людини, яка потребує термінової допомоги. Біля будівлі почали збиратися люди, які вимагали забезпечити медикам доступ всередину. На місце прибули правоохоронці, однак, незважаючи на прохання лікарів, поліцейські не дозволяли їм пройти на територію приватного домоволодіння, пояснюючи це тим, що об’єкт є військовим.

Видео дня

Кадри з місця події швидко поширилися в соціальних мережах. На відео було видно машини швидкої допомоги, поліцейських та обурених громадян. Особливий резонанс викликали кадри, на яких жінка в медичному одязі, стоячи на колінах перед правоохоронцями, благала пропустити лікарів до людей, яким потрібна була допомога.

На тлі зростаючого громадського обурення Головне управління Національної поліції у Київській області офіційно спростувало повідомлення про викрадення, загибель людей та утримання 40 заручників у підвалі будівлі.

Прес-секретар Національної гвардії Руслан Музичук підтвердив, що в приміщенні перебували мобілізовані громадяни. Однак, за його словами, йшлося не про звичайний приватний будинок, а про пункт тимчасового розміщення, використання якого зумовлене заходами безпеки та встановленою процедурою прийому новобранців. При цьому представник Нацгвардії заперечив інформацію про утримання там поранених військовослужбовців.

Ситуацію вдалося врегулювати лише ввечері, після прибуття керівника поліції Київської області. Лише тоді медикам та представникам правоохоронних органів дозволили увійти до будівлі.

Приблизно через 15–20 хвилин, за повідомленнями очевидців, із будинку вийшла співробітниця швидкої допомоги, яка розповіла, що всередині перебувають близько 20 осіб. Згодом із будівлі вивели чотирьох чоловіків із ймовірними слідами побоїв. Згідно з попередніми повідомленнями, в одного з них підозрювали ушкодження хребта, інший стверджував, що в нього зламані ребра, а після ударів в область очей він втратив зір. Усіх чотирьох доставили до госпіталю Національної гвардії.

Пізніше на місце скандалу прибув командувач Національної гвардії України Олександр Півненко. Він заявив, що четверо госпіталізованих військовослужбовців раніше перебували в зоні бойових дій, були затримані після проведення зачисток і згодом повернуті до підрозділу.

“Щоб ви розуміли, ці інші військовослужбовці — це військовослужбовці Національної гвардії”, — пояснив Півненко.

Однак його пояснення не розвіяли сумнівів присутніх. Люди звертали увагу на синці під очима та інші видимі ушкодження у чоловіків, яких вивели з будівлі. З натовпу лунали звинувачення у катуваннях та вимоги негайно звільнити решту тих, хто перебував усередині.

“Хто дав їм право катувати людей?” — вигукували присутні, однак прямої відповіді на це запитання від командувача Нацгвардії не пролунало.

Отже, попри офіційні спростування повідомлень про заручників та загибель людей, головне питання залишилося відкритим: за яких обставин військовослужбовці отримали травми та що відбувалося за зачиненими дверима пункту тимчасового розміщення?

Незважаючи на пояснення Нацгвардії, що це пункт тимчасової дислокації, а не катівня, як її назвав народ, напруга не зменшилася. Натовп, що на той час уже зібрався, кидав яйця в будівлю та в поліцейських; скандувала “Ганьба!”; намагалася проникнути на територію через паркан і ламала ворота. У відповідь у натовп розпилювали сльозогінний газ. Поліцейські, які прибули для охорони будівлі, не могли протистояти натовпу.

Скандал прокоментували військовий омбудсмен та командування “Азова”. Ольга Решетилова заявила, що військовослужбовці перебувають у безпеці та отримують медичну допомогу. Командування 1-го корпусу НГУ “Азов” підтвердило, що військовий об’єкт належить до військової частини 3121, та повідомило, що четверо військовослужбовців, затриманих після СЗЧ, отримали травми й направлені на обстеження.

Але натовп не вщухав і вимагав звільнити решту людей, яких утримували в будинку. Близько 21:30 на місце прибув керівник Офісу президента Кирило Буданов. Він намагався заспокоїти присутніх, з’ясувати обставини події та забезпечити допомогу людям, які перебували всередині. Але, зайшовши до будівлі, виявив у підвалі неповнолітнього підлітка віком 14–15 років, який заявив, що його били. Хлопця вивели з підвалу. Як він туди потрапив і що там з ним робили — невідомо. Буданов закликав присутніх розійтися, заявивши, що заручників усередині немає. Але, коли його запитали, чи можна в будинках облаштовувати подібні об’єкти, він відповів, що таких місць багато. Він пояснив це масовістю втечі до СЗЧ та необхідністю конспірації, щоб не накликати російські удари.

Але це не заспокоїло присутніх, а навпаки — ситуація продовжувала загострюватися. Коли з будинку вивели затриманих і посадили в автобус, натовп почав його трощити, як і поліцейські автомобілі, що стояли поруч. У підсумку з автобуса випустили чоловіків, які змішалися з натовпом, і серед яких був один, якого в підвалі будинку тримали 37 днів.

У селі Петропавлівська Борщагівка почалися справжні заворушення, і не лише стрілянина. Звідкись з’явилася досить організована група спортивних хлопців у цивільному одязі, але в балаклавах на обличчі та з битами в руках, яка професійно розігнала протестувальників. З’явилася додаткова інформація про жінку, яка представлялася медичною працівницею та власницею служби швидкої допомоги і влаштувала цю плутанину. Як заявили деякі ЗМІ, вона не має стосунку до компанії “Мед-престиж”.

Міністр внутрішніх справ Іван Виговський повідомив про початок службового розслідування. Його метою стала перевірка обставин події, зокрема умов перебування військовослужбовців. У штабі “Азова” повідомили, що щодо інциденту там пообіцяли провести розслідування і, у разі виявлення порушень, покарати винних.

Однак пізніше командир 1-го корпусу НГУ “Азов” Денис Прокопенко заявив, що ця подія використовується Росією для розколу українського суспільства та дискредитації військових. А вже вранці наступного дня більшість депутатів від “Слуги народу” почали писати про те, що така поведінка громадян України є неприпустимою, що це роз’єднує націю і що подібне потрібно припиняти на корені, а не підігравати РФ.

Проте ГБР порушило кримінальну справу через події в Петропавлівській Борщагівці: провадження розпочато за статтею про перевищення військовим посадовцем повноважень, повідомила їхня прес-служба. Хоча в цьому будинку всі чоловіки заявляли, що у них немає ні скарг, ні претензій до тих, хто їх утримував.

Як би сумно це не звучало, але деякі чоловіки в соцмережах розповідали про те, що вони теж пройшли через такий “пункт дислокації”. І там було все: від залякування та нелюдського ставлення до “виховних” заходів різного характеру. Але суть у тому, що подібних місць, як заявив Кирило Буданов, справді чимало. Особливо вони поширені в прифронтовій зоні, зазначають юристи. І це, як правило, житлові приміщення з міцним підвалом.

У статуті передбачено вимогу, згідно з якою всі військовослужбовці повинні перебувати у місці дислокації свого підрозділу. Однак зараз з певних причин військовослужбовці не завжди розміщуються безпосередньо в місці дислокації частини — зокрема, щоб не наражати їх на небезпеку в разі обстрілів. Тому командири частин іноді відпускають військовослужбовців: дозволяють їм самостійно знайти житло, орендувати його та проживати там. Формально це відступ від статутного порядку, але робиться це з метою безпеки.

“У цьому випадку, ймовірно, ситуація аналогічна. Існує чимало занедбаних, невикористовуваних приміщень, зокрема приватних. Їх використовують для розміщення людей, зберігання майна та вирішення інших службових завдань. У ситуації на Борщагівці ми не знаємо, чому їх утримували, хто саме це робив і на якій підставі. Якщо мало місце якесь порушення, то відповідні органи повинні з’ясувати обставини. Навіть якщо порушення не підтвердяться, перевірка все одно необхідна”, — розповідає Фокусу адвокат Олег Леонтьєв.

Насамперед слід виходити з кількох обставин, підкреслює юрист. У нас немає гауптвахт. Згідно з чинним законодавством, вони можуть розташовуватися в місцях дислокації дисциплінарних батальйонів. Там, де є дисциплінарні батальйони, є й гауптвахти. Інших місць для їх розміщення законом не передбачено. Але найчастіше їх все-таки розміщують у таборі. Можливо, Національна гвардія теж організувала собі щось подібне в будинку.

“Коли я служив у Середній Азії, у нас була підопічна 27-а залізнична бригада. Вона будувала та ремонтувала Західно-Казахстанську залізницю. У них були свої гауптвахти. Що це було? Брали п’ятитонний залізничний контейнер і поміщали туди солдатів, які провинилися: тих, хто пив, вживав наркотики або порушував дисципліну. Щоб їм було “не так нудно