Битва за Київ 3-6 листопада 1943 року: деталі вирішального штурму та оцінка цінності перемоги

03.11.2026, 14:42 1news.com.ua

6 листопада 1943 року Київ нарешті був звільнений від нацистських окупантів у результаті героїчної наступальної операції радянських військ. Ця ключова подія стала частиною більш широких бойових дій під назвою “Битва за Дніпро”. 💥 Втрати були величезними: понад 30 тисяч радянських солдатів полягли на полях бою, а втрачені території не принесли українцям бажаної свободи, а лише нову хвилю репресій. Визволення Києва стало символом боротьби за незалежність, однак ціна цієї перемоги викликала чимало запитань про справжні мотиви та наслідки військових дій. 📅 Давайте згадуємо про ці важливі моменти нашої історії та їх значення для майбутніх поколінь.

У листопаді 1943 року почалась Київська наступальна операція, яка була частиною ширших наступальних операцій СРСР під загальною назвою “Битва за Дніпро”. 6 листопада 1943 року радянські війська звільнили столицю України від німецько-фашистських загарбників. Під час звільнення Києва загинули чи отримали поранення близько 30 тисяч солдатів радянської армії, а противник втратив удвічі менше — близько 15 тис. осіб. Ця подія стала ключовим етапом битви за Київ та визволення України, але принесла нові випробування — репресії, мобілізацію та втрату свободи.

Гітлерівська Німеччина намагалась втримати Київ силами 4 танкової армії Вермахту (у складі угрупування військ “Південь”), загальною чисельністю 80-100 тис. солдатів, з тисячами гармат, чотирма сотнями танків та такою ж кількістю літаків. Тим часом СРСР наступав силами 1 Українського фронту, зосередивши під Києвом близько 150 тис. бійців, тисячі одиниць артилерії, сотні танків й літаків. Щоб зламати опір противника, на Лютізькому плацдармі створили надщільний вогонь гармат: 300-350 стволів на 1 км фронту гатили по позиціях Вермахту та призвели до прориву 3 листопада 1943 року. РЕКЛАМА зібрав інформацію про події, які відбувались під час визволення української столиці 83 роки тому.

Видео дня

За інформацією Національного технічного університету України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”, 6 листопада 1943 року війська 1-го Українського фронту під командуванням генерала армії Миколи Ватутіна завершили Київську наступальну операцію і визволили столицю України від нацистських окупантів.

Битва за Київ — загальна карта наступальної операції “Битва за Дніпро” у 1943 році

Фото: Історична правда

Підготовка до наступу тривала з кінця вересня. Після невдалих спроб прориву з Букринського плацдарму головний удар було перенесено на Лютізький. 3 листопада радянські війська розпочали вирішальний наступ. Уже в ніч з 5 на 6 листопада 1943 року танкісти капітана Чумаченка прорвалися до центру міста. Над будівлею ЦК КП(б)У замайорів червоний прапор.

Битва за Київ — військові на вулицях української столиці, 1943 рік

Фото: З відкритих джерел

До світанку Київ було повністю очищено від німецьких підрозділів. Москва того ж дня салютувала воїнам, що здійснили визволення Києва — ключову подію битви за Дніпро.

Як пише “Еспресо”, битва за Київ стала однією з найкривавіших сторінок Другої світової війни в Україні.

Штурм столиці розпочався о 4-й годині ранку, і за офіційними даними в ній загинуло понад 417 тисяч радянських солдатів.

Історики зазначають, що такі втрати спричинив наказ Йосипа Сталіна взяти Київ до 7 листопада — до річниці Жовтневої революції. Наступ проводився поспіхом, аби зробити “подарунок до свята”. Ціна цієї політичної демонстрації — десятки тисяч життів.

Хоча звільнення Києва від нацистів стало переломним моментом у війні, воно принесло українцям не очікувану свободу, а відновлення радянського режиму.

Битва за Київ — підсумки наступальної операції у 1943 році

Фото: З відкритих джерел

Місто, що перебувало під окупацією 778 днів — з 19 вересня 1941 року до 6 листопада 1943-го, — лежало в руїнах.

З 900 тисяч довоєнного населення залишилося лише близько 180 тисяч. Хрещатик був зруйнований, Успенський собор Києво-Печерської лаври підірвано, а Бабин Яр став місцем масових розстрілів.

Після визволення Києва радянська влада розпочала хвилю арештів, депортацій і примусових мобілізацій. Так званих “чорносвитників” — чоловіків без військового вишколу — кидали на передову.

Почалася нова епоха репресій, коли багато українців, що пережили німецьку окупацію, були звинувачені у “зраді Батьківщини”.

У битві за Київ та визволенні України брали участь мільйони українців.

Понад 7 мільйонів воювали у складі Червоної армії, партизанських загонів і підпілля. Ще близько 100 тисяч бійців УПА боролися як проти нацистської, так і проти радянської окупації.

За різними оцінками, у Другій світовій війні загинуло від 8 до 10 мільйонів українців, з яких половина — цивільні.

Таким чином, визволення Києва стало частиною загальнонаціональної боротьби, але не принесло довгоочікуваної свободи.

Сьогодні 6 листопада 1943 року залишається важливою датою в історії Києва.

Це день військової звитяги, але й водночас — момент історичного переосмислення.

Перемога без свободи не може бути повною, а жертви, покладені заради чужої імперії, нагадують про ціну залежності.

Основні факти про визволення Києва:

Визволення Києва 6 листопада 1943 року стало поворотним моментом не лише битви за Дніпро, а й усієї Другої світової війни в Україні. Та водночас ця подія нагадує, що свобода, здобута ціною залежності, не може бути повноцінною. Для України це день пам’яті — про героїзм, про втрати, про незламність і про прагнення до справжньої незалежності.

Битва за Київ у 1943 році справді тривала три дні, з 3 по 6 листопада, хоч ще до 13 листопада тривало остаточне звільнення столиці від загарбників. Для наступу на підрозділи Вермахту, які окупували Київ, СРСР кинув 150-тисячне військо та здобув перевагу завдяки потужному артилерійському валу. У лютому 2022 року російська армія спробувала повторити події 80-річної давнини. Для цього в наступ на Київ кинули угрупування ЗС РФ в 30-40 тис. осіб, які їхали довгими колонами танків, БТР, БМП тощо та спробували десантуватись в ключових точках на підступах до столиці: Сили оборони спинили наступ росіян. “Київ за 3 дні” перетворився на знак “доброї волі” та відступ у березні 2022 року та затяжну війну станом на листопад 2026 року.

ВІДЕО ДНЯ також писав про метро на Троєщину, “мертві станції” та знищені архіви.

РЕКЛАМА ще повідомляв про те що на Київщині проводитимуть облік мешканців. Адвокат пояснив, чи залучатимуть до цього процесу ТЦК.

Джерело: https://focus.ua/uk/ukraine/731850-zvilnennya-kiyeva-1943-yak-vidbulasya-bitva-za-stolicyu-ta-kijivska-operaciya