«Питання ветеранів не можна вирішувати без них»: Сергій Красноженний про роботу місцевої влади
Рішення щодо підтримки ветеранів у громадах мають ухвалювати за участі самих захисників. Для цього при місцевій владі можуть працювати Ради ветеранів, які допомагають порушувати важливі питання, обговорювати проблеми та пропонувати зміни. Однак такі органи не мають владних повноважень, тому остаточне рішення залишається за місцевою владою.
Про це в інтерв’ю «Ветеран медіа» розповів Сергій Красноженний, який вдруге очолює Раду ветеранів у Шептицькому на Львівщині. Він сам пройшов війну, отримав важке поранення та зіткнувся з труднощами оформлення державної допомоги після звільнення зі служби. Зараз ветеран працює фахівцем із супроводу ветеранів у Соснівці та допомагає військовим і їхнім родинам розв’язувати різні питання.
До повномасштабної війни Сергій Красноженний понад 20 років працював у вугільній галузі. Він пройшов шлях від звичайного працівника до інженерно-технічного фахівця та був заступником директора з виробництва на одній із шахт. Водночас військовий досвід отримав ще у 2014 році, коли служив у 80-й окремій аеромобільній бригаді. Під час служби на Луганщині він отримав поранення та згодом повернувся до роботи на шахті.
Коли у 2022 році почалося повномасштабне вторгнення, вирішив знову долучитися до війська. Однак через попереднє поранення його визнали непридатним до служби та виключили з військового обліку, тому спочатку в ТЦК відмовляли.
«Один із побратимів записався до нашої місцевої територіальної оборони — 63-го батальйону 103-ї бригади ТрО. Тож я теж туди пішов. Командири переглянули мої документи, оцінили досвід. Оскільки у 2014 році я був головним сержантом взводу, тут теж запропонували посаду головного сержанта. Так і долучився до лав ЗСУ», — розповів ветеран.
14 листопада 2022 року під час бойових дій на межі Харківської та Луганської областей Сергій отримав важке поранення. Його підрозділ потрапив під авіаудар із гелікоптера, внаслідок якого загинули двоє військових. Сам Красноженний втратив одне око, пройшов тривале лікування та реабілітацію, а у вересні 2023 року звільнився з війська за станом здоров’я.
Повернення до цивільного життя виявилося складним. Через наслідки поранення Сергій не міг повернутися на попередню роботу або продовжити військову службу. Крім того, виникли труднощі з оформленням пенсії та одноразової грошової допомоги.
«Реабілітація та звикання до цивільного життя були непростими, навіть важкими. Через стан здоров’я я не міг ані повернутися на попередню роботу, ані продовжувати службу. Потім почалися мої поневіряння з оформленням пенсії та одноразової виплати», — згадує Красноженний.
Саме тоді він зрозумів, наскільки важливо, щоб ветеранам допомагали розбиратися з документами та державними послугами. За словами Сергія, після звільнення йому бракувало зрозумілих пояснень, куди звертатися та які документи оформлювати. Спочатку він скептично ставився до посади фахівця із супроводу ветеранів, але власний досвід змінив його думку.
«Мені не вистачало дієвого інформування, чітких алгоритмів: що, де і куди», — пояснив ветеран. Він також наголосив, що готувати військових до повернення в цивільне життя потрібно ще під час служби. На його думку, цим мають займатися, зокрема, підрозділи цивільно-військового співробітництва у військових частинах.
«Щоб не було так, що поки ти служиш, ти потрібен державі і війську, а щойно звільняєшся, з тобою ніхто не хоче спілкуватися», — зазначив Красноженний.
Згодом Сергій вирішив сам спробувати працювати у сфері підтримки ветеранів. У лютому 2025 року він пройшов відбір, а з 1 квітня почав працювати фахівцем із супроводу ветеранів у Будинку воїна. Тепер допомагає іншим військовим пройти ті процедури, з якими раніше мав труднощі сам.
Найчастіше до Сергія Красноженного звертаються щодо оформлення пенсій, одноразових виплат, реабілітації та санаторно-курортного лікування. Якщо людині потрібна юридична допомога, він шукає відповідних фахівців і допомагає встановити з ними контакт. Також консультує родини військових, зокрема сім’ї загиблих та зниклих безвісти.
«До мене звертаються з усіма можливими питаннями. Фахівець із супроводу для ветерана або членів його сім’ї — це свого роду сімейний лікар: ти звертаєшся до нього, а він скеровує тебе туди, куди потрібно», — пояснив Красноженний.
За словами ветерана, особливо складно працювати з родинами зниклих безвісти військових. Такі сім’ї живуть у постійній невизначеності та потребують уважного ставлення. Сергій наголошує, що працівники державних установ повинні поважати не лише ветеранів, а й усіх людей, які звертаються по допомогу.
«Загалом варто змінювати всю систему спілкування з отримувачами послуг. Погодьтеся, не дуже приємно, коли приходиш до державної установи, наприклад Пенсійного фонду чи органу соціального захисту, а на тебе починають кричати. Повага та належна комунікація мають бути з усіма», — зазначив він.
Наразі на офіційному супроводі Красноженного перебувають 85 людей. Із приблизно 15 випадками він працює активно, а також проводить одноразові консультації. За його словами, раніше фахівців було значно менше, проте зараз їхня мережа у Шептицькому районі розширилася.
Окрім основної роботи, Сергій Красноженний вдруге очолює Раду ветеранів у Шептицькому. Це консультативно-дорадчий орган, який представляє інтереси ветеранської спільноти перед місцевою владою. Його учасники можуть обговорювати проблеми, готувати пропозиції та рекомендувати міській раді певні рішення.
«Насправді дуже погано, коли в громадах питання, що стосуються ветеранів, вирішують без самих ветеранів. Якщо ж є Рада ветеранів, то до розробки програм ветеранської політики в громаді, обговорення різних питань і пошуку рішень можна залучати самих ветеранів», — пояснив Красноженний.
За його словами, під час створення Ради не всі розуміли, які саме повноваження вона матиме. Дехто вважав, що її представники зможуть самостійно виділяти земельні ділянки або ухвалювати рішення замість місцевої влади. Насправді головне завдання Ради — забезпечити спілкування між ветеранами та посадовцями.
«Ми розуміємо, що не маємо великих повноважень чи безпосереднього впливу на рішення міської ради, а можемо лише надавати рекомендації. Чи прислухатиметься міська рада до них — уже її справа. Проте ми робимо все, що від нас залежить», — наголосив ветеран.
У жовтні 2026 року відбулося друге формування складу Ради ветеранів у Шептицькому. Її склад оновився на 60%, а зараз до Ради входять 18 людей, хоча максимально може бути 27. Серед учасників — представники ветеранських громадських організацій, старостинських округів та ветерани, які самостійно висунули свої кандидатури.
Рада збирається приблизно раз на місяць, а між засіданнями її учасники підтримують зв’язок у спільному чаті. Звернутися до представників можуть і ветерани, які не входять до її складу. Їхні пропозиції та проблемні питання Рада може передати місцевій владі.
Одне з питань, яким займалася Рада, стосувалося доступності реабілітаційного закладу в Соснівці. Там проходять відновлення військові, зокрема після ампутацій кінцівок. Ветерани запропонували облаштувати інклюзивні тротуари, щоб пацієнти могли безперешкодно пересуватися на кріслах колісних.
«Це дуже гарне місце для відновлення, адже воно розташоване поруч із лісом та озером. Ми ініціювали облаштування інклюзивних тротуарів, щоб хлопці могли пересуватися на кріслах колісних», — розповів Красноженний.
Також Рада зверталася до міської влади щодо ремонту палат у Лікарні Архангела Рафаїла в Соснівці, де лікуються військовослужбовці. За словами Красноженного, наразі коштів на ці роботи немає. Представники влади запевнили, що повернуться до питання, коли з’явиться фінансування.
Ще одним напрямом роботи стало обговорення перейменування вулиць. До Ради надходили пропозиції назвати одну з вулиць на честь Ірини Фаріон, а іншу — на честь загиблого військового одного зі спецпідрозділів Національної гвардії. Однак учасники вирішили поки відкласти ці питання та повернутися до них після завершення війни, щоб комплексно підійти до вшанування загиблих.
«Ці питання поки відклали, оскільки Героїв багато й до цього потрібно підходити комплексно. Вирішили повернутися до них після завершення війни, і міська рада нас у цьому підтримала», — пояснив ветеран.
Надалі Рада планує розглядати питання санаторно-курортного лікування та місцевих програм соціального захисту ветеранів. Красноженний також хоче покращити чинні програми підтримки захисників у громаді. За його словами, саме це є одним із пріоритетів нового терміну роботи Ради.
Сергій Красноженний вважає, що подібні органи варто створювати в усіх територіальних громадах. Це дозволить ветеранам безпосередньо брати участь в обговоренні рішень, які стосуються їхніх потреб. Також він підтримує створення окремих відділів ветеранської політики при місцевій владі.
«Звісно, у кожній громаді мала б бути Рада ветеранів. Принаймні це було б добре, адже сприяло б діалогу між ветеранами, членами їхніх сімей та громадою», — зазначив Красноженний.
Водночас не всі громади готові до таких змін. За словами ветерана, в одній із громад неподалік Шептицького депутати не побачили потреби у створенні Ради ветеранів. Красноженний вважає таку позицію неправильною, адже представництво захисників потрібне навіть у невеликих громадах.
«Навіть якщо в громаді буде лише п’ять-шість ветеранів, спільна робота має вестися. Зрештою, не варто забувати й про членів сімей військових та ветеранів», — наголосив він.
Ще одна проблема — не всі ветерани готові займатися громадською роботою після повернення з війська. Дехто має проблеми зі здоров’ям, інші хочуть більше часу проводити з родиною та відновлюватися після служби. Тому, за словами Красноженного, найскладніше завдання — об’єднати людей, які готові брати участь у роботі Ради.
«Раніше казали: прийдуть ветерани й наведуть порядок. Насправді не кожен готовий братися за це. Хлопці хочуть повернутися додому, побути з родиною, пожити в спокої, а не перейматися ще й громадською роботою», — пояснив ветеран.
Попри труднощі, Красноженний переконаний, що представники ветеранської спільноти повинні мати можл
- Останні
- Популярні
Новини по днях
2 листопада 2026
