Загроза Херсону після перемир'я в Олешках: чи готує російське військо новий наступ через Дніпр

30.10.2026, 19:04 vesti-ua.net

Поки до окупованих Олешок везуть гуманітарну допомогу, російські війська використовують затишшя для підвезення боєприпасів, ротацій та облаштування позицій на лівобережжі Херсонщини. Чи може за перемир’ям настати нова хвиля атак через Дніпро та що реально загрожує Херсону й Нікополю — масштабний наступ чи рейди малих груп — з'ясовував Фокус.

29 жовтня, на другу добу перемир'я в Олешках український військовий Станіслав Бунятов з позивним "Осман" повідомив про підозрілу активність ЗС РФ на лівобережній частині Херсонщини. Росіяни масово підвозять снаряди, особовий склад та продукти харчування у населені пункти неподалік від Дніпра. Під час затишшя затягуються сітками дороги, готують укріпрайони. За оцінкою Бунятова, можна очікувати нового наступу на Херсон.

Військовий назвав ще одну критичну точку на півдні — це Нікополь: майже навпроти — окупована росіянами Запорізька АЕС, а поруч — вкрите рослинністю дно Каховського водосховища та обміліле русло Дніпра. На думку Бунятова, під час перемир'я в Олешках вся увага буде прикута до Херсона, тим часом на Нікополь можуть пробиватись диверсанти ЗС РФ та просочуватись малі групи противника.

Німецьке медіа Bild поговорило з іншими українськими військовими, які також розповіли про активізацію російської армії на окупованій частині Херсонщини. З'ясувалось, що у лісі під населеним пунктом Раденське (південний схід від Олешок), з'явились установки "Град" (дальність до 40 км), а біля Голої Пристані (південний захід від Олешок) — десятки російських вантажівок, які підвозять БК та особовий склад.

В останніх звітах Генштабу ЗСУ повідомляють про затишшя на Придніпровському напрямку, від Херсона до, умовно, Нікополя. Протягом двох-трьох тижнів кількість штурмів ЗС РФ — нуль або 1-2. На карті аналітичного проєкту DeepState позначена конфігурація сил на південному відтинку фронту. Бачимо, що Гола Пристань — населений пункт південніше Олешок, а навпроти — острівні райони Херсона. Раденське — на трасі Е97 на Олешки. Берислав (контроль ЗСУ), Нова Каховка та Каховка (ЗС РФ) — населені пункти за 40 км на північний схід від Олешок, а ще за 150 км — Нікополь (ЗСУ) та ЗАЕС, Енергодар (ЗС РФ).

Військовий експерт Олександр Коваленко погодився, що під час перемир'я в Олешках ЗС РФ справді збирають сили для активізації штурмових дій на Придніпров'ї. Користуючись режимом тиші, росіяни переводять боєкомплект, матеріально-технічне забезпечення, проводять ротацію, підсилюють підрозділи, проводять розвідувальну діяльність.

Своєю чергою військово-політичний експерт Дмитро Снєгирьов зауважив, що росіяни можуть використати перемир'я для влаштування провокацій проти України. З одного боку, ЗС РФ показують розмінування на дорогах під Олешками, а паралельно — привезли установку дистанційного мінування "Земледелие". Установка схожа на РСЗВ, але вистрілює міни різних типів — протипіхотні, бронетанкові, і також "розумні міни", які реагують на людину. Крім того, дорогу перед гуманітарною колоною можуть замінувати скидами з БпЛА. Якщо станеться інцидент, то Кремль заявить, що це зробили українці.

Складні погодні умови, похолодання та течія Дніпра ускладнюватимуть висадку ворожого десанту найближчим часом. Крім того, дерева вже скинули листя, що обмежує можливості противника для маскування, зауважив Коваленко. Особливо складно десантуватись на відкритій місцевості, й легше — посеред міської забудови. Найбільша загроза від ЗС РФ — це Херсон, мікрорайон Корабел. У цьому районі вже були спроби проникнення, десантування російських військ, і вони продовжаться після перемир'я. Втім, росіяни можуть наважитись на штурм і за таких несприятливих умов, оскільки зовсім не жаліють особовий склад.

На питання про те, чи є загроза для Нікополя, Коваленко відповів, що поки не має інформації про загострення на цій ділянці. Водночас експерт запевнив, що Сили оборони напоготові й дадуть відсіч, якщо буде потреба.

Коваленко наголосив, що класичного наступу на Херсон не буде, оскільки у росіян немає таких сил та засобів у ворога. Що можливе — це проведення диверсійно-рейдової діяльності через десантування. Але такі групи диверсантів швидко нейтралізують, оскільки не зможуть закріпитись, а Дніпро за спиною обмежуватиме можливості.

Він пояснив, яка різниця між українським десантом через Дніпро в Кринках та російськими диверсантами, які спробують закріпитись після марш-кидка через річку. Мета української операції — це сковування угрупування ворога та відтягнення сил з інших ділянок фронту, наприклад, з-під Степногірська під Запоріжжям. Тим часом мета російського десанту — закріпитись та розширити плацдарм, а це завдання вони не виконають через проблему логістики та удари ЗСУ.

З іншого боку, командування ЗС РФ навряд чи матиме на меті примусити Сили оборони України перекинути підрозділи з-під Краматорська та Придніпров'я, наголосив Коваленко.