Сенс Банк та «Міндічгейт»: чому НАБУ і САП приходили до голови НБУ Пишного

23.10.2026, 11:43 ua.news

Після короткої паузи з моменту гучних викриттів «Форест Гамп» та «Феміда» НАБУ і САП нагадали, що розслідування схем триває і список фігурантів може поповнюватися. 21 жовтня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура прийшли з обшуками у приміщення Національного банку та додому до одного із співробітників.У Нацбанку підтвердили проведення слідчих дій та пообіцяли пізніше надати додаткові пояснення. Того ж дня кілька народних депутатів повідомили, що обшуки проводили у самого голови НБУ Андрія Пишного, і пов’язані вони з корупційними кейсами Сенс Банку та заводу «Карпатнафтохім». У НАБУ утрималися від коментарів щодо підозр або статусу Андрія Пишного, щоб не нашкодити справі. Водночас ця історія почала обростати новими подробицями.UA.News розбирає цей епізод з обшуками в очільника НБУ, а також згадує шлейф політичних та корупційних скандалів, який тягнеться за Андрієм Пишним: від «Міндічгейту» до необґрунтованих багатомільйонних штрафів для провідних небанківських компаній.Обшуки та раптове «звільнення» з НБУ 21 жовтня на тлі обшуків в очільника НБУ українські ЗМІ з посиланням на власні джерела повідомили про його відставку. Андрій Пишний нібито написав заяву «за власним бажанням через стан здоров’я».У Національному банку це спростували та запевнили, що продовжують працювати у штатному режимі. Щоправда, команді НБУ не вдалося зробити вигляд, що нічого серйозного не відбувається. Медіа з’ясували, що за 48 годин до обшуків звільнилася з Нацбанку і виїхала з України директорка департаменту ліцензування НБУ Дар’я Софіна. Вона прийшла працювати до Нацбанку після призначення Пишного, вважалася його креатурою та фігурувала в одному з епізодів справи щодо державного Сенс Банку. Редакція UA.News намагалася додзвонитися до посадовиці 21 жовтня, але та не відповідала.Зважаючи на те, що Софіна жодним чином не коментувала інформацію про її звільнення, ЗМІ розглядали два сценарії розвитку подій. Або посадовиця, ймовірно, була залучена до якихось незаконних схем очільника НБУ й хотіла втекти від відповідальності. Або навпаки — могла співпрацювати зі слідством і давати свідчення.Лише наступного дня після обшуків на своїй сторінці в соцмережі Софіна написала, що не виїхала з України і перебуває в будівлі Нацбанку. А заяву про звільнення за власним бажанням вона написала за 10 днів, не пов’язуючи своє рішення зі слідчими діями.Симптоматично в цій історії виглядає те, що за кілька місяців до обшуків у фінансових та політичних колах обговорювали чутки про підготовку до ймовірної відставки Пишного, якого вважають креатурою екскерівника Офісу президента Андрія Єрмака. Зокрема, Пишний та Єрмак були співзасновниками громадської організації «Відчуй», створеної у 2011 році.Крім того, в українських пабліках з’явилася інформація про те, що в секретаріаті НБУ обговорюють збереження поточного складу правління Нацбанку та керівництва ключових департаментів, якщо Пишний піде з посади.Сам Пишний підтвердив, що НАБУ та САП проводили в нього обшуки, але не виявили нічого, що могло б свідчити про вчинення ним чи будь-ким із службовців НБУ будь-яких правопорушень.«Це новий для мене досвід. Слідчі дії в робочому просторі потребують коментарів не лише установи. Тому вважаю за необхідне особисто висловитись. Відповідно до ухвали суду, кримінальне провадження, у межах якого проводилися слідчі дії, не стосується ані діяльності Національного банку України, ані моєї службової діяльності на посаді його Голови. Слідство шукало докази у справі, пов’язаній з іншими обставинами та особами», — написав він у соцмережі.У НАБУ пояснили, що слідчі дії санкціоновані й здійснюються відповідно до чинного законодавства, при цьому «жодна особа не затримувалася, про підозру не повідомляли».Можливі причини обшуків у Пишного Одразу кілька народних депутатів заявили, що обшуки НАБУ в робочому кабінеті та вдома у Пишного пов’язують із зловживанням активами «Карпатнафтохіму» та націоналізованим Сенс Банком, через який корупціонери «вибілювали» накрадений кеш. Зокрема, фігуранти спецоперації «Форест Гамп» організували легалізацію 150 млн грн. А потім ці гроші внесли як заставу за ексміністра Германа Галущенка, арештованого в межах операції «Мідас». Скандал миттєво вийшов за межі кримінального провадження.У серпні голова НБУ прийшов до парламенту пояснювати, як державний банк міг опинитися в центрі схеми з 150 млн грн. Викриті масштаби зловживань у Сенс Банку поставили питання про можливі проблеми у самому НБУ. Очільник податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев прямо заявив, що Андрій Пишний нібито знав про схему відмивання коштів у Сенс Банку та не вжив необхідних заходів раніше.Також депутат заявив про можливу причетність до схеми Ірини Мудрої, яку назвав близькою соратницею Пишного, а також згадав його зв’язки з Василем Веселим та шістьох топпосадовців Сенс Банку, яких назвав пов’язаними з головою НБУ.Окремо Гетманцев звинуватив керівництво НБУ в ігноруванні, за його словами, мільярдних порушень фінансового моніторингу в Сенс Банку. Депутат вимагав відставки Пишного.Подробиці можливої причетності голови НБУ до схем з’явилися після того, як тимчасова слідча комісія Верховної Ради почала перевірку стороннього впливу на органи управління Сенс Банку.Окрему увагу слідчі та парламентська ТСК приділили Василю Веселому, колишньому раднику наглядової ради Сенс Банку, який фігурує у справі про «плівки Міндіча». За свідченнями колишнього голови наглядової ради Сенс Банку, саме Андрій Пишний привів Веселого до банку. Сам Пишний це заперечував. Як згодом повідомив народний депутат Ярослав Железняк, 24 вересня було відкрите кримінальне провадження щодо можливих неправдивих показань Андрія Пишного під час засідання тимчасової слідчої комісії. ТОП-скандалів за участю Андрія Пишного EasyPay, City24 та спроба знекровити бізнес Від початку року Національний банк України наклав на низку небанківських фінансових установ рекордні багатомільйонні штрафи, які сумарно перевищують 374 млн грн. Загалом йдеться про 54 випадки штрафування компаній, при цьому деякі учасники ринку отримували санкції повторно. Серед покараних були відомі провідні платіжні платформи, великі страхові компанії, а також «Укрпошта».У травні величезні штрафи отримали дві найбільші мережі платіжних терміналів — EasyPay (ТОВ «ФК «Контрактовий дім») та City24 (ТОВ «Свіфт Гарант») — по 135 мільйонів гривень кожна. Офіційною причиною в НБУ назвали порушення вимог законодавства у сфері фінансового моніторингу. Проте деталі таких претензій викликали запитання у медіа та привели до версії, що гучні заяви про «боротьбу з брудною готівкою» на суму 270 млн грн можуть бути частиною великої адміністративної та медійної гри.Перед тим, як оголосити штрафи, у пресі активно поширювали інформацію, нібито ці термінальні мережі пов'язані з бізнесменом Тимуром Міндічем та гучною справою «Мідас». Проте реальні факти вказували, що юридичного чи фінансового зв'язку між EasyPay, City24 та фігурантами розслідувань, найімовірніше, немає. Обидві компанії — EasyPay, City24 — абсолютно відкриті і жодним чином не були помічені у співпраці з компаніями, які фігурували у справі «Мідас». Штраф у 135 мільйонів для небанківської компанії — це фактично спроба знекровити бізнес. При цьому претензії Нацбанку, на думку фінансових аналітиків, виглядають неоднозначними і містять кілька очевидних технічних маніпуляцій. Цей епізод за участю НБУ фінансові експерти пояснювали кількома версіями:Монополія державних банків. Якщо прибрати приватні мережі, мільйони українців підуть до кас та терміналів держбанків. Це дозволить їм диктувати свої умови та піднімати комісії для населення. А це, у свою чергу, може свідчити про те, що НБУ порушує рішення МВФ щодо скорочення частки держбанків в економіці.Місце для «свого» гравця. Якщо EasyPay та City24 втратять свої топові локації в супермаркетах та ТРЦ, їх може швидко зайняти нова платіжна система, потенційно лояльна до когось із високопосадовців.Банальний тиск та «абонплата». У кулуарах фінансового сектору активно обговорюють припущення, що реальна мета таких гігантських штрафів — не закриття компаній, а банальне залякування. Можливо, бізнес просто намагаються змусити платити тіньову «данину» кураторам у владних кабінетах за право спокійно працювати далі. Схоже, 135-мільйонні штрафи — це такий собі фінансовий аргумент у цих перемовинах.Сенс Банк та нелегальні платежі за азартні ігри Раніше голова НБУ Пишний та представники Сенс Банку вже фігурували у стенограмах операції «Мідас» або на «плівках Міндіча». У травні 2026 року чергова серія записів НАБУ підвела до того, що державний Сенс Банк, ймовірно, є найбільшим гравцем та монополістом з еквайрингу (проведення платежів) для онлайн-казино, забезпечуючи проходження значної частини тіньових потоків.Тоді ж голова податкового комітету Данило Гетманцев обурився ситуацією, заявивши про ймовірність створення організованої злочинної групи всередині державного банку, яка допомагає гральному бізнесу ухилятися від податків.Гетманцев заявив, що йдеться не про окремі епізоди, а про системну корупційну конструкцію, що функціонувала за «мовчазної згоди» регулятора та правоохоронних органів.«Коли банк бере на себе функцію здійснення нелегальних платежів за азартні ігри та надає цю послугу найбільшим операторам, це є однією великою корупційною конструкцією», — наголосив нардеп. Він додав, що фінансовий моніторинг банку міг сприяти цій діяльності, а НБУ не вжив жодних заходів за результатами перевірок.Переслідування та ліквідація Айбокс Банку Національний банк України відкликав ліцензію АТ «АЙБОКС БАНК» та відправив його на ліквідацію у березні 2023 року.У травні 2026 року народний депутат Володимир Ар'єв повідомив, що після відкликання ліцензії у Айбокс Банку, ініціатори переслідування цього бізнесу програли усі можливі суди. «Банк був ключовим інфраструктурним гравцем у сегменті терміналів та онлайн-платежів. Його знесення аргументували боротьбою з нелегальною ігоркою. Минуло три роки, і ми бачимо фінал цієї історії: кримінальні справи проти А