Що зміниться для українців після вступу до ЄС

20.10.2026, 14:52 infocity.kharkiv.ua

Україна починає новий, важливий етап на шляху до Європейського Союзу. Наша енергетична система з 2022 року вже обʼєднана з ЄС, і нині настала черга юридичної інтеграції. Центр громадського моніторингу та контролю розібрався, як нові правила можуть вплинути на життя українців.

Енергетика є однією з тих галузей, які рухають Україну до ЄС швидше за решту. Про це на лекції Освітнього хабу “Медіацентру Україна” розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. За його словами, Європейська комісія оцінила підготовку цієї галузі на 4 бали з 5 можливих.

Технічно українська енергосистема вже є частиною європейської: синхронізація відбулася вже після початку повномасштабного вторгнення, 16 березня 2022 року. Тепер триває юридична інтеграція, зокрема, об’єднання вітчизняного ринку електроенергії з європейським, перехід до ринкових цін із захистом вразливих споживачів та подальша реформа державних компаній.

На цьому шляху вже є конкретні дати, зазначив Олександр Харченко. Так, цінові стелі на оптовому ринку електроенергії мають скасувати до 1 травня 2027 року. Саме ж обʼєднання нашого ринку електроенергії з ЄС має відбутися 1 січня 2028 або 2029 року.

Найскладнішим етапом може стати перехід на ринкові тарифи в енергетиці. Наразі на певні категорії послуг діють фіксовані ціни. Українські тарифи на електроенергію приблизно втричі нижчі за середню ціну в ЄС, каже Олександр Харченко. Задля обʼєднання ринків нам доведеться виконати низку вимог Єврокомісії та Міжнародного валютного фонду. Зокрема, зняти цінові стелі, скасувати мораторій на підвищення оплати за тепло та змінити систему захисту вразливих споживачів.

Читайте нас у Facebook, Telegram, Instagram та дивіться наші відео в YouТube та TikTok.

Захищатимуть від високих тарифів лише найбільш вразливих українців. А допомогу хочуть надавати адресними субсидіями. Завдяки такій системі людина отримуватиме гроші на спеціальний рахунок і платитиме з нього за енергію, тепло чи комунальні послуги. Система субсидій в Україні вже працює, але її треба буде адаптувати, зазначає Олександр Харченко.

Серед колишніх радянських країн вже є вдалий приклад подібних змін. У 2022 році Молдова перейшла на ринкові тарифи й адресні субсидії з перехідним періодом. Для нас, кажуть у Міністерстві енергетики, повне запровадження ринкових цін можливе після завершення воєнного стану. Наразі енергетики говорять і про кілька позитивних ефектів ринкових цін для економіки. Так, енергоефективність ставатиме порядком денним для бізнесів, а згодом і для домогосподарств. А інвестори, для яких діятимуть чіткі та зрозумілі правила, зможуть будувати нову генерацію.

Обʼєднання українського енергетичного ринку з європейським принесе нашій країні і чимало переваг. Перша з них — це доступ до ринку майже на 450 мільйонів споживачів без квот і митних процедур. За словами Харченка, Україна може повернути собі статус великого експортера електроенергії. Навіть зараз, попри втрати генерації та падіння споживання, наша держава більше експортує, ніж імпортує.

Об’єднання ринків має привабити й інвесторів.

Є й те, що нам важливо не втратити. Енергетичні об’єкти в нашій державі зводять у 5-6 разів швидше, ніж у Євросоюзі, де, наприклад, у Нідерландах чи Німеччині дозвільні процедури можуть тривати 10-15 років.

Окремо експерт зауважив про можливість розвивати привабливий експортний напрям. Йдеться про постачання біометану. Вперше Україна поставила його до ЄС у лютому 2025 року. Нині ж виробляє до 110 млн м³ біометану на рік. Наразі у нас будуються десятки нових заводів, і держава прагне у 2030 році експортувати до ЄС 1 млрд м³ біометану на рік.

Також є шанс звільнити наших металургів та аграріїв від європейського екологічного податку (вуглецевого збору). Оскільки через втрату більшої частини вугільної генерації Україна суттєво скоротила шкідливі викиди, є всі підстави говорити з ЄС про повне скасування цього збору, переконаний Олександр Харченко.

ОСТАННІ НОВИНИ