Ультиматум Трампа та ставка Путіна на холод: що вирішується за зачиненими дверима

19.10.2026, 10:40 vesti-ua.net

Напередодні виборів до Конгресу США Дональд Трамп посилив тиск на Київ, обмежуючи розвіддані та Starlink, і намагається всіляко задобрити Путіна. Тим часом Москва, не маючи успіхів на фронті, робить ставку на зимовий терор проти енергетики й не лише.

Що залишилося за лаштунками бурхливих розбірок між Києвом і Вашингтоном, чого варто чекати взимку і чи є все ж перспектива перемироя. Про це повідомляє Vesti-UA.net з посиланням на РБК-Україна.

Головне:Передвиборчий тиск США: Напередодні листопадових виборів до Конгресу Трамп змінив курс на умиротворення Москви і почав публічно та приховано тиснути на Київ.Важелі впливу: США тимчасово обмежували передачу розвідданих про пуски балістики та ввели швидкісний ліміт на Starlink (~160 км/год), що ускладнює роботу українських дронів-перехватчиків.Зимова ставка Путіна: Оскільки РФ не має значних успіхів на фронті й зазнає високих втрат, Кремль робить головну ставку на знищення цивільної інфраструктури та енергетики України під час опалювального сезону.Відсутність перспектив миру: Жодна зі сторін поки не бачить реальних умов для секторального чи сталого перемироя, щонайменше до весни 2027 року, а ключова мета Путіна – контроль над усією Україною – залишається незмінною.

День 9 жовтня не віщував Україні нічого загрозливого. У Маямі мали відбутися чергові переговори української делегації з американською, а команду з Києва ще й підсилили європейці.

Очікування від зустрічі були відверто скромними: як говорили РБК-Україна причетні до переговорного процесу, Росія відмовлялася укладати навіть обмежені перемир'я, не кажучи вже про перспективи виходу на якийсь стабільний мир.

"Росіяни деякий час тому почали пов'язувати навіть енергетичне перемир'я зі зняттям із себе санкцій", – говорив на початку місяця один із поінформованих співрозмовників РБК-Україна в українській владі. Водночас, як виглядало, американська сторона була більш схильна до протилежного підходу.

У середині вересня Конгрес нарешті ухвалив багатостраждальний санкційний законопроєкт Грема-Блюменталя. У середині жовтня він має набрати чинності, хоча б частково – принаймні такі очікування існували в Україні.

Трамп шокував майже всіх причетних до процесу, у своєму стилі "перевернувши стіл" і взявши прямо протилежний курс – максимально задобрювати Москву й атакувати Київ.

Найбільш резонансним стало, звісно, "дизельне сполучення" з Кремлем, завдяки якому Москва несподівано отримала з-за океану підтримку для своєї проблемної економіки (хоча стратегічно на її стан гіпотетичні доходи від продажу дизелю в США не так уже й вплинуть).

Як згодом, крок за кроком, з'ясували західні ЗМІ, "дизельна угода" стала лише верхівкою нового підходу США до ведення справ із Росією.

Справді, серед пропозицій, які, за даними західних медіа, американці готові зробити росіянам – навіть відновлення продажу російського газу в Європу, таке собі "рамочне угодження безпеки", яке європейці начебто мають укласти з РФ, цілком прагматичний інтерес американських переговорників до заморожених закордонних активів російського "Лукойлу" тощо.

Навіщо це все Трампу (окрім імовірних фінансових інтересів його оточення)? Відповідь очевидна – майбутні вибори до Конгресу США, заплановані на 3 листопада.

І скільки б Трамп не розповідав про те, як добре йдуть справи у США за його керівництва, що війна з Іраном "майже виграна", а всі соціологи – продалися демократам, шанси Республіканської партії утримати за собою обидві палати Конгресу це ніяк не підвищує.

Згідно з найсвіжішими цифрами, ймовірність, що партія Трампа збереже більшість у Палаті представників, становить 11,5%, а в Сенаті – 27,6%, за даними проєкту Race to the White House.

Різкий розворот Трампа в бік Росії цілком логічно супроводжувався і його вербальними атаками на Україну та особисто на Володимира Зеленського. У хід пішов майже весь звичний арсенал образ і аргументів: про "небажання Зеленського укладати угоду", про необхідність українцям "обрати нового президента", про неймовірні суми, які хитрий Зеленський зміг виманити у Джо Байдена, про те, що в усьому насправді винен ще Барак Обама тощо.

Не обійшлося і без новинки – виявилося, що Україна ще й активно торгувала на відкритому ринку американськими крилатими ракетами Tomahawk (які насправді від США вона ніколи не отримувала). Підкріплював свої слова Трамп, наприклад, посиланнями на інтерв'ю експрессекретарки Зеленського Юлії Мендель.

Ситуація почала дуже нагадувати події початку минулої весни, після сумнозвісного скандалу в Овальному кабінеті – з тією різницею, що цього разу важко було б дорікнути Зеленському чи українській команді в тому, що вони не так одяглися чи якось помилково себе поводили.

Очевидна проблема в тому, що самі по собі словесні випади з боку Трампа цілком можна було б перетерпіти. Однак у США є й цілком конкретні, болючіші інструменти впливу на Київ, які американська сторона і продемонструвала за останній тиждень.

Одразу після новин про "дизельну угоду" Вашингтона і Москви та чергові заклики Трампа до припинення українських ударів по російських НПЗ джерело у владі запевнило РБК-Україна: якщо енергетичного перемир'я не буде, то удари триватимуть.

Але вже 11 жовтня Трамп, вдруге за останній час, оголосив про нібито досягнуте між Україною та Росією енергоперемир'я.

Для Києва ця заява стала сюрпризом: українська сторона не підтверджувала існування домовленості, проте погодилася утримуватися від ударів по російських НПЗ за умови, якщо це перемир'я зі свого боку дотримуватиметься і Москва.

Протягом кількох наступних днів Україна дійсно не атакувала російську нафтопереробку, водночас Кремль усе одно продовжував інтенсивні удари по українських енергооб'єктах. Україна в цей час сконцентрувала далекобійні удари на російській цифровій інфраструктурі – було атаковано дата-центри "Яндекса" в різних регіонах РФ.

Один зі співрозмовників РБК-Україна пояснив, що значна частина російської цифрової інфраструктури більш централізована і локалізована, ніж українська. Тому ураження великих дата-центрів може водночас створювати проблеми для багатьох сервісів і завдавати серйозних незручностей.

Зрештою, 15 жовтня Київ відновив атаки на російську нафтопереробку.

Проте з проблемами в отриманні американських розвідданих про пуски російської балістики та обмеженнями роботи Starlink Україна зіткнулася ще до цього. З 12 жовтня щонайменше під час двох атак балістики по Києву необхідного американського попередження Україна не отримала.

Американська сторона, як писали західні медіа, пояснювала такі перебої "поганими погодними умовами", однак українські співрозмовники ставлять під сумнів цю версію. Сам Трамп заперечував припинення розвідувальної підтримки. 16 жовтня Зеленський уточнив, що Україна отримує розвіддані від десятків держав, проте інформацію безпосередньо про пуски балістичних ракет – саме від США.

Подібна ситуація вже виникала навесні 2025 року, якраз після скандалу в Овальному кабінеті. Тоді адміністрація Трампа на кілька днів призупинила передачу великої кількості розвідданих Україні, використовуючи це як елемент тиску в переговорах. Обмеження торкнулися, зокрема, інформації для українських ударів по російських військових цілях.

Після зустрічі української та американської делегацій у Джидді 11 березня Вашингтон відновив як розвідобмін, так і військову допомогу.

Утім, нинішні перебої співрозмовники РБК-Україна не вважають настільки критичними. Починаючи з 14 жовтня, Україна вже стабільно отримувала інформацію про пуски, зазначив один зі співрозмовників видання.

До того ж, як пояснюють джерела, Україна отримує розвіддані не лише від США, а й Великої Британії, Німеччини, Франції тощо.

Інший співрозмовник пояснює, що частину балістичних ракет українські радіолокаційні станції можуть виявляти самостійно після їхнього входження в зону радіолокаційного контролю. Однак інформація від США безпосередньо про момент запуску дає додаткову фору в кілька хвилин.

Зрештою, як пообіді 18 жовтня повідомив сам Зеленський, після перерви обмін розвідданими зі США все ж відновився.

Значно відчутнішими для військових, за словами співрозмовників РБК-Україна, стали обмеження Starshield – військового пакета супутникового зв'язку на базі Starlink. У ніч на 14 жовтня українські підрозділи без попередження зіткнулися з обмеженнями роботи терміналів на рухомих платформах. Формальна межа становила близько 160 км/год, однак у різних підрозділах, за даними видання, зв'язок починав зникати вже на швидкості приблизно 60–80 км/год.

За словами одного зі співрозмовників, українська сторона намагалася з'ясувати причину обмежень. У SpaceX ситуацію спочатку пояснювали технічним збоєм, хоча джерела видання ставляться до цієї версії скептично.

Публічні пояснення теж суперечили одне одному. Ілон Маск заявляв, що параметри роботи Starshield контролює влада США. А 15 жовтня Reuters із посиланням на американських і західних чиновників повідомило, що вказівка обмежити роботу сервісу надійшла з Білого дому до Пентагону. Сам Трамп, зі свого боку, заперечив, що його адміністрація чи Маск навмисно обмежували роботу системи.

За ще однією версією від The Telegraph саме Маск порадив Трампу сповільнити українцям військові "старлінки", а президент США з цим погодився. Утім, відповідальність брати на себе не хоче ніхто з них.

Увечері 14 жовтня ситуація частково покращилася: зв'язок почав відновлюватися до 160 км/год, але швидкісний ліміт залишився. Станом на 17 жовтня Зеленський підтвердив, що після досягнення швидкості 161 км/год Starlink в Україні відключається. Водночас, за словами президента, перевірка аналогічних терміналів у країнах ЄС показала, що вони можуть працювати і на вищих швидкостях.

Співрозмовники видання в Силах оборони теж вказують на те, що нинішній максимум швидкості приблизно у 160 км/год зберігається, при цьому в деяких випадках зв'язок "відпадає" і на менших швидкостях.

Обмеження Starlink передусім б'ють по двох напрямках, кажуть джерела РБК-Україна. Перший – дрони-перехоплювачі, які Україна намагається масштабувати для боротьби з реактивними "Геранями-4" та "Геранями-5". Саме такі російсь