Дизель для США – гроші для Кремля: що приховує угода Трампа з Путіним і як це загрожує Україні

15.10.2026, 20:18 24tv.ua

США шокували світ, уклавши так звану "дизельну угоду" з Росією, сподіваючись стримати ціни на пальне. Але за потенційною та вочевидь дуже тимчасовою вигодою для американців постає інше питання: чи не стане ця угода способом поповнити воєнний бюджет Кремля та послабити санкції, які мали обмежувати можливості Росії вести війну проти України?Дональд Трамп, щоб уникнути справедливої критики, звертає увагу на торгівлю Європейського Союзу з Москвою. Однак ЄС поступово скорочує залежність від російських енергоресурсів, тоді як рішення Вашингтона може створити новий прецедент для послаблення обмежень.Чому угода США з Росією викликає занепокоєння, що в ній не враховує Трамп і чи не ризикує Захід власними руками послабити тиск на Кремль – з'ясував 24 Канал. Деталі – читайте далі в матеріалі.Російський дизель в обмін на, можливо, нижчі ціни: чому рішення Трампа викликало суперечки9 жовтня 2026 року президент США Дональд Трамп раптово заявив про домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизельного пального на світові ринки. Американська адміністрація плутано пояснила цей крок прагненням збільшити пропозицію пального й стримати ціни всередині країни напередодні проміжних виборів до Конгресу.Для цього Міністерство фінансів США видало Генеральну ліцензію № 135, яка дозволяє відповідні операції з російським дизелем. Таким чином, Вашингтон зробив виняток із санкційного режиму, запровадженого через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Також тепер нібито американці не мусять карати себе самих за торгівлю з Росією відповідно до закону про "пекельні санкції", який Трамп підписав і який набуває чинності 18 жовтня 2026-го.За повідомленням російського віцепрем'єра Олександра Новака, постачання можуть відбуватися поетапно: спочатку 300 тисяч тонн, потім ще 500 тисяч тонн у листопаді, а згодом – 1 мільйон тонн. Водночас у публічних повідомленнях фігурують і більші обсяги. Щоправда, у Росії можливості їх поставити наразі немає.Головна суперечність полягає в тому, що потенційну вигоду для американських споживачів намагаються забезпечити, відкриваючи російському пальному доступ до міжнародного ринку. Москва отримуватиме доходи від його продажу, хоча санкції взагалі-то були покликані обмежувати фінансові можливості Кремля для ведення війни.Важливо! Видання The Atlantic повідомляє, що скасування санкцій на російське дизельне пальне та вимога припинити удари по НПЗ РФ можуть бути спробою примусити Україну до капітуляції. На думку журналістів, такі дії Вашингтона зумовлені комерційними інтересами та прагненням укласти великі бізнес-угоди, що робить позицію США непередбачуваною і вимагає від Європи створення власних механізмів безпеки.Послаблення санкцій підтримує російську економіку й послаблює позиції УкраїниПолковник литовської армії у відставці та ексглава військової розвідки Євросоюзу Гінтарас Багдонас вважає, що рішення Трампа продиктоване короткостроковими внутрішньополітичними інтересами США, які переважають над довгостроковою безпекою України та європейських союзників.Замість того, щоб зосередити свої зусилля на допомозі Україні припинити війну на прийнятних умовах, він підтримує російську економіку. Ба більше, цими діями він насамперед заохочує Москву, Кремль і Володимира Путіна продовжувати війну та нарощувати свій військовий потенціал, – зазначив Багдонас.Крім того, він сумнівається, що угода забезпечить американцям суттєве й тривале здешевлення пального. Російський дизель можуть перенаправити з інших ринків, зокрема з Бразилії, тому збільшення доступності пального у США не обов'язково означатиме зростання світової пропозиції. Економічний ефект може бути обмеженим, тоді як Росія отримає додаткові доходи.Ще один ризик – розбіжності між західними союзниками. Якщо Вашингтон сам робить винятки із санкцій, йому буде складніше вимагати від партнерів послідовного дотримання спільної політики щодо Москви.Послаблення тиску може також ускладнити переговори про завершення війни: Росія матиме додаткові ресурси, тоді як Україні доведеться відстоювати свої вимоги в умовах непослідовної політики союзників.Чи справді торгівля російським дизелем допоможе СШААвіаційний експерт Богдан Долінце ставить під сумнів економічне обґрунтування рішення Вашингтона. На його думку, Дональд Трамп використовує закупівлі російських енергоресурсів Європейським Союзом як аргумент на користь домовленостей із Москвою, однак не враховує тенденції до скорочення залежності ЄС від російського палива.Те, що Європейський Союз продовжує свої закупівлі – це факт. Але з цієї конструкції упускається дуже важливий момент – це тенденція. Статистично Євросоюз робить закупки все менше і менше з кожним роком та намагається знайти альтернативи, – пояснив Богдан Долінце.Так, Європа досі купує російські енергоресурси, однак є різниця між поступовим скороченням імпорту та рішеннями, які відкривають нові можливості для продажу російського пального. Повністю відмовитися від таких поставок одразу складно, адже для цього потрібні альтернативні постачальники й відповідна інфраструктура.Від березня 2022 року ЄС заплатив Росії за викопне паливо близько 209 мільярдів доларів – це менше за 250 мільярдів доларів, про які говорив Трамп. Водночас реалізація плану REPowerEU дала змогу скоротити частку російських постачань до 6% за відповідним показником і уникнути додаткових витрат, оцінених у 278 мільярдів євро.Ці дані свідчать, що європейську торгівлю з Росією потрібно оцінювати в динаміці. Сам факт продовження закупівель не означає, що санкційний тиск не працює або що його варто послаблювати.REPowerEU – це ініціатива Європейської комісії, розроблена у травні 2022 року на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну та глобальних перебоїв з енергопостачанням. Ця програма покликана повністю позбавити Євросоюз потреби в російському вугіллі, газі та нафті, паралельно стимулюючи перехід до відновлюваних джерел енергії.Європа теж купує російські енергоресурси – і це проблемаНатомість доктор філософії, політичний експерт Андрій Городницький акцентує на відповідальності обох сторін. На його думку, Європа не може критикувати Вашингтон за торгівлю з Росією, ігноруючи власні закупівлі, однак і США не повинні виправдовувати свої рішення діями європейських партнерів.Від початку 2026 року європейські країни закупили в Росії скрапленого природного газу на 7,5 мільярда євро. Загальний товарообіг між Європою та Росією становить близько 57 – 58 мільярдів євро. Ці цифри свідчать, що економічні зв'язки між сторонами зберігаються попри санкції.Городницький звертає увагу, що європейські покупці можуть і далі віддавати перевагу російському газу через його ціну. Проте економічна вигода не знімає питання про фінансування держави, яка веде війну.Ви зекономите 5 – 10 мільярдів євро, бо закупите газ у Росії. Чи є тут якісь моральні аспекти? Ні, немає. Але перекидатися "ти дурак, бо ти зробив" – ви обидва зробили неправильні речі. Не треба продовжувати робити неправильні речі, копіюючи попередника, – зазначив Городницький.На відміну від Долінце, який наголошує на скороченні європейського імпорту, Городницький зосереджується на непослідовності взаємних звинувачень. Навіть якщо ЄС зменшує закупівлі, це не звільняє його від відповідальності за торгівлю, що триває. Так само європейські закупівлі не виправдовують послаблення американських обмежень на російський дизель.Утім, домовленість США та Росії – дозвіл на експорт російського дизелю може відкрити шлях до подальшого послаблення санкцій. Зокрема, для відновлення продажу сирої нафти. Крім того, США самі експортують значні обсяги дизелю, тому необхідність закупівель російського пального для американського ринку не є очевидною.Санкції чи торгівля: у чому полягає головна суперечність ЗаходуЦікаво, що довкола теми санкцій проти Росії та торгівлі з нею є різні аспекти по суті однієї проблеми. Багдонас застерігає, що послаблення санкцій допомагає російській економіці та може погіршити становище України. Долінце ставить під сумнів аргументи Вашингтона, наголошуючи, що Європа поступово скорочує залежність від російських енергоресурсів. Городницький вказує на подвійні стандарти й закликає США та ЄС не виправдовувати власні рішення діями одне одного.Отже, питання полягає не лише в тому, чи зможе російський дизель знизити ціни у США. Важливо й те, чи готові західні країни зберігати економічний тиск на Росію, коли санкції суперечать їхнім короткостроковим економічним інтересам.Якщо винятки з обмежень допомагатимуть Кремлю відновлювати енергетичні доходи, це може послабити не лише тиск на Москву, а й спільну політику США та Європи щодо підтримки України.