Рік на рік уже не схожий: дефіцит вологи змушує аграріїв змінювати технології

15.10.2026, 12:23 growhow.in.ua

Дефіцит вологи та нестабільність опадів в Україні вже не можна вважати проблемою виключно південних і східних регіонів. Із нестачею вологи дедалі частіше стикаються господарства центральних і навіть західних областей, а головним кліматичним викликом для агровиробництва стає непередбачуваність умов від сезону до сезону. За таких умов аграрії дедалі більше цікавляться технологіями, які дають змогу зменшити інтенсивність обробітку ґрунту та непродуктивні втрати вологи.

Про це розповів Олександр Ярошенко, керівник B.T.A Group, офіційного дилера MZURI в Україні, в інтерв’ю GrowHow «Не максимум урожаю, а стабільність: Олександр Ярошенко про Mzuri та землеробство наступного десятиліття».

За його словами, за останнє десятиліття суттєво змінилася не лише гострота, а й географія кліматичних ризиків.

— Якщо раніше нестача вологи асоціювалася насамперед із південними та східними регіонами, то сьогодні з нею дедалі частіше стикаються господарства і в тих областях, де ще кілька років тому ця проблема не була настільки гострою. Але найскладніше навіть не це. Рік на рік перестав бути схожим, — зазначив Олександр Ярошенко.

Як приклад він навів сезон 2026 року. На сході України, де протягом кількох попередніх років спостерігалися серйозні проблеми з вологою, цього сезону ситуація в окремих районах виявилася кращою.

Водночас у центральних регіонах картина була іншою.

За словами Ярошенка, серйозний дефіцит вологи спостерігався, зокрема, на Черкащині — у районах Сміли та Шполи. Нижчі результати зернових цього сезону отримували й окремі господарства західних областей, які традиційно розраховували на вищу врожайність.

— Сьогодні проблема вже не лише в дефіциті вологи, а в непередбачуваності умов. Нерівномірний розподіл опадів, тривалі періоди без дощу, локальні зливи та високі температури безпосередньо впливають і на врожайність, і на собівартість виробництва, — пояснив керівник B.T.A Group.

За його словами, погодні умови, які ще десять років тому могли сприйматися як аномальні для окремих регіонів, дедалі частіше стають частиною нової реальності українського землеробства.

Одним із підходів, які господарства використовують для адаптації до нових умов, є скорочення інтенсивності механічного обробітку ґрунту.

За словами Олександра Ярошенка, саме на цьому принципі, зокрема, побудована технологія Mzuri Pro-Til. На відміну від суцільного обробітку поля, вона передбачає роботу безпосередньо з посівною смугою.

— Ми не обробляємо всю площу поля. Працюємо лише з посівною смугою: розпушуємо її, локально вносимо добрива на глибину обробітку та формуємо умови для розвитку кореневої системи. Водночас міжряддя залишаються необробленими, а пожнивні рештки — на поверхні ґрунту, — розповів Олександр Ярошенко.

У Pro-Til обробляється приблизно третина площі поля. Робоча смуга має ширину близько 12 см: у ній проводиться глибоке розпушування, локально розміщуються мінеральні добрива та висівається насіння. Близько двох третин поверхні поля залишаються необробленими, а пожнивні рештки зберігаються у міжряддях.

За словами Ярошенка, такий підхід дозволяє менше втручатися у структуру ґрунту, скоротити кількість механічних операцій та створювати умови для зменшення непродуктивних втрат вологи.

— Ми інтенсивно працюємо там, де це потрібно рослині, й мінімально втручаємося там, де обробіток не потрібен, — пояснив він.

Показовим Ярошенко називає один із перших дослідів із Mzuri в Україні, проведений на Харківщині у 2016 році. Сезон був посушливим, а вигляд поля одразу після сівби суттєво відрізнявся від того, до чого звикли аграрії за традиційного обробітку.

— Після висіву керівник одного з господарств подивився на поле і сказав мені: “Олександре, чесно скажу: гіршого висіву за 30 років я не бачив”, — згадує Олександр Ярошенко.

Проте через два тижні на полі, засіяному за технологією Pro-Til, отримали сходи навіть без дощу. На сусідній ділянці з традиційною технологією сходів на той момент ще не було. Після опадів пшениця зійшла і там, однак рослини на полі з Pro-Til вже мали перевагу в розвитку.

За словами Ярошенка, під час збирання врожаю різниця між двома ділянками становила близько 1 т/га на користь поля, посіяного за технологією Pro-Til.

— Для нас це був дуже важливий момент. Ми побачили не просто незвичний спосіб висіву, а й те, як інший підхід до роботи з ґрунтом і вологою може впливати на розвиток культури та кінцевий результат, — зазначив він.

За спостереженнями Ярошенка, кліматичні зміни вже впливають на ставлення господарств до технологій обробітку ґрунту. Якщо близько десяти років тому рішеннями для збереження вологи найбільше цікавилися аграрії півдня та сходу, то сьогодні попит на такі технології зростає також у центральних і західних областях.

До кліматичного фактору додається економічний: дорожчають пальне, техніка та інші ресурси, господарствам бракує працівників, а оптимальні строки для проведення польових робіт скорочуються.

— Якщо десять років тому найчастіше запитували: “Навіщо нам щось змінювати?”, то сьогодні дедалі частіше запитують: “Як правильно перейти на іншу технологію?”. Для мене це і є головна зміна в мисленні аграрія, — зазначив Олександр Ярошенко.

При цьому він не вважає, що традиційні технології обробітку ґрунту перестають працювати. Питання, на його думку, полягає у кількості ресурсів, яких вони потребують, та стабільності результату за дедалі менш прогнозованої погоди.

Кожен додатковий прохід техніки — це пальне, мотогодини, люди та час, а інтенсивніший обробіток ґрунту також може збільшувати ризики втрати вологи.

Саме тому господарствам, за словами Ярошенка, дедалі важливіше оцінювати не одну технологічну операцію чи максимальну врожайність окремого року, а всю економіку виробництва на гектар і стабільність результату протягом кількох сезонів.

— Фермеру потрібен не рекорд за будь-яку ціну. Йому потрібен прогнозований результат, контрольована собівартість і стабільна економіка господарства, — наголосив керівник B.T.A Group.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram