Єврокомісія готує реформу ухвалення рішень у ЄС на тлі майбутнього розширення

30.09.2026, 11:57 pravdatutnews.com

Фото: depositphotos

Європейська комісія готує масштабну реформу механізму ухвалення рішень у ЄС, яка має підготувати Союз до майбутнього розширення.

Про це повідомляє Rapporteur.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, як очікується, представить план наступного тижня. Йдеться про те, як ЄС із понад 30 державами-членами зможе ухвалювати рішення без внесення змін до Лісабонського договору.

За даними видання, два внутрішні проєкти документів передбачають використання перехідних положень договорів ЄС, щоб на окремих проміжних етапах вступу країн-кандидатів замінити вимогу одностайності голосуванням кваліфікованою більшістю.

Наразі для початку переговорів про вступ до ЄС потрібне одностайне рішення країн-членів. Сам процес переговорів також передбачає згоду всіх урядів на закриття окремих розділів, а завершення переговорів і вступ оформлюються договором про приєднання.

Що пропонує Єврокомісія

У проєктах документів пропонується встановити поріг кваліфікованої більшості на рівні 15 держав, які представляють дві третини населення ЄС.

У внутрішньому документі зазначається, що в міру розширення Союзу зростатиме ризик затримки або блокування рішень.

Водночас запропонований механізм може містити «аварійне гальмо» — можливість уряду втрутитися, якщо він вважає, що рішення загрожує життєво важливим національним інтересам.

Єврокомісія вже раніше підтримувала використання передбачених договорами ЄС так званих перехідних положень, які в окремих сферах дозволяють перейти від одностайності до кваліфікованої більшості без повного перегляду договорів.

Які зміни можуть стосуватися нових членів

Ще одна пропозиція передбачає, що після розширення лише дві третини держав-членів матимуть власного представника в Європейській комісії. За нинішнього складу ЄС із 27 країн це означало б, що дев'ять держав не направляли б свого комісара до Брюсселя.

Проєкт також передбачає можливість встановити для нових членів випробувальний період тривалістю 10 років або більше. У цей час за ними можуть здійснювати посилений контроль з боку інституцій ЄС.

Серед можливих заходів впливу — позбавлення права голосу в Раді ЄС та фінансові санкції у разі порушення встановлених правил.

Нові члени також можуть бути зобов'язані підписати юридично обов'язкове «тимчасове зобов'язання» не блокувати рішення, погоджені рештою країн ЄС.

Окремо пропонується фінансова гарантія, яка дозволить Єврокомісії застосовувати санкції до нових членів у разі відступу від демократичних і судових стандартів.

Також нові держави-члени повинні будуть приєднатися до Європейської прокуратури, яка розслідує шахрайство з коштами ЄС.

Європейська комісія наголошує, що вступ до ЄС залишається процесом, заснованим на виконанні критеріїв і реформ. У червні 2026 року ЄС та Україна відкрили переговори щодо першого кластера — «Основи», який охоплює верховенство права, фундаментальні права, демократичні інституції та реформу державного управління.