В Естонії запропонували скасувати охоронний статус будівель із символами окупації — ERR News
Міністерка юстиції Естонії Лійса-Лі Пакоста запропонувала дозволити позбавляти державної охорони будівлі та споруди, зведені в період окупації країни у 1940–1991 роках і пов’язані із символами окупаційних режимів. Ініціатива має розблокувати обговорення законодавства щодо так званих червоних монументів, яке зупинилося після президентського вето у 2023 році, повідомляє ERR News.Запропонована нормаПакоста, яка представляє партію Eesti 200, заявила, що з березня 2025 року не було поступу в розгляді законопроєкту про внесення змін до Будівельного кодексу. Документ перебуває на розгляді комітету з економічних питань естонського парламенту — Рійґікоґу.Міністерка запропонувала внести до Закону про охорону культурної спадщини виняток для будівель і споруд, зведених у період окупації Естонії. За її пропозицією, державній охороні не підлягатимуть об’єкти, які розпалюють ненависть або текстами, символами, зображеннями чи іншими формами підтримують окупаційний режим, акт агресії, геноцид, злочини проти людяності чи воєнні злочини.Пакоста зазначила, що об’єкти культурної цінності мають представляти найціннішу частину культурної спадщини Естонії. На її думку, споруди, зведені під час окупації та такі, що розпалюють ненависть або підтримують окупаційний режим чи міжнародні злочини, не належать до цієї частини спадщини.Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.Що зміниться для власниківПісля набуття чинності цих змін профільний міністр, заслухавши думку Ради зі спадщини, зможе окремим рішенням скасувати статус пам’ятки для споруди, яка не відповідає критеріям державної охорони. Після цього власник зможе самостійно визначати подальшу долю об’єкта, зокрема прибрати або закрити символи окупації.Дискусія про демонтаж споруд із символами окупації та так званих червоних монументів в Естонії триває з 2022 року. Восени того року уряд ініціював законопроєкт про зміни до Будівельного кодексу, законів про його застосування та планування, а також закону про державне майно. Рійґікоґу ухвалив документ у лютому 2023 року, однак наступного місяця президент Алар Каріс відмовився його проголошувати, пославшись на недостатню правову визначеність.Після повномасштабного вторгнення Російської Федерації — держави-агресора — в Україну у лютому 2022 року в Естонії активізувалися обговорення статусу радянських монументів, статуй, військових поховань, фресок та елементів оздоблення будівель. Частину таких об’єктів уже демонтували або закрили.Читай нас у Завантажуй наш додаток
- Останні
- Популярні
Новини по днях
29 вересня 2026
