Парламент Індонезії ухвалив закон про аграрну реформу — Mongabay
Парламент Індонезії 22 вересня схвалив закон про регулювання аграрної реформи, покликаний врегулювати тривалі земельні конфлікти, відновлювати права на землю та перерозподіляти земельні ділянки. Документ також передбачає обмеження концентрації землі, однак остаточний текст закону ще не оприлюднили.Як повідомляє Mongabay, Палата представників Індонезії затвердила закон після того, як уряд і депутати погодили законопроєкт напередодні. За даними Консорціуму аграрної реформи KPA, у 2015–2024 роках у країні зафіксували 3234 аграрні конфлікти, що охопили 7,4 млн гектарів і торкнулися 1,8 млн домогосподарств.Новий орган для реформиОдним із ключових положень закону є створення Інституції з реалізації аграрної реформи LPRA, яка підпорядковуватиметься безпосередньо президенту. За інформацією парламенту, вона відповідатиме за планування, реалізацію та моніторинг реформи, а також за врегулювання аграрних конфліктів. Окрема наглядова рада має забезпечувати участь громадськості, прозорість, підзвітність та ефективність реформи.KPA привітав ухвалення закону й створення спеціального органу. Парламент заявив, що реформа має охопити не лише видачу земельних сертифікатів, а й зміну структури землеволодіння. Серед пріоритетних груп названо фермерів, безземельних людей, корінні народи, жінок і малозабезпечені громади.Більше актуальних новин читайте у Telegram-каналі UA.News.Застереження громадських організаційВодночас коаліція громадських організацій висловила занепокоєння окремими положеннями. Вона вважає, що майбутні урядові правила фактично визначатимуть межі допустимого землеволодіння, а землі державних установ або території, визнані стратегічно важливими, може бути складніше повернути чи перерозподілити.Коаліція також поставила під сумнів неупередженість LPRA у спорах, де стороною є державні органи або державні підприємства. Голова Індонезійського фонду правової допомоги Мухаммад Існур наголосив на потребі незалежного механізму оскарження рішень і судового контролю.За даними Katadata, кримінальні санкції обмежено зловживаннями землями, визначеними для аграрної реформи. За окремі порушення максимальне покарання може сягати восьми років ув’язнення або штрафу до 200 млн індонезійських рупій. Громадська коаліція побоюється, що передбачені в проєкті закону умови захисту людей, які відстоюють земельні права, зокрема вимога діяти «добросовісно», без чітких критеріїв можуть залишати надто широкий простір для розсуду правоохоронців.Читай нас у Завантажуй наш додаток
- Останні
- Популярні
Новини по днях
28 вересня 2026
