Петро Порошенко: 10 знакових цитат п’ятого президента України

24.09.2026, 13:10 ua.news

26 вересня святкує день народження п’ятий президент України, лідер партії «Європейська Солідарність» Петро Порошенко. Він очолив державу 2014 року після перемоги Революції гідності. Відтоді зробив безліч заяв, які стосувалися насущних проблем країни, її оборони та історичного вибору. Сам Порошенко увійшов в історію як президент, який відчинив для України двері до Євросоюзу. UA.News згадує його найяскравіші цитати.

7 червня 2014 року Порошенко у своїй інавгураційній промові наголосив: аби змінити країну, українці мають змінитися самі. Шлях до змін на краще, на його переконання, лежить через реалізацію Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, яку Верховна Рада України та Європарламент ратифікували в червні 2014 року.

«Ми не зможемо змінити країну, якщо не змінимо себе, своє ставлення до власного життя і до життя цілої держави. В тому, що Україна прийшла до кризи державності, є частка відповідальності кожного з нас. Хтось уважав нормою не сплачувати податки. Хтось розкошував за державний рахунок. Хтось голосував і мітингував за гроші. Хтось отримував незаслужені пільги і нагороди. А всі разом руйнували фундамент суспільної довіри, засади права й суспільної організації».

У своєму посланні до парламенту у червні 2015 року Петро Порошенко з трибуни Верховної Ради заявив про власні високі вимоги до роботи влади.

«Мене часто запитують, чи я задоволений роботою уряду? Ні. Чи задоволений я роботою Верховної Ради? Очевидно, теж ні. Скажу більше: я не задоволений і своєю роботою. Ніхто мене не критикує більше, ніж я сам».

Виступаючи перед парламентаріями ще у 2015 році, Порошенко застерігав, що країна має бути готовою до повномасштабного вторгнення Росії.

«На наших східних рубежах ми зупинили найсильнішу армію континенту, адже там проти нас воюють не шахтарі та трактористи, а, як ми довели всьому світу, регулярні, озброєні до зубів підрозділи російських збройних сил. Незважаючи на успіхи у створенні збройних сил, треба визнати - ми на сьогодні забезпечили хоч і якісно і якісно і (…) Військовим бути готовими як до відновлення настання ворога, так і до повномасштабного вторгнення по всьому периметру кордону з Російською Федерацією (…) Як би не було важко, у бюджеті на 2016 рік ми знову підемо на збільшення видатків на оборону та безпеку... Давид здолав набагато сильнішого Голіафа».

Важливою частиною антикорупційних реформ після Революції гідності стало електронне декларування статків держслужбовців. Восени 2016 року Порошенко, виступаючи на Міжнародному економічному форумі у Львові, запевнив, що боротьба з корупцією не обмежиться лише декларуванням.

«Багато тих, хто зараз декларував, приписав собі кеш вдома, думаючи, що це нульова декларація, що це потім їм дозволить уникнути перевірки. Але ключова позиція – це підвести риску того, чого не робили 25 років. І далі забезпечити, щоб пояснили: де ти, голубе сизий, взяв ці гроші? Народ і суспільство мають це знати. І боротися треба не з багатими, як дехто думає, а зі злочинцями, які отримують квартири, вілли, машини, літаки, перебуваючи весь час на державній службі».

11 червня 2017 року Україна, виконавши 144 пункти Плану, отримала безвізовий режим з Європейським Союзом та виборола «чотири свободи — рух товарів, капіталів, послуг та людей». Петро Порошенко прокоментував історичне значення цієї події:

«Сьогодні Україна остаточно оформила своє розлучення з Російською імперією. Саме так, по-філософськи, ми маємо це сприймати. Це вихід із більш ніж 300-річної історії, яка почалася з Переяславської ради, і сьогодні Україна повертається додому… Мова йде не тільки і не стільки про безвізовий перетин кордону, йдеться про повернення України до історичного місця в складі європейських країн».

7 вересня 2017 року Порошенко виступив у парламенті зі своїм щорічним посланням «Про внутрішнє та зовнішнє становище України». У ньому акцентував на суспільному договорі під час війни.

«В умовах зовнішньої агресії та економічної кризи, гірких втрат і чималих матеріальних збитків відчуття справедливості – зараз загострене як ніколи. Люди неначе оголеним нервом реагують на щонайменшу неправду… Внаслідок війни три роки тому в Україні різко впав рівень життя. Люди вважають, що тим, що вони все це витримали, поставилися до труднощів із розумінням, народ сумлінно виконує свою частину суспільного договору. Чого не скажеш про верхи, які, згідно поширеної думки, на вівтар спільної перемоги поклали надто мало і не забезпечили зримих змін».

Після того, як восени 2017 року детективи НАБУ затримали заступника міністра оборони та директора департаменту держзакупівель Міноборони за підозрою у розтратах понад 149 млн грн на закупівлі пального для армії, Порошенко виступив із погрозами посадовцям, яких спіймають на корупції у сфері оборони.

«Нікому не дозволю красти в армії. Тим, хто буде красти в армії, руки відрубаю. Це позиція президента, бо армія є предметом моєї персональної турботи».

Порошенко виступав за введення миротворчої місії ООН на територію окупованого Донбасу. На 73-й сесії Генеральної Асамблеї ООН він назвав введення миротворчого контингенту «вирішальним фактором», що може завершити збройні дії. У вересні 2018 року Порошенко заявив:

«Миротворці мають бути присутніми усюди, включно з територіями, де Росія зберігає зброю, та на неконтрольованій ділянці українсько-російського кордону. Це б дуже швидко зупинило потік російських військ, зброї та амуніції».

Про важливу роль державної мови у часи повномасштабного вторгнення Петро Порошенко нагадав з нагоди Дня української писемності та мови у 2024 році.

«Мова — наша зброя, мова — наш щит. Певен, ви багато разів чули першу частину цього вислову, але мало замислювалися над значенням другої. Пригадуєте, як нам мова допомогла в перші дні повномасштабки? Тоді на блокпостах варто було запитати про «паляницю», а на деяких навіть згадували «Укрзалізницю» та «полуницю»…Без перебільшення, 24 лютого мільйони взяли нашу мову на озброєння. Українською окупанти почули: «Геть із нашої землі!». Мова стала оберегом від російського ІПСО та «сусідів» у посадках. І без перебільшення — тим автоматом та броніком, які мільйони вдягнули на себе вперше».

У червні 2025 року п’ятий президент Петро Порошенко в одному з інтерв’ю наголосив, що вислів «Армія. Мова. Віра» – це не про рейтинги та відосики, а про виживання країни.

«Армія. Мова. Віра» — це не гасло. Це хребет української державності. Шкода, що для усвідомлення цього потрібно було пройти через війну. Ці три слова не були політичним слоганом, як хтось вважав. Це – цінності, які стали фундаментом України. Від «какая разница?» та «подивлюсь Путіну в очі» — до армії, мови й віри. У нас немає іншої дороги».