Китай оновив закон про мобілізацію та розширив можливості переходу на воєнні рейки (ВІДЕО)

17.09.2026, 14:02 epochtimes.com.ua

З 1 жовтня в Китаї набуде чинності переглянутий Закон про мобілізацію у сфері національної оборони. Документ розширює можливості держави залучати цивільні ресурси для потреб оборони та передбачає швидший перехід від мирного до воєнного стану.

Закон, ухвалений Постійним комітетом Всекитайських зборів народних представників 28 серпня, став першим масштабним оновленням документа від 2010 року. Нова редакція складається з 14 розділів і 82 статей та охоплює, зокрема, стратегічні запаси, резерв військовослужбовців, військове виробництво, цивільні ресурси та спеціальні заходи.

Китайська влада пояснює зміни необхідністю модернізувати систему оборонної мобілізації та краще координувати її з економічним і соціальним розвитком. Закон визначає мобілізацію як заходи у відповідь на загрози суверенітету, єдності, територіальної цілісності, безпеці та інтересам розвитку країни. Йдеться про забезпечення швидкого переходу від мирного до воєнного часу та перетворення економічного і соціального потенціалу на оборонні можливості.

Одне з ключових нововведень стосується цивільних ресурсів. Окремий розділ закону регулює їхнє вилучення, використання та компенсацію. У документі йдеться про можливість держави проводити реквізицію та експропріацію цивільних ресурсів у межах встановлених законом процедур.

Це викликає запитання у представників бізнесу, особливо іноземних компаній, які мають у Китаї виробничі потужності, технології та інші активи.

Водночас китайська влада наголошує, що такі заходи мають застосовуватися за визначених законом умов і відповідно до встановлених процедур. Пекін також заявляє, що закон гарантує законні права та інтереси організацій і громадян, залучених до мобілізаційних заходів.

Окрему увагу привертає формулювання про «інтереси розвитку». Закон не зводить мобілізацію лише до безпосереднього військового конфлікту, а включає ширше поняття національних інтересів.

Це може мати значення для таких сфер, як технології, енергетика, промислове виробництво, логістика та ланцюжки постачання, хоча конкретні межі застосування цього поняття залежать від подальших нормативних актів та практики його використання.

Оновлення закону привернуло особливу увагу на Тайвані. У тайванських ЗМІ зазначали, що нова редакція створює механізми для швидкого переходу Китаю до воєнного режиму, а один із китайських чиновників пов'язував зміни з підготовкою до виконання Сі Цзіньпіном так званої «історичної місії національного возз'єднання».

Водночас сама поява нового закону не означає, що Пекін ухвалив рішення про початок війни проти Тайваню. Китай офіційно пояснює реформу ширшими завданнями національної безпеки та модернізацією системи оборонної мобілізації.

Експерти по-різному оцінюють значення поправок. Один підхід полягає в тому, що вони допоможуть Китаю практично підготувати економіку та цивільний сектор до можливого масштабного конфлікту, зокрема навколо Тайваню. Інший — що закон має ширше призначення і стосується здатності Китаю протистояти різним загрозам та вести тривалі конфлікти.

Сама структура документа свідчить про прагнення Пекіна створити систему, здатну швидко мобілізувати людей, виробництво, технології, транспорт та інші ресурси. Закон також передбачає накопичення стратегічних матеріальних запасів і розвиток оборонних можливостей у нових технологічних сферах.

Таким чином, нова редакція не є доказом неминучої війни, але демонструє, що Китай системно розширює інструменти, які дозволяють державі переводити економічний і цивільний потенціал на потреби оборони.