«Готовність Києва до зими — 40 %», — ексголова Агентства відновлення Сергій Сухомлин

16.09.2026, 09:24 lb.ua

За словами Сергія Сухомлина, уряд у планах стійкості запропонував комплексний підхід до захисту критичної інфраструктури. Він передбачає чотири основні напрямки, зокрема: розвиток розподіленої генерації, забезпечення генераторами та фізичний захист об’єктів.

«На сьогодні, якщо об'єктивно, десь у кінці квітня почалося будівництво цих об'єктів, підключення КУ (когенераційних установок. — Ред.), встановлення нових блочно-модульних котелень, будівництво нових котелень. У країні зараз близько 2000 об'єктів. Це немаленька кількість», — сказав Сухомлин.

Середній рівень виконання планів стійкості становить близько 50 %. За словами Сухомлина, це значний результат, оскільки багато областей раніше не мали досвіду таких заходів.

Роботи із захисту київських підстанцій розпочали на початку травня. Наразі рівень їхнього виконання у столиці — близько 80 %, а завершити роботи планують до кінця вересня. Окремо Агентство будує захист на великих підстанціях. Це масштабні об’єкти, які в мирний час могли будувати близько двох років, тоді як зараз роботи намагаються завершити приблизно за пів року — а саме восени.

Уряд доручив Агентству будувати кілька десятків таких об’єктів, ще стільки споруджує місто. Паралельно у столиці планують створити 520 МВт потужностей для теплозабезпечення. Частина нових потужностей працюватиме у зв’язці з ТЕЦ-5 і ТЕЦ-4 й забезпечуватиме теплом Русанівку та Березняки в разі аварій.

«Вони будуються напівпідземні, з другим рівнем захисту», — каже Сухомлин. За його словами, ці об’єкти мають бути готові орієнтовно у грудні.

Водночас Сергій Сухомлин вважає, що Київ може виявитися найменш готовим до зими. У лютому, коли почали розробляти плани стійкості, столиця мала найнижчу вихідну готовність серед великих міст: Харків — 51 %, Чернігів — 24 %, Київ — лише 1,5 %.

«Зараз не можу точно сказати», — відповів Сухомлин на запитання про актуальний рівень готовності, зазначив, що оцінює його у приблизно 40 %. Водночас рівень захисту електропідстанцій у Києві вже майже досяг 80 %. Сухомлин навів приклад Харкова, якому взимку після російських атак вдалося за чотири години перемкнути місто й відновити подачу тепла.

«Сьогодні в Києві найскладніша ситуація», — додав він.

Сухомлин не поділяє підходу, за якого основним рішенням має бути відновлення великих ТЕЦ. За його словами, це значний ресурс, який залишається вразливим до російських ударів. Натомість він пропонує розвивати децентралізовану систему теплозабезпечення з меншими захищеними об’єктами.

«Ставив би напівпідземні котельні, які ми сьогодні будуємо: від 40 МВт найменша, найбільша — 120 МВт», — сказав експерт.

За його словами, розміщення об’єктів частково під землею зменшує ризик їхнього ураження. Він вважає, що за чотири роки Україна могла б реалізувати масштабний перехід до такої системи, це було б економічно вигідніше.

Серед міст із відносно високою готовністю до зимових викликів Сухомлин назвав Вінницю, Хмельницький, Харків і Кривий Ріг.

Окремо Сухомлин наголосив, що необхідно захистити об’єкти водопостачання й водовідведення. За його словами, від них залежить не лише доступ людей до води, а й теплозабезпечення міст.

Повністю захистити очисні споруди від ударів неможливо. Та можна подбати про окремі ключові елементи інфраструктури, зокрема ті, що мають другий рівень захисту. Такі рішення вже реалізують у Кривому Розі, Дніпрі й інших містах.

Серед найбільших ризиків Сухомлин назвав ураження каналізаційних насосних станцій. Їхнє знищення може спричинити масштабні екологічні наслідки, якщо стоки потраплять у Дніпро.

Крім того, пошкодження насосних станцій змусить повністю відключити водопостачання міста, що позначиться і на роботі системи теплозабезпечення.

«Електроенергія дуже важлива, але вода — номер один по всіх українських містах, тим більше таких великих, як Київ», — наголосив він. І додав, що захист водної інфраструктури передбачений планами стійкості. Зокрема, триває робота над мобільними станціями водопостачання.