Як побралися Миколайчуки?

31.08.2026, 12:26 33kanal.com

Вона відмовилася від гастролей у Югославії, їхала на власне весілля у загальному вагоні й вийшла заміж у салатовій сукні з білою квіткою замість фати.Так 64 роки тому почалася історія сім’ї Івана і Марічки Миколайчуків.Сьогодні, 29 серпня, річниця їхнього шлюбу. Того дня 1962 року їм обом був лише 21 рік.Одружитися вирішили майже раптово. Іван зателефонував Марії з Буковини й просто сказав:— Приїжджай, будеш заміж виходити.Вона вже мала оформлені документи для гастролей із хором у Югославії. Але обрала Івана. Квитків не було, тож дорогою на весілля спала на третій полиці загального вагона.Познайомилися вони в Чернівецькому театрі імені Ольги Кобилянської. Працювали поруч, мешкали в одному районі й навіть на одній вулиці, але довго не зустрічалися.Про Івана Марія чула ще до знайомства. Коли вступала до акторської студії, її навіть запитали:— Ти сестра Івана Миколайчука?Вона заперечила — ще не знала хлопця, на якого, як казали, була схожа, мов дві краплини води.А приблизно за місяць побачила його на репетиції.«Усі обступили високого стрункого хлопця. Глянула я на нього — і мене наче струмом пронизало, ніби стріли пролетіли між нами…»Коли Іван запросив її до своїх батьків, Марія нахилилася до кошеняти й лагідно промовила: «Мицю, миценьку». Відтоді для нього вона стала Мицею. Саме так він називав кохану у листах.А для всієї України вона згодом стала Марічкою.Власних дітей подружжя не мало. Та їхній дім майже ніколи не був порожнім. У невеликій київській квартирі збиралися актори, режисери, художники й музиканти. Тут бували Володимир Івасюк, Борислав Брондуков, Іван Гаврилюк, Ніна Матвієнко та багато інших. Друзів приймали як рідних, іноді в одній квартирі тіснилися відразу кілька сімей.Саме Іван почув, як Марічка, Ніна Матвієнко та Валентина Ковальська співають разом, і запропонував їм створити тріо. Так народилися легендарні «Золоті ключі», чиї голоси зазвучали в українському кіно.Їхнє життя не було безхмарним. Коли радянська влада фактично відсторонила Миколайчука від роботи, він роками не міг знімати задумане й важко переживав вимушене мовчання.Марічка залишалася поруч.«Вона ніколи не скаржилася. Своїм мовчанням ніби боронила Івана», — згадувала Ніна Матвієнко.Вони прожили разом майже 25 років. До срібного весілля Іван не дожив лише 26 днів. У серпні 1987-го його забрала важка хвороба. Йому було лише 46.Та Марічка ніколи не називала себе вдовою. Говорила, що залишається дружиною Івана — тією самою Марічкою, яку він любив. Бачила його у снах, подумки зверталася до нього у важкі хвилини й вірила, що він її оберігає.«Не минає і дня, аби я не згадала про Івана. Він подарував мені таке життя, про яке я не могла й мріяти. Було нелегко, але іншого життя для себе ми не хотіли».Після смерті чоловіка Марічка прожила ще 36 років. Продовжувала співати, записувала українські народні пісні та берегла його спадщину.Свій перший сольний альбом вона присвятила чоловікові й назвала «Прощаюсь, ангеле, з тобою». А у 2021 році, вже у 80-річному віці, знову з’явилася на екрані — у фільмі Романа Балаяна «Ми є. Ми поруч».Марічка померла 1 лютого 2023 року. Їй був 81 рік. Її поховали в одній могилі з Іваном на Байковому кладовищі.Іван назавжди залишився в українському кіно. Марічка — в українській пісні.І доки Україна дивиться його фільми й слухає її голос, вони знову поруч — молоді, закохані й нерозлучні.