Старий вітряк, що досі ловить вітер
У селі Хорол на Сумщині стоїть старий вітряк. Колись він був гордістю села, символом достатку та щоденної праці, а сьогодні поволі руйнується під впливом часу.Почорніле дерево втомилося тримати на собі десятки років. Окремі частини споруди вже втратили колишню міцність, дах протікає, а в щілинах оселилися кажани. Кожна пора року залишає на старому млині новий слід.Та колись цей дерев’яний велетень був частиною зовсім іншої історії.За переказами, господиня отримала вітряк як придане. Важко навіть уявити: не скриню, не намисто і не клаптик землі, а цілий вітряк.У ті часи він був не просто будівлею. Вітряк означав достаток, роботу та надію на майбутнє. Скільки років його крила ловили вітер, скільки мішків зерна побувало всередині і скільки хліба з’явилося на столах місцевих родин – сьогодні вже ніхто не порахує.Згодом вітряк утратив своє основне призначення. Проте його історія отримала другий шанс.У 1990-х роках споруду реставрували, відновили старі конструкції та навіть знову запустили механізм. Можливо, тоді старий вітряк ще раз відчув себе молодим – вітер торкнувся його крил, а механізми знову ожили.На його стіні залишилися дві важливі дати – 1926 і 1995. Рік, який нагадує про його історію, та рік, коли йому подарували нове життя.Та реставрація не стала остаточним порятунком. Час знову взяв своє, і сьогодні старий вітряк у селі Хорол на Недригайлівщині поволі розсипається.На нього боляче дивитися, адже в цих старих дерев’яних стінах – частинка історії Сумщини. Є відчуття, що ще трохи – і вітряка може не стати.Але поки він стоїть і зустрічає вітер, його історія не закінчилася.Зі сторінки Ніни Шеденко
- Останні
- Популярні
Новини по днях
28 серпня 2026
