Не лише про посаду: що стоїть за конфліктом навколо Музею мистецтв у Кропивницькому

25.08.2026, 10:06 lb.ua

У 1993 році на базі картинної галереї створили Кіровоградський обласний художній музей, який у 2020 році перейменували на Музей мистецтв Кіровоградської обласної ради. Але його історія почалася значно раніше: першакартинна галерея з’явилася в місті 1921 року, а під час німецької окупації її колекцію розграбували.

Після війни зібрання почали формувати заново. Згодом музей отримав твори з Ермітажу, Третьяковської галереї, Київської національної картинної галереї та Державного музею українськогомистецтва.

Сьогодні фонди музею налічують понад 21 тисячу експонатів: живопис, графіку, скульптуру та декоративне мистецтво. Серед найціннішого— колекція ікон і твори західноєвропейського та російського мистецтва XVIII-початку XX століть. До прикладу, це роботи Аполлінарія Горавського, Іполита Робільяра, Іоганна Келера-Віліанді, ОскараГофмана, Анрі-Франсуа Різенера, Амшея Нюренберга. Також музей зберігає масштабне полотно розміром 4 на 8 метрів — картину «Кривава неділя» Войцеха Горація Коссака.

Після початку повномасштабного вторгнення основну колекцію евакуювали. Але заклад продовжує виставкову й освітню роботу, приймає тимчасові проєкти та працює з творами, які можна безпечноекспонувати.

Сам музей розташований у колишньому Пасажі — пам’ятці архітектури кінця XIX — початку XX століття в центрі Кропивницького. Будівля має історичну та художню цінність.

За словами директорки закладу Тетяни Ткаченко, яка очолює заклад вже 23 роки, нині музей має одразу кілька проблем: основна будівля перебуває в аварійному стані, а орендовані приміщення іншоїпотребують ремонту. Очільниця музею частину проблем пов'язує з перешкоджанням з боку Департаменту культури та туризму Кіровоградської ОВА.

Публічно про нинішній конфлікт директорка музею написала 11 серпня на своїй сторінці у Фейсбуці. Вона закликала «перестати знищувати Музеймистецтв», а також назвала «постановочним» засідання постійної комісії з питань власності обласної ради, де розглядали кандидатуру на її посаду.

Саме з цього допису у соцмережах здійнялася хвиля дописів від активістів, працівників культури, волонтерів та журналістів на підтримку Ткаченко.

«Окремо хочу відзначити нашу плідну співпрацю з Музеєм мистецтв під її керівництвом упродовж усіх цих років повномасштабної війни. Це була не просто професійна співпраця — це була підтримкакультури, мистецтва та людей, які цю культуру творять. Я щиро сподіваюся, що це полум’я культурної спадщини не згасне. І дуже хочу, щоб Тетяна Олександрівна залишилася на посаді керівника Музеюмистецтв, адже такі люди — це не просто працівники культури. Це люди, які тримають зв’язок між мистецтвом, громадою та владою», — написав художник-мураліст Олександр Брітцев.

Деякі установи та організації також висловилися на підтримку чинної директорки:

«Ми добре знаємо Тетяну як фахову музейницю, відповідальну керівницю та людину, яка в критичні моменти здатна принципово відстоювати інтереси музею і збереження культурної спадщини», — говорять уНаціональному музеї Революції Гідності.

Водночас допис Тетяни Ткаченко у Фейсбуці викликав багато запитань у громадськості та медіа. Для того, щоб відповісти на них, очільниця музею вийшла із публічною промовою.

Під час промови у Музеї мистецтв Ткаченко заявила, що нині має значний масив документів, які підтверджують її претензії до дій обласної влади. За її словами, вона зверталася з ними до начальникаОВА Андрія Райковича, Офісу президента, Міністерства культури, Генеральної прокуратури, НАБУ, СБУ та обласної ради.

Окремий блок документів стосується численних звернень музею щодо необхідності ремонту будівлі. Проблема стала особливо очевидною у 2015 році.

«У 2015 році в нас прорвало труби гарячої води на четвертому поверсі, у залі над нами. Добре, що це був початок дня: на стінах були картини, всі співробітники були на роботі. Кип’яток полився взалу, працівники почали знімати картини зі стін», — згадує директорка.

Після цього на проблему звернули увагу на рівні центральної влади. Тодішній народний депутат Олександр Яринич порушив питання під час засідання Верховної Ради та заявив про необхідність рятуватипам’ятку архітектури. У будівлі розпочали ремонт — замінили вікна, встановили систему кондиціонування та відремонтували окремі ділянки стін. Однак другого етапу так і не розпочали.

Наприкінці минулого року, після чергового прориву вже на горищі, музей отримав кошти на проєктні роботи. Тендер на них не відбувся, оскільки охочих взяти участь у торгах не знайшлося. Тепер,говорить Тетяна Ткаченко, музей шукає підрядника, який зможе підготувати науково-проєктну документацію для ремонту.

Ще один конфлікт стосується будівлі колишнього обласного управління Національного банку, де сьогодні працюють два обласні музеї — мистецький та краєзнавчий. Музей мистецтв орендує підвальнеприміщення та другий поверх, а перший поверх перебуває в користуванні Центральноукраїнського обласного краєзнавчого музею.

Ткаченко говорить про понад сотню звернень, у яких музей просив передати перший поверх для створення великих виставкових залів.

За її словами, у 2021 році музею відповіли, що питання можна буде вирішити після ремонту будівлі. Однак невдовзі перший поверх передали в оренду іншому закладу — краєзнавчому музею.

«Є всі листи, де Соколенко (очільниця Департаменту культури і туризму Кіровоградської ОВА Уляна Соколенко — Ред.) відповідає щодо будівлі Нацбанку. Вона дуже театрально, дуже впевнено розказує, щоцього не бачила, не чула; що музей хоче піти на перший поверх, вона взагалі не знала», — сказала Ткаченко.

Вона також вважає, що розміщення різних закладів в одній будівлі створює проблеми з обліком, зберіганням та охороною музейних предметів.

Приміщення другого поверху будівлі також є аварійними та регулярно затоплюються під час опадів, про що Ткаченко неодноразово повідомляла як у соцмережах, так і у відповідних зверненнях.

Окрема претензія керівниці музею стосується оплати праці музейних працівників. За її словами, музей неодноразово підтверджував, що відповідає показникам першої групи оплати праці, за якою слідуєперегляд розміру зарплат. Директорка посилається на відповідні постанови Кабміну, накази та інструкції й наголошує, що музей надсилав до департаменту листи з розрахунками та підтверджувальнимипоказниками.

«У нас мінімальні заробітні плати, і підтвердження першої групи означало б їх підвищення. Не на тисячі і навіть не на сотні гривень — інколи на десятки чи до сотні гривень, залежно від працівника.Але навіть цього музей не отримав», — сказала Ткаченко.

На тлі заяв Ткаченко свою позицію під час брифінгу озвучила й керівниця Департаменту культури і туризму Кіровоградської ОВА Уляна Соколенко.

Вона заперечила твердження про проблеми із рівнем оплати праці музейних співробітників та навела динаміку видатків за 2021-2026 роки. За її словами, фінансування оплати праці за цей період зрослона 38,7%. Економії фонду оплати праці музею департамент не фіксує: середня зарплата працівника Музею мистецтв у червні 2026 року становила близько 17,6 тисячі гривень.

У питанні щодо будівлі Нацбанку Соколенко не вважає принциповим аргументом те, що в одній будівлі працюють два різні заклади: обидва є музеями.

«Департамент разом з адміністрацією цілеспрямовано працює над тим, щоб зберегти цей об’єкт як культурний об’єкт, як місце, де відбуватимуться культурно-масові, освітньо-просвітницькі заходи, а небудь-який банк. Хоча було дуже багато запитів від банківських систем і банківських керівників, щоб взяти це приміщення собі», — сказала Соколенко.

Водночас щодо аварійного стану будівлі позиції сторін частково збігаються. Уляна Соколенко визнає, що проблема існує давно та вимагає значного фінансування.

«Це не мільйон гривень і не 10 мільйонів. Щонайменше, мабуть, 300 мільйонів гривень потрібно для того, щоб привести цей об’єкт у більш-менш нормальний експлуатаційний і технічний стан: щоб невалилося, не капало, не руйнувалося. А ми ще говоримо про те, що маємо зберегти цей об’єкт для наступних поколінь, тому що це пам’ятка архітектури», — сказала Соколенко.

Що ж до спірного питання передачі всієї будівлі в оренду Музею мистецтв, то воно, за словами Соколенко, юридично теж однозначне: коли Музей мистецтв орендував лише підвал і другий поверх, першийзалишався вільним. Краєзнавчий музей подав заявку до Фонду держмайна і зрештою отримав його в оренду.

«Якби Музей мистецтв звернувся щодо отримання першого поверху в оренду, то, ймовірно, Фонд держмайна проводив би аукціон або іншу процедуру. Це вже їхнє законодавство, і я тут не можукоментувати», — пояснила Соколенко.

У пошуках фінансування у 2023 році область презентувала потенційним партнерам і будівлю колишнього Нацбанку, і заклади культури, які в ній працюють.

Проблеми з будівлею колишнього Пасажу також неодноразово обговорювалися на виїзних нарадах. До них залучали представників обласної військової адміністрації та обласної ради, фінансовогодепартаменту, управління житлово-комунального господарства, управління капітального будівництва, а також фахівців міської ради. Після кожної такої наради складали протоколи та давали відповіднідоручення.

На думку Уляни Соколенко, головним обмеженням є не відсутність розуміння проблеми, а грошей. В умовах повномасштабної війни основна частина бюджетного ресурсу спрямовується на оборону, акультурним установам залишається значно менше коштів на розвиток та капітальні роботи.

Щодо поточної ситуації з основною будівлею музею (колишній Пасаж) Соколенко пояснила, що цього року музею виділили 500 тисяч гривень на виготовлення науково-проєктної документації для йогореставрації. Ці кошти перебувають безпосередньо в розпорядженні Музею мистецтв, який нині в процесі пошуку організації, яка все ж зробить для них цю документацію.

Наостанок посадовиця зазначила, що причину регулярних аварій у Музеї мистецтв вбачає і в кадровій ситуації. За її словами, в штаті закладу залишаються вакантними вісім посад, серед них — посадаголовного інженера. Вона стверджує, що ця вакансія не заповнена вже близько п’яти років.

«Головний інженер — це працівник, який має щодня, 365 днів на рік, слід