США визнали незаконним ув’язнення американського вченого в Китаї

21.08.2026, 20:17 epochtimes.com.ua

Державний департамент США заявив у четвер, що США визнали м’янманського вченого та громадянина США Міна Зіна незаконно затриманим після його арешту китайською владою в червні; у зв’язку з цим забезпечення його звільнення стало одним із головних пріоритетів США, пише Reuters.

Це рішення щодо Міна Зіна, якого звинувачують у створенні загрози національній безпеці Китаю, було ухвалено всього за кілька тижнів до того, як президент США Дональд Трамп має прийняти президента Китаю Сі Цзіньпіна в Білому домі.

Правозахисні організації закликали США чинити тиск на Китай з метою звільнення Міна Зіна, який очолює аналітичний центр, що спеціалізується на М’янмі, напередодні очікуваного візиту Сі Цзіньпіна 24 вересня.

Державний секретар США Марко Рубіо дійшов висновку, що «Мін Зін незаконно утримується в Китаї. Цей висновок зроблено за підсумками ретельного вивчення обставин», — йдеться в заяві відомства.

Держдепартамент також закликав Китай звільнити інших американців, яких утримує Пекін. Окрім Міна Зіна, у Китаї за звинуваченнями, які США вважають безпідставними, утримується Юйлінь Чен, американський сейсмолог китайського походження з Бостона. Його затримання було визнано незаконним.

Дружина Чена, Юфан Ронг, в окремій заяві зазначила, що це рішення свідчить про те, що «звільнення затриманих є пріоритетом для адміністрації Трампа».

Правозахисні організації стверджують, що кількість американців, несправедливо затриманих у країні, коливається від десятка до сотень, включаючи випадки примусової заборони на виїзд. Китай заявляє, що розглядає справи відповідно до закону і що в країні немає випадків незаконного затримання.

До свого арешту Мін Зін проживав у Таїланді та проводив час у США та М’янмі. За словами представника відомства, у нього була чинна китайська віза, яку він раніше використовував для поїздок до Китаю з метою участі в наукових конференціях.

Згідно із заявою відомства, 3 червня Мін Зін прибув до провінції Юньнань (Китай) на запрошення китайського уряду для участі в науковій конференції в Куньміні.

Один із високопоставлених чиновників Держдепартаменту повідомив, що Мін Зін був затриманий на території аеропорту і протягом майже 11 тижнів «піддавався неодноразовим допитам, ізоляції та утриманню в умовах ув’язнення».

«В одну хвилину його колеги та родичі спілкувалися з ним по телефону — обмінювалися інформацією про час його прибуття та плани в Китаї, — а в наступну хвилину зв’язок перервався. Протягом 48 годин його близькі не знали, куди він подівся, чи живий він і хто міг його викрасти», — повідомив цей чиновник агентству Reuters у четвер.

Влада провінції Юньнань зрештою повідомила посольству США, що стосовно Міна Зіна ведеться кримінальне розслідування за підозрою в «загрозі національній безпеці (Китаю)», зазначив цей представник.

Правозахисники стверджують, що Китай уже давно проводить «дипломатію заручників», затримуючи іноземців, зокрема американців, з метою отримання важелів впливу у двосторонніх відносинах.

Прихильники Міна Зіна, зокрема деякі колишні чиновники адміністрації Трампа, звернулися до Трампа з проханням порушити це питання під час переговорів із китайською стороною.

«Справа Міна Зіна викликала серйозне занепокоєння в інших науковців щодо того, чи можуть вони стати жертвами провокації та затримання з боку Китаю», — заявив цей чиновник.

У червні міністерство закордонних справ Китаю підтвердило арешт Міна Зіна, заявивши, що він підозрюється у шпигунстві та створенні загрози національній безпеці Китаю.

Мін Зін, колишній студентський активіст, який брав участь у демократичному русі 1988 року в М’янмі, вивчав політологію в Каліфорнійському університеті в Берклі.

Він також допоміг створити Інститут стратегії та політики, який спочатку базувався в М’янмі, але переїхав за кордон після перевороту 2021 року, коли військові повалили демократично обраний уряд лауреатки Нобелівської премії миру Аунг Сан Су Чжі.

Китай публічно підтримав нову адміністрацію М’янми, яка прийшла до влади після виборів, що зазнали широкої критики, у яких не брали участі основні опозиційні групи країни, зокрема політична партія Су Чжі.