Мітинг з картонками, вимога викликати Зеленського і присяга: як Рада призначала Сибігу і Хмару

19.08.2026, 19:03 lb.ua

18 серпня президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради подання на призначення Євгенія Хмари міністром оборони, а Андрія Сибіги — міністром закордонних справ. Після цього кандидати провели зустрічі із фракціями та групами.

До пізнього вечора у вівторок тривали консультації з умовною опозицією. У першу чергу — з групами «Відродження України», «За життя та мир» — уламками забороненої проросійської ОПЗЖ. А вже потім — із «За майбутнє», «Довірою», фракціями «Європейська солідарність», «Голос», групою «Розумна політика», фракцією «Батьківщина».

Однією з перепон щодо призначення Євгенія Хмари міністром оборони було те, що він — військовий, а частина 15 Закону України «Про національну безпеку України» визначає, що «міністр оборони України призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України з числа цивільних».

Але до дня голосування цю перешкоду усунули. Перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк («Голос») після зустрічі повідомив, що «Хмара на моє запитання підтвердив, що до голосування за його кандидатуру на посаду міністра оборони він буде вже цивільним. Його звільнення з військової служби відбувається відповідно до статті 26 закону “Про військовий обов'язок і військову службу”, а саме у зв'язку з “проведенням організаційних заходів для осіб вищого офіцерського складу”. Він підтвердив, що всі необхідні документи вже підписані. Тобто станом на зараз він військовий, але це дуже скоро зміниться».

Крім того, за словами Железняка, «по факту підтвердили» звільнення Арсена Жумаділова з посади голови Агентства оборонних закупівель. Також Хмара заявив про намір максимально зберегти команду Міноборони, яка працювала за Михайла Федорова.

Вже ранком 19 серпня, перед пленарним засіданням, кандидати зустрілися з фракцією «Слуга народу». І голова фракції Давид Арахамія офіційно повідомив, що нардепи підтримують рішення президента. Бо «Андрій Сибіга — досвідчений дипломат, потужний член команди, якого ми всі добре знаємо… важливо продовжувати роботу, яку він веде давно», а «Євгеній Хмара — бойовий офіцер, який неодноразово ризикував життям заради України… Хмара виступає за збереження позитивних напрацювань та людей, які добре зарекомендували себе у Міністерстві оборони».

Джерела LB.ua підтвердили, що Хмара хоче зберегти кістяк команди Міноборони. «Мова, по-перше, про першого заступника міністра оборони Олексія Вискуба та заступника міністра Мстислава Баніка (ексзаступника міністра цифрової трансформації, відповідального за розвиток сервісів «Дія», «Армія+» та «Резерв+», — Ред.), які курують реформу оборонних закупівель», — сказав наш співрозмовник.

Також Хмара розповів депутатам, що «перебуває на одній стороні» із головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим. У пріоритетах — підвищення грошового забезпечення, реформа ТЦК, продовження ударів по ворожих тилах.

Сьогодні зранку, коли відбувалися зустрічі кандидатів у міністри із депутатами, неподалік парламенту проходив мітинг, нечисельний порівняно з попередніми акціями прихильників ексміністра оборони. Його учасники вимагали повернути Федорова на посаду і мали картонки з написами «Голосуйте проти Хмари».

Напередодні вийшло вечірнє відеозвернення Федорова про кризу управління, корупцію й необхідність виборів навіть у час війни. Хоча це прямо заборонено Конституцією і законом про воєнний стан. Цю заяву колишнього соратника Зеленського неоднозначно сприйняли не лише громадські активісти й медійники, а й самі нардепи.

Ірина Фріз («Європейська солідарність») назвала її «тактичним зондуванням питання… Небезпеку цих танців із бубном бачу в тому, що ворог точно цим скористається і буде масштабувати. Нестабільність внутрішня — загроза нашої стійкості у війні. Вибори під час війни є неможливими».

Марʼяна Безугла, яка повернулася до фракції «Слуга народу», але регулярно ходила на акції протесту, також зізналася, що здивована заявою Федорова.

«Зрозуміло, що Михайло Альбертович довго тримався, щоб не стати опозицією, але врешті постав перед вибором: здатися чи перейти в опозицію… Водночас активний політичний процес дуже небезпечний, враховуючи війну», — написала Безугла.

Вона нагадала, що Федоров сім років працював усередині системи, сформованої командою Зеленського, а зараз її розкритикував. «Але якщо корупція була настільки видимою, то чому тільки зараз? А якби Зеленський не звільнив? А якби повернув?» — додала вона.

Олег Дунда («Слуга народу»), член Комітету ВР із питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, — саме цей комітет займається напрацювання законопроєту про перші повоєнні вибори, — назвав заклик Федорова «креативним».

«Креативний метод голосування є одним зі стовпів, на яких сьогодні тримається влада в Москві. Це онлайн-голосування, яке дозволяє малювати будь-які результати. Тому — “вірним шляхом ідете, товариш”. До речі. З першого дня цієї каденції Верховної Ради були постійні спроби пропихнути через мій профільний Комітет різні пропозиції онлайн-голосування. Тепер ми знаємо, хто був ініціатором», — написав він.

Зранку, перед часом Ч у Раді, Комітети з питань нацбезпеки, оборони та розвідки і з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва рекомендували підтримати призначення Хмари та Сибіги. У депутатів не було сумнівів щодо необхідної кількості голосів за призначення міністрів у Раді. Однак співголова фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко у виступі з трибуни заявила, що президент має особисто прибути до парламенту й представити кандидатів на посади міністрів оборони і закордонних справ.

«Сьогодні тут має бути Зеленський, який заварив цю кадрову чехарду, який замість того, щоб займатися питаннями мобілізації, питаннями армії, то з лука стріляє, то зустрічається з блогерами», — заявила вона.

Цю пропозицію підтримав нардеп Ярослав Железняк, сказавши, що президент має особисто пояснити і суспільству, і парламенту, чому він когось відправляє у відставку, а когось призначає. Їм заперечив голова ВР Руслан Стефанчук, посилаючись на відсутність законодавчої вимоги до президента особисто представляти в парламенті кандидатів на посади за своєю квотою.

«Немає такої вимоги!» — відрізав на це Стефанчук, наголосивши, що присутність президента в парламенті під час розгляду кадрових питань — це лише «традиція». І нагадав, що в 2014 році Павла Клімкіна призначали міністром закордонних справ за відсутності президента в сесійній залі.

Після чого представниця президента у ВРУ Галина Михайлюк представила кандидатуру Андрія Сибіги.

«Нічого важливішого за закінчення війни немає», — заявив Сибіга у своєму виступі. Нагадав, що за минулий рік Україна зберегла міжнародну підтримку, розблокувала 90 мільярдів євро допомоги від ЄС, посилила тиск на Росію, створила спецтрибунал і розширила дипломатичну присутність у світі.

Водночас, за його словами, допоки триває війна, жодні зусилля не можна вважати достатніми. Сибіга сказав, що для завершення війни потрібна сила на полі бою й за столом переговорів, а дипломатія виходить на передній план. Ідеться про залучення США, активну роль Європи, тиск на Москву та посилення України: нові пакети військової підтримки, пакет стримування, масштабування оборонки.

«Найбільш нагальне — посилення повітряного щита і захист від балістики», — сказав він і додав, що Україна має 11 коаліцій, включно з нещодавно створеною антибалістичною, а восени буде створена ще одна геополітична ініціатива — Карпатська.

Другим пріоритетом Сибіга назвав вступ України до ЄС, наголосивши на меті якнайшвидше відкрити всі кластери. Інтеграцію до НАТО він назвав незмінним пріоритетом, який переходить у практичну площину. Нагадаємо, нещодавно цю тему завзято обговорювали в суспільстві й політикумі через заяву посла і колишнього головкома Валерія Залужного.

Окремо міністр повідомив про домовленості щодо продовольчого експорту в Чорному морі, з яким в України великі проблеми. «Уже домовилися із сусідами про транзит. Відновлюємо шляхи солідарності, шукаємо способи захисту свободи судноплавства», — сказав Сибіга.

Третім пріоритетом він визначив людей — світове українство, збереження зв'язків та ідентичності, захист прав українців за кордоном.

До речі, з-поміж загальних питань нардепів єдине питання саме про захист українців за кордоном прозвучало конкретно. Юлія Сірко («Голос») закликала, по-перше, призначити 40% послів, яких «не вистачає у важливих державах, як США, Греція, Литва, Польща і багато інших».

Врешті за призначення Сибіги міністром закордонних справ проголосували 266 нардепів (з усіх фракцій, окрім «Європейської солідарності»).

Перед розглядом питання про представлення Євгенія Хмари кандидатом на посаду міністра оборони депутати «Європейської солідарності» попросили дати час на виступ. Ірина Геращенко разом із Артуром Герасимовим зачитали стенограми засідань Ради, де у 2014 році тодішній президент Петро Порошенко особисто представляв кандидатів за своєю квотою. У відповідь на це Руслан Стефанчук зазначив, що стенограми «не горять», а представлення було формальним і тривало кілька хвилин. Після чого Герасимов, жестикулюючи, знову підбіг до трибуни, вимагаючи надати йому право на репліку.

«Кричати не вийде!» — попередив спікер, та все ж дав слово. «Тільки з процедури! Закопуйте себе далі», — не стримувався спікер.

Слово взяв сам голова фракції «Європейська солідарність» Петро Порошенко, який емоційно зазначив, що «спікер збрехав», а він особисто представляв кандидатів на посади міністрів оборони та закордонних справ. Порошенко вимагав присутності у залі Володимира Зеленського, погрожуючи тим, що «ми не дамо розглянути питання».

Та далі градус напруги спав та представниця президента в парламенті Галина Михайлюк представила кандидатуру Хмари.

Кандидат на посаду міністра оборони у виступі з трибуни заявив, що Україна знає про подальші кроки ворога, його мобілізаційні плани та стратегію на осінь і зиму.

«Ми будемо робити все, аби захистити Україну, зменшити російський військовий потенціал і примусити ворога до