"Сі Бриз-2026": український штаб уперше керував кораблями НАТО під час протимінних операцій

16.08.2026, 14:32 lb.ua

Під час міжнародних військово-морських навчань "Сі Бриз-2026" український штаб уперше здійснював управління з'єднаннями НАТО та координував дії кораблів під час протимінних операцій. Паралельно оцінювали готовність українських штабів та екіпажів працювати за стандартами Альянсу.

Про особливості цьогорічних навчань в ефірі Українського Радіо Одеса розповів речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук, пише "Суспільне".

Однією з ключових особливостей "Сі Бриз-2026" стало оцінювання українського штабу на сумісність зі стандартами НАТО.

За словами Плетенчука, український штаб складався виключно з офіцерів ВМС України. Водночас завдання він отримував від окремого штабу НАТО, який оцінював результати роботи.

Фактично українські військові отримали можливість самостійно керувати операцією та координувати дії кораблів у морі, зокрема іноземних.

Під час навчань штаб мав враховувати погодні умови, цивільне судноплавство, законодавчі обмеження, особливості протимінної операції та можливі нештатні ситуації.

У цьогорічному "Сі Бриз" взяли участь представники понад 20 країн.

Цьогорічні навчання одночасно проводилися на трьох основних напрямках.

Сухопутна складова проходила в Румунії, де тренувалися українські морські піхотинці. Морська частина відбувалася біля берегів Великої Британії, а українські фахівці аварійно-рятувальних служб працювали в одній із країн Балтії.

Таким чином, навчання охопили сухопутну, морську та інженерну складові.

Під час сухопутної частини українські військові також демонстрували партнерам власні системи ситуаційної обізнаності. Зокрема, Плетенчук відзначив систему "Дельта", до створення якої свого часу долучалися офіцери ВМС України.

Значну увагу під час морської складової приділили протимінним операціям. Українські військові мають практичний досвід розмінування моря в умовах повномасштабної війни та передають його партнерам.

Окремим напрямком стали суднопідіймальні та підводні роботи. Українські фахівці разом із військовими інших країн відпрацьовували відповідні операції та вивчали технології, які використовують іноземні партнери.

За словами Плетенчука, українські спеціалісти вже мають досвід ліквідації наслідків атак та аварій на морі.

Під час "Сі Бриз-2026" в одному місці зібрали п'ять українських протимінних кораблів. Вони мають стати основою майбутньої протимінної бригади ВМС України.

Плетенчук зазначив, що цей підрозділ у перспективі виконуватиме завдання з розмінування Чорного моря.

Водночас повертати українські протимінні кораблі до Чорного моря наразі не планують. Спочатку екіпажі мають завершити навчання та пройти необхідне оцінювання, а безпекова ситуація поки не дозволяє проводити повноцінні протимінні операції в акваторії.

Україна також готова долучатися до міжнародних операцій із розмінування за рішенням партнерів. За словами речника ВМС, два українські екіпажі вже можуть виконувати спільні завдання.

Сучасні протимінні кораблі відрізняються від традиційних тральників. Їхнє головне завдання – не просто знищувати міни, а насамперед виявляти та ідентифікувати небезпечні об'єкти.

Для цього кораблі оснащені спеціальними сонарами та іншим обладнанням. Після виявлення підозрілого об'єкта до нього можуть направити безпілотник для додаткової розвідки.

Якщо підтверджується, що об'єкт є міною, для її знищення може застосовуватися інший безпілотний апарат. Такий підхід дозволяє мінімізувати ризик для екіпажів кораблів.

За словами Плетенчука, мінна небезпека може зберігатися десятиліттями. Українські військові досі стикаються в морі з мінами, які залишилися ще з часів Першої та Другої світових воєн.

Окремо речник ВМС закликав мешканців та відпочивальників не відвідувати заборонені ділянки узбережжя.

Попри попередження, люди продовжують заходити в море та перебувати на небезпечних територіях. На Одещині вже фіксували випадки загибелі та травмування людей через мінну небезпеку.

Небезпеку також можуть становити уламки збитих безпілотників, які після падіння на узбережжі можуть містити вибухонебезпечні компоненти.

Плетенчук наголосив, що під час війни не можна звикати до небезпеки та нехтувати сигналами повітряної тривоги. У разі оголошення тривоги людей закликають залишати відкриті території та переходити до укриттів.