Мінкульт виділив 3 мільйони на збереження Хотинської фортеці: що планують зробити

14.08.2026, 12:20 bukovyna.online

Про цей йдеться на сайті Мінкульту.

Наразі тривають попередні роботи та дослідження. Першочергово планують облаштувати водовідведення, а вже після цього – відновлювати пошкоджену ділянку західного оборонного муру замку XIII–XIX століть.

«Маємо відновити пошкоджену ділянку муру, а також забезпечити її довготривале збереження. Саме тому перед реставрацією необхідно провести комплексні дослідження та усунути чинники, які призводять до руйнування. Перший крок – належне водовідведення, а вже після цього – реставрація мурів», – зазначив перший заступник міністра культури України Іван Вербицький.

Для збереження фортеці заповідник замовив у Науково-дослідного та проєктного інституту «УкрНДІпроектреставрація» два комплекти науково-проєктної документації.

Перший стосується реставраційного ремонту частини оборонних мурів між Північною, Комендантською та Південно-західною баштами. Проєкт передбачатиме:

— ін’єктування спеціальних закріплювальних розчинів у тріщини та внутрішні порожнини стін;

— відновлення кладки мурів і зубців;

— відтворення геометричних візерунків із червоної цегли;

— облаштування гідроізоляції.

Розроблення цієї документації коштуватиме 1 мільйон 498,5 тисячі гривень.

Другий комплект передбачає облаштування системи водовідведення на території, обмеженій оборонними мурами. Його вартість – 1 мільйон 496,4 тисячі гривень.

Що сталося із західним муром

Після руйнування у квітні на західній ділянці оборонного муру утворився значний вивал. Нижня опора для верхніх архітектурних елементів була втрачена, а частина кам’яного масиву через власну вагу та внутрішній тиск відшарувалася й обвалилася. У результаті повністю втрачено чотири мерлони – зубці оборонного муру.

Фахівці називають кілька причин, які тривалий час впливали на стан стіни.

Серед них – історичні пошкодження. У 1769 році під час військових дій у цьому місці влучання ядра спричинило обвал зовнішнього облицювального шару.

Впливають і конструктивні особливості муру. Він має так звану «колодязну» кладку: зовнішня та внутрішня частини зроблені з бутового каменю, а простір між ними заповнений дрібнішим камінням із вапняним розчином. Вертикальних сполучних елементів у конструкції немає, що впливає на її стійкість.

Ще один фактор – зміна гідрологічних умов. Дністер відступив від підніжжя фортеці приблизно на 50 метрів. Водночас коливання рівня води в річці через її примусовий забір і спуск впливають на рух підземних вод під фортецею. Також фахівці враховують можливий вплив низькочастотних вібрацій, пов’язаних із війною.

Окремою проблемою залишається зволоження західного муру. За історичними фотографіями, характерна мокра пляма почала формуватися ще наприкінці XIX – на початку XX століття.

Для оцінки стану аварійної ділянки вже провели комплекс неруйнівних інженерно-геофізичних досліджень. Зокрема, фахівці застосували георадарне та 3D-лазерне сканування. Це дозволяє виявити приховані порожнини, тріщини та деформації у масиві муру.

Роботи ускладнює те, що західний оборонний мур розташований над каньйоном, а його висота перевищує 40 метрів.

Розроблення науково-проєктної документації мають завершити до 25 грудня 2026 року. Після досліджень та проєктування визначать технічні рішення для стабілізації, збереження та подальшої реставрації пошкодженої частини мурів.

Що відомо про обвали великої стіни

Перший масштабний обвал стіни Хотинської фортеці стався 17 квітня 2026 року. Тоді експерти пов’язували руйнування, зокрема, з підмоканням муру.

Після цього у Державному історико-архітектурному заповіднику «Хотинська фортеця» створили комісію за участю експертів Науково-дослідного інституту та фахівців Міністерства культури. Також розпочали підготовку проєктної документації.

Минулого тижня у фортеці обвалилися зубці великої стіни. За словами міського голови Хотина Андрія Дранчука, експерти ще навесні попереджали про можливість такого руйнування.

За його словами, міська рада також шукає можливості для залучення фінансування. Зокрема, місто веде переговори з міжнародними партнерами та вже підписало угоду з благодійним фондом із Франції, який готовий долучитися до пошуку коштів.

Хотинська фортеця перебуває на балансі Міністерства культури, а ДІАЗ «Хотинська фортеця» адмініструє процеси на її території, зокрема музейні локації та реставраційні роботи.

Довідка

Хотинську фортецю заснували у X столітті за князя Володимира Святославича як слов’янське дерев’яне укріплення. Перший кам’яний замок збудували у 1250–1264 роках князь Данило Галицький та його син Лев.

У наступні століття споруду неодноразово розширювали та перебудовували. Вона належала Русі-Україні, Молдавському князівству та Османській імперії. У 1621 році тут відбулася Хотинська битва, у якій козацьке військо під проводом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного виступило проти османської армії.

З 2000 року Хотинська фортеця функціонує як державний історико-архітектурний заповідник.

Західна Україна

Інформує: Shpalta.media