ЦПД назвав чотири основні наративи російської пропаганди про полонених та зниклих безвісти

12.08.2026, 20:49 lb.ua

Центр протидії дезінформації проаналізував понад 94 тисячі публікацій із майже 24 тисяч джерел та визначив чотири основні деструктивні наративи, які Росія поширює щодо військовополонених, обмінів та зниклих безвісти.

Про це під час пресконференції в Укрінформі повідомив керівник департаменту протидії інформаційним загрозам національній безпеці ЦПД при РНБО Кирило Вікторов.

Дослідження охоплювало період із 1 січня до 11 серпня 2026 року. Аналітики опрацювали українсько- та російськомовний інформаційний простір. Загальна кількість переглядів проаналізованих матеріалів становила 419 млн.

За його словами, Росія часто використовує реальні події, але нав’язує аудиторії потрібне їй трактування.

"Головна закономірність, яку показав наш аналіз: Росії часто не потрібно вигадувати саму подію. Достатньо використати реальну подію і нав’язати аудиторії потрібне її пояснення", – сказав Вікторов.

Перший наратив стосується тверджень про нібито небажання України повертати своїх військовополонених. Російські та проросійські ресурси поширюють заяви, що Україна начебто відмовляється від обмінів або не хоче повертати окремих військовослужбовців.

"У такий спосіб відповідальність за складність або затримку обмінних процесів намагаються перекласти на Україну, на українську сторону", – пояснив представник ЦПД.

Другий напрям – маніпуляції навколо статусу зниклих безвісти. Російська пропаганда поширює твердження, що цей статус нібито використовують для приховування реальної кількості загиблих або для уникнення виплат їхнім родинам.

Третій наратив спрямований на формування позитивного образу російського полону. Для цього російська сторона поширює відео із захопленими українськими військовими, у яких демонструється нібито хороше ставлення до них, небажання повертатися в Україну чи знову брати участь у бойових діях.

Вікторов наголосив: "Людина, яка перебуває в полоні, не може вважатися вільним учасником інформаційної комунікації, особливо коли ми говоримо про російський полон".

Четвертий напрям – дискредитація України через фейки про нібито неналежне поводження з російськими військовополоненими, зокрема щодо умов утримання, харчування, медичної допомоги та поводження з ними.

За словами представника ЦПД, у такий спосіб російська пропаганда намагається сформувати викривлену картину, за якої Росія нібито гуманно ставиться до українських військовополонених, а Україна – навпаки.

У ЦПД зазначають, що всі чотири наративи взаємопов’язані та спрямовані на підрив довіри до України – серед військових, родин зниклих безвісти та полонених, українського суспільства і міжнародних партнерів.

Найсприятливішими для поширення таких інформаційних операцій є періоди активізації уваги до теми – під час обмінів, переговорів, появи списків військовополонених або нових даних про зниклих безвісти.