9-й Bouquet Kyiv Stage: гайд музичною програмою

12.08.2026, 10:03 lb.ua

Цей блок об’єднує концерти-присвяти митцям та мисткиням, чиї ідеї продовжують жити у нових інтерпретаціях, творах і несподіваних творчих перегуках.

Час: 13 серпня о 17:00

Локація: Хлібня

Лише тиждень тому в Українському домі завершилася виставка, присвячена творчості Олександра Дубовика, аж ось – чергове вітання до 95-річчя художника: концерт ансамблю сучасної музики «Рикошет» з творами Сергія Пилютикова, спеціально написаними до цієї події. Їх назви лаконічні, як і символ фестивалю (букет, що мандрує картинами Дубовика, дав цій події візуальну емблему та назву): «Принесення 1», «Принесення 2» – і так сім разів. Сергій Пілютиков, відомий своєю вигадливістю та поєднанням теплої поетичності аж до сентиментальності – з іронією, безумовно, перетворить кожне з «принесень» на печворк із суміші яскравих мелодій, неочікуваних гармонічних зіткнень та поєднань непоєднуваних стилів. Ансамбль «Рикошет», ним очолюваний, не потребує додаткових представлень – з 1999 року він виконує ультрасучасну музику. Поруч із незмінними за 27 років учасниками цього разу з’являться молоді обличчя, а також новий диригент – харківський композитор Денис Бочаров

Час: 13 серпня о 18:00

Локація: Велика сцена

Офіційне відкриття фестивалю — концерт Liberty Національного президентського оркестру, який, як уже вбачається з назви, вміє створювати урочистий настрій. Вперше після тривалої перерви на сцену вийде диригентка Тетяна Калініченко, відома цікавими програмами, що поєднують яскраво-вибухову класику із сучасними авторами. Цього разу родзинкою програми стане відомий твір Джона Вільямса. Ні, не кіномузика до «Зоряних воєн» або «Гаррі Поттера», аLiberty Fanfare – композиція, присвячена сторіччю Статуї Свободи. Гімн українській свободі складуть твори Левка Колодуба і Євгена Станковича, до яких чеського контексту додасть ще один композитор, який умів створити неповторний національний колорит – Антонін Дворжак. Соліст програми – витончений і емоційний Дмитро Ткаченко.

Час: 13 серпня о 20:00

Локація: Велика сцена

У травні цього року від нас пішла неповторна співачка Назгуль Шукаєва. Поєднання технік, якими вона володіла – центральноазійської техніки горлового співу «кай», обертонового співу, академічного вокалу, джазової вокальної манери та автентичного фольклорного співу – перетворювали її виступи на вільну подорож між епохами, країнами і жанрами, яка не вписується в жодну «стильову нішу», в жоден комерційний сегмент. За день до 53-го дня народження мисткині музиканти зберуться з памʼятним концертом, який вмістить вокал, клавішні, тибетські чаші, японську флейту шякухачі, восьмиструнну Радз-гітару, акустичні та електрогітари, сольні мідні духові, ударні, також цілий біг-бенд Національного президентського оркестру. Без концерту Назгуль, здається, не обходився жоден «Букет» – і цей не стане винятком.

Час: 14 серпня о 16:00

Локація: Велика сцена

Для того, аби зрозуміти українського композитора, треба почути, як його виконує видатний український музикант. Шлях до розуміння музики Шопена, який, здається, близький і знайомий кожному піаністу, насправді так само лежить через виконання польським піаністом. Одним із визнаних інтерпретаторів Шопена є Радослав Собчак, який у 2000 році, у 19-річному віці, дійшов до третього етапу Міжнародного конкурсу піаністів імені Фридерика Шопена у Варшаві та був відзначений як найкращий польський учасник конкурсу. Відтоді музика Шопена залишається однією з центральних ліній його виконавської біографії. Водночас Собчак належить до тих музикантів, для яких традиція не означає застиглого канону. Зокрема, у 2024 році він записав обидва фортепіанні концерти Шопена в новій оркестровій редакції, до створення якої долучився сам. Тож зустріч із Шопеном у виконанні Собчака – це водночас зустріч із польською виконавською традицією і з музикантом, який не боїться ставити цій традиції нові запитання.

Час: 14 серпня о 20:00

Локація: Велика сцена

Поезію Олега Лишеги, яка поєднує філософську абстрактність зі скульптурною матеріальністю – аж до фізичного відчуття форми кожного рядка тексту, непросто покласти на музику – найабстрактніший, на думку романтиків, вид мистецтва. Але Аллі Загайкевич, живій легенді української електроакустичної школи, що створює у своїх композиціях нові музичні світи з планетами і зірками, це під силу. Окрім того, митці тепло дружили, і поезія Лишеги для Загайкевич – ще й памʼять про творчого побратима.

Вже багато років композиторка працює над оперою «Брате Лі Бо.. друже Ду Фу..» на текст Лишеги. Побачити тизер майбутньої опери можна буде на Bouquet Kyiv Stage. Діючими особами є Великий Джміль, Ліс та Велика Ріка, а голоси вони отримають завдяки мецо-сопрано Ярині Турянській-Мельє, бандуристці Єлизаветі Соловйовій, Київському камерному оркестру під орудою Наталії Пономарчук та самій композиторці. Режисуру концертної постановки здійснить Марина Рижова.

Час: 16 серпня о 15:00

Локація: Велика сцена

Роберт Шуман належить до композиторів, яких піаністи одночасно люблять і ненавидять. Багатство його фантазії, поетичність гармоній та яскравість мелодій, а ще – тонкий гумор і дитяча щирість зачаровують і виконавців, і слухачів. Водночас більшість його творів написана не те щоб дуже зручно для гри, а навіть навпаки – наче композитор навмисне створював перешкоди для піаністів. Якщо Шопен писав так, щоб грати було просто, а при цьому й малі зусилля давали колосальний ефект, то у Шумана навіть у дитячих пʼєсах є, через що перечепитися. І це найприкріше: слухач ніколи не здогадається, яких сил піаністу коштувало підготуватися до концерту.

Цього року виповнюється 170 років з дня смерті Шумана. До цієї дати Євген Громов підготував програму з творів Шумана, Брамса та Сильвестрова. За словами маестро, композиції підібрані таким чином, що Брамс і Сильвестров звучать максимально по-шумановськи, у той час як пʼєси самого Шумана максимально не схожі на нього самого.

Час: 16 серпня о 16:30

Локація: Велика сцена

Валентин Сильвестров, Арво Пярт і Гія Канчелі – представники одного надзвичайно потужного композиторського покоління, народженого в середині 1930-х років. Українець, естонець і грузин – вони представляють різні культури, виросли з різних музичних традицій і створили неповторні авторські стилі. І все ж у їхній музиці є дивовижна внутрішня спорідненість: тяжіння до тиші й простоти, особлива увага до паузи, до крихкості звуку, до того, що залишається як відлуння, коли основний тон вже прозвучав.

Ловити споріднене і відмінне у їхній творчості, насолоджуючись цією надзвичайно гармонійною музикою нашого негармонійного часу слухачі зможуть завдяки хору «Київ» під орудою Миколи Гобдича. Родзинкою програми стане Київський квартет саксофоністів.

Час: 16 серпня о 20:00

Локація: Велика сцена

Музика увійшла в кіно задовго до появи у ньому звуку. З того часу вона пройшла шлях від супроводу німих стрічок до одного з найпотужніших жанрів сучасної музичної культури. Мелодії, народжені для кіно, давно живуть окремо від своїх фільмів, і люблять їх не лише за інтонаційну виразність, емоційну насиченість і дивовижну здатність залишатися в пам’яті, а й за те, що кількох знайомих нот достатньо, аби знову повернути нас до улюбленого фільму.

Концерт кіномузики стане заключним на цьому «Букеті». Ансамбль «Київська камерата» під орудою диригента Ніколоза Рачвелі виконає музику Чарлі Чапліна, Ніно Роти, Мішеля Леграна, Енніо Морріконе, Астора П’яццолли, Мирослава Скорика, Валентина Сильвестрова, Вадима Храпачова та Гії Канчелі. Прозвучать оригінальні оркестрові версії Ніколоза Рачвелі, які відкриють нове звучання цієї добре знайомої музики.

«Звільнена музика» — довготривалий проєкт Вікторії Зубенко, що повертає на сцену музику, яка десятиліттями залишалася в архівах через репресії, цензуру та радянську культурну політику. У межах цього блоку слід окремо виділити кураторський проєкт піаніста й дослідника Тимоша Мельника, присвячений українському модернізму 1920–1930-х років. До нього увійшли три камерні концерти, які супроводжуватимуть лекції

Час: 13 серпня о 19:00

Локація: Хлібня

У першому концерті зіграє Petrichor Ensemblе, який існує у двох формаціях: незвичному, з чотирьох скрипок, і традиційному – у вигляді струнного квартету з двох скрипок, альта і віолончелі. Цього разу виступить традиційний склад, який виконає твори Бориса Яновського, Павла Сениці та Антона Рудницького – два з них не звучали ніколи, Рудницький – цілих 90 років. Зануритися в атмосферу часу написання квартетів допоможе лекція Олексія Шмурака «Лавкрафтіанський відчай Павла Сениці».

Час: 14 серпня о 19:00

Локація: Хлібня

На жаль, українська історія багата на фігури репресованих митців, і наново відкривати доводиться творчість не лише тих композиторів, які належали до «Розстріляного відродження» 1920-1930-х років, але й інших епох. Зокрема ми, на жаль, дуже мало знаємо про Валерія Польового, і то переважно в контексті творчості його талановитої доньки, композиторки Вікторії Польової. Навесні відбувся оркестровий концерт «Польовий і Польова», а цього разу – фортепіанний, і звучатиме лише музика Валерія Петровича.

Його власна історія варта того, щоб бути почутою. У двадцять три роки Польового заарештували за звинуваченням в «антирадянській агітації» й засудили до десяти років таборів. На засланні він працював на мідному руднику, але продовжував писати музику: коли не було паперу, записував ноти навіть на мішках з-під цементу. Після звільнення Польовий повернувся до Києва, закінчив консерваторію в класі Бориса Лятошинського і продовжив композиторську роботу. Його фортепіанні поеми, повні глибокого ліризму і водночас позначені сміливими пошуками, виконає Олег Безбородько. Також у концерті візьме участь цимбалістка Анна Цьок.

Час: 15 серпня о 15:00

Локація: Велика сцена

15 серпня український модернізм також вийде на велику сцену. У виконанні Президентського оркестру під управлінням Максима Гусака відбудуться світові премʼєри симфонічних творів Костянтина Шиповича та Бориса Яновського, які століття чи навіть більше чекали на те, аби бути почутими, а також сюїта з опери «Вибух» останнього, скл