В Україні запровадять нові правила госпіталізації, лікування та виписки: що зміниться для лікарів та пацієнтів

04.08.2026, 22:48 pravdatutnews.com

Фото: МОЗ

Міністерство охорони здоров’я України наказом №1044 затвердило новий Стандарт госпіталізації, переведення та виписки пацієнтів зі стаціонару. Фактично МОЗ запроваджує єдині правила, які визначають, кого необхідно госпіталізувати, кого можна лікувати амбулаторно, а коли пацієнт підлягає виписці зі стаціонару.

Однією з ключових новацій є відхід від практики, коли рішення про госпіталізацію нерідко приймалося за загальними формулюваннями на кшталт «потребує стаціонарного лікування» або «за станом здоров’я».

Новий Стандарт встановлює: підставою для перебування у стаціонарі є не сам діагноз, а наявність об’єктивних клінічних показань, які неможливо безпечно контролювати в амбулаторних умовах. Серед них, зокрема:

необхідність цілодобового медичного нагляду

необхідність кисневої підтримки, неінвазивної чи інвазивної вентиляції легень

проведення інтенсивної терапії

потреба у внутрішньовенному лікуванні

високий ризик раптового погіршення стану

необхідність термінових оперативних або інтервенційних втручань.

Відповідність критеріям є необхідною, але не самодостатньою умовою: вона обґрунтовує доцільність стаціонарного лікування, проте не є автоматичним приписом госпіталізувати. Остаточне рішення ухвалює лікар з урахуванням клінічної картини.

Госпіталізація в екстреному порядку здійснюється відповідно до Закону України «Про екстрену медичну допомогу» службою екстреної медичної допомоги або за направленням лікарів ЗОЗ всіх рівнів надання медичної допомоги за необхідності в терміновому використанні сучасних методів діагностики та лікування. Екстрена госпіталізація не потребує попереднього погодження дати і часу, здійснюється цілодобово незалежно від місця проживання (реєстрації, перебування) пацієнта.

Наказ фактично створює єдиний перелік станів, при яких лікар зобов’язаний госпіталізувати пацієнта. Серед них: гострий коронарний синдром, тяжкі порушення серцевого ритму, гостра серцева недостатність, тромбоемболія легеневої артерії, тяжкі загострення бронхіальної астми та ХОЗЛ, ускладнений гіпертонічний криз; сепсис та септичний шок, тяжкі інфекції, гострий панкреатит, масивні шлунково-кишкові кровотечі, обструктивний пієлонефрит, тяжкі травми, інсульти, епілептичний статус, міастенічний криз, синдром Гійєна–Барре; тяжкі загострення розсіяного склерозу, тяжкі алергічні реакції (зокрема синдром Стівенса–Джонсона та токсичний епідермальний некроліз).

При цьому для більшості патологій наказ містить конкретні клінічні критерії: лабораторні показники, результати КТ чи УЗД, оцінку за міжнародними шкалами ризику, показники сатурації, артеріального тиску, рівня свідомості тощо.

Ще одна новація – можливість залишити пацієнта під лікарським спостереженням без повноцінної госпіталізації. Такий режим застосовуватиметься у випадках, коли необхідно: провести додаткові обстеження, оцінити ефективність лікування, визначити остаточний діагноз, вирішити питання про госпіталізацію або виписку. Максимальна тривалість такого спостереження – до 24 годин.

Лікар зможе відступити від критеріїв, але лише письмово. Якщо конкретна клінічна ситуація не відповідає формальним критеріям, але лікар вважає госпіталізацію необхідною, він може прийняти таке рішення. Однак тепер кожен такий випадок доведеться детально обґрунтувати в медичній документації та погодити із завідувачем відділення.

Новий Стандарт також визначає критерії виписки. Пацієнт має залишити стаціонар одразу після того, як: життєві функції стабілізовані, відсутня необхідність у цілодобовому медичному нагляді, подальше лікування можна безпечно продовжувати амбулаторно.

При цьому вихідні дні, відсутність транспорту, очікування консультацій або планових досліджень більше не є підставою для продовження перебування у лікарні.

Варто зазначити, що недотримання вимог нового Стандарту може враховуватися під час оцінки якості медичної допомоги у разі виникнення спорів. Безпідставна відмова у госпіталізації пацієнта, який мав чіткі клінічні показання, потенційно може розцінюватися як ненадання допомоги хворому за ст. 139 КК України.

Водночас необґрунтована або передчасна виписка без належного документального оформлення може стати підставою для оцінки належності виконання професійних обов’язків у разі розвитку тяжких наслідків, що підпадає під дію ст. 140 КК України.

Таким чином наказ №1044 фактично змінює сам підхід до стаціонарної допомоги: головним критерієм стає не діагноз, а реальна клінічна потреба у цілодобовому лікуванні та спостереженні, підтверджена об’єктивними медичними показниками.

Наказ не обмежує право пацієнта на госпіталізацію, а встановлює єдині, прозорі правила коли вона дійсно необхідна.

Юрій Никорак, pravdatutnews.com