У Львові курує мистецьку виставку художник Антон Ткаченко, який виїхав за кордон і не повернувся

28.07.2026, 15:45 novynarnia.com

Художник Антон Ткаченко два роки тому виїхав із країни за дозволом Мінкульту й не повернувся – але нині він є куратором масштабної виставки про українські мистецькі ініціативи “Все нормально))” в Jam Factory Art Center, що у Львові. Цей факт викликав жваву дискусію у мистецькому середовищі.Про це пише в своїй авторській колонці для “Громадського” активістка, консультантка з менеджменту Йош Пшик.Авторка зазначає, що Ткаченко нині є куратором масштабного проєкту про українські мистецькі ініціативи, однак питання викликала саме його роль у виставці під час повномасштабної війни.Ця виставка присвячена самоорганізованим мистецьким ініціативам України останнього десятиліття. Проєкт став результатом конкурсу незалежних кураторських досліджень, який проводив Jam Factory Art Center.За результатами конкурсу журі обрало проєкт дуету “Гараж 127”, одним з учасників якого є Антон Ткаченко. До створення виставки також долучили кураторську групу “Товари з Європи”.Та публічну дискусію спричинила позиція військовослужбовця Дениса Панкратова, співкуратора представленої на виставці ініціативи “Міжкімнатний простір”. За словами авторки колонки, Денис дізнався, що частина кураторської групи перебуває за кордоном, а Антон Ткаченко, будучи військовозобов’язаним, виїхав за дозволом Міністерства культури.Після цього військовий висловив незгоду з такою співпрацею. Його позицію організатори виставки розмістили в експозиції як окреме висловлювання. У ньому Денис П. написав:“Я, Денис П., співкуратор “Міжкімнатного простору”, не бачу своєї участі в цій виставці через те, що вважаю неправильним делегувати владу обирати й репрезентувати мистецькі простори і спільноти в Україні чоловіку, який два роки тому перетнув кордон, користуючись привілеєм діяча культури, й не повернувся”.Авторка колонки наголошує, що ця ситуація стосується не лише особистої історії Антона Ткаченка, а й ширшого питання — кому суспільство делегує право представляти українське мистецтво під час війни.“Кураторство — це влада обирати інших, ухвалювати рішення про те, як будуть презентовані роботи, висловлювання”, — зазначає вона.На думку авторки, у цій ситуації важливим є питання відповідальності культурних інституцій.“Ця ситуація є прикладом, коли на позір демократична практика ухвалювати рішення сприяла розмиванню відповідальності”, — йдеться у колонці.Вона також звертає увагу на різницю між досвідом цивільних, які виїхали за кордон під час війни, та військових, які долучилися до Сил оборони.“Є дві реальності. Перша: військовозобов’язані, які виїхали з країни, аби не йти до війська, — це реальність, яка обирає міграцію і власну безпеку. Друга: військовозобов’язані, які долучилися до Сил оборони, — це реальність, яка обирає боротися за країну”, — пише авторка.У колонці також зазначається, що представники мистецької спільноти мають відповідати на питання, як можуть співіснувати ці дві реальності та яким має бути місце військових у культурному середовищі.“Військовим бракує не того, щоб їхню думку процитували на стіні, а фактичного включення до співпраці й створення умов, які це уможливлять”, — наголошує авторка.Натомість організатори виставки стверджують, що “не хочуть дискримінувати куратора через те, що він виїхав”.Виставка “Все нормально))” триває у Jam Factory Art Center у Львові до серпня 2026 року.КоментаріУ соцмережах уже триває жвава дискусія про цю виставку та її куратора.Наприклад, історик, журналіст, військовослужбовець Вахтанг Кіпіані пише у ФБ таке:“У Львові відкрили мистецьку виставку, одним з кураторів якої є чоловік, який два роки тому виїхав за кордон у відрядження як митець і… не повернувся. Найбільше вразив не сам факт небридливості організаторів, а те як вони пояснюють його залучення – “не хочуть дискримінувати через те, що він виїхав”.У коментарях до цього ж допису – полярна думка:“Моя думка така: не місце в Україні доробкові тих, хто співпрацює з Росією. Але якщо цей митець не робить цього, а перебуваючи за кордоном, спрямовує ефекти від своєї творчості на підтримку України; якщо він просуває за кордоном наші смисли, робить хоч кілька десятків чи, тим більше, сотень людей симпатиками України (хоч доти вони були байдужі), – це означає, що людина на своєму місці. І такими людьми Україна розкидатися не може…”, – вважає Олександр Бродецький, доктор філософських наук, викладач Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.Читайте також:У чеському сенаті відкрили виставку з нагоди 100-річчя Музею визвольної боротьби України в Празі Унікальних переглядів: 9Редактор: Людмила Кліщук