«Кукурудза стала лотереєю»: чому господарство на Кіровоградщині робить ставку на соняшник і змінює технологію обробітку ґрунту

22.07.2026, 15:27 growhow.in.ua

Кукурудза більше не є гарантією прибутку, тоді як соняшник стає ключовою культурою для багатьох господарств. Посуха, нестабільна врожайність та зміни клімату змушують аграріїв переглядати структуру посівів, відмовлятися від окремих культур і переходити на технології, які дозволяють максимально зберегти вологу в ґрунті.

Про це в інтерв’ю GrowHow розповів головний агроном ТОВ «Ранок М» Денис Філіпенко.

Господарство «Ранок М» у Кіровоградській області обробляє 4300 га. Із них 1400 га займає соняшник, 1050 га — кукурудза, ще 1860 га — зернові культури. Крім рослинництва, підприємство утримує близько 5 тис. голів свиней, тому частину кукурудзи використовує для власних кормових потреб.

За словами Дениса Філіпенка, останні два роки кукурудза суттєво втратила економічну привабливість.

— Кукурудза — це як лотерея, яку ти можеш або виграти, або програти. Торік вона вийшла у нас в нуль: ми отримали лише 3,3 т/га, і це повністю перекрило лише витрати, — зазначає агроном.

Якщо раніше культура забезпечувала 4,5 т/га і більше, то останні два сезони врожайність опустилася до 2,6–3,3 т/га, що практично не залишає прибутку після покриття витрат на насіння, добрива та засоби захисту.

На відміну від кукурудзи, соняшник демонструє стабільно високу рентабельність.

Минулого року середня врожайність культури у господарстві становила 27 ц/га, а окремі поля забезпечили до 33 ц/га. У сприятливі роки врожайність перевищувала 40 ц/га. Водночас високі ціни на насіння соняшнику дозволили господарству отримати найкращу економіку саме на цій культурі.

— Із усіх культур найрентабельніший — соняшник. Минулого року його продавали по 30 тис. грн за тонну, а високоолеїновий — навіть по 32–35 тис. грн. Саме тому сьогодні основна ставка в нашому господарстві — на соняшник, — пояснює Денис Філіпенко.

Ще одна культура, яку господарство тимчасово виключило із сівозміни, — озимий ріпак.

Причина — осіння посуха, яка не дозволяє рослинам сформувати достатню кількість листків до входження в зиму.

«Ранок М» уже два роки не висіває ріпак через високі ризики втрати посівів, хоча вважає його одним із найкращих попередників для озимої пшениці. Саме після ріпаку підприємство раніше отримувало врожайність пшениці близько 10 т/га.

Зміни клімату змусили господарство переглянути підходи до обробітку ґрунту. За словами Дениса Філіпенка, підприємство повністю відмовилося від плугів і перейшло на глибоке рихлення із локальним внесенням добрив.

Така технологія дозволяє краще накопичувати та зберігати вологу, а коренева система культур отримує доступ до поживних речовин саме в зоні розвитку.

Через дефіцит опадів у господарстві також поки не застосовують сидеральні культури.

— Щоб сидерати працювали, потрібна волога. Уже два роки її просто недостатньо, тому поки ця технологія для нас неефективна, — пояснює агроном.

Сезон 2025/26 також приніс серйозні виклики для озимих культур. Через сильні морози та промерзання ґрунту значно постраждав озимий ячмінь: із 500 га вдалося зберегти лише 200 га, решту площ довелося підсівати ярим ячменем, щоб не порушувати сівозміну.

Водночас українські сорти озимої пшениці, за словами Дениса Філіпенка, продемонстрували кращу зимостійкість порівняно з окремими іноземними сортами.

За словами Дениса Філіпенка, у господарстві не розглядають ґрунтовий гербіцид як статтю витрат, на якій можна заощадити. Навпаки, саме ранній контроль бур’янів дозволяє зберегти потенціал урожайності та уникнути додаткових витрат протягом сезону.

«Ранок М» уже близько чотирьох років застосовує ґрунтовий гербіцид Астрел Макс на посівах соняшнику та кукурудзи. Після порівняння з іншими препаратами господарство залишило його в технології, оскільки він забезпечує тривалий контроль однорічних злакових і дводольних бур’янів та дає змогу суттєво скоротити кількість післясходових обробок. Препарат забезпечує ґрунтову й ранню післясходову дію та характеризується тривалим періодом контролю бур’янів — до дев’яти тижнів, що допомагає стримувати появу нових хвиль забур’яненості.

За словами агронома, відмова від ґрунтового гербіциду заради економії близько 40–50 дол./га може обійтися значно дорожче.

— Ти можеш втратити той урожай, бо в тебе буде конкуренція з боку бур’янів на початкових етапах розвитку. Для культури це стрес, потім зверху ще захищаєш страховими гербіцидами — це ще один стрес. Поки культура виходить у нормальний ріст, бур’яни вже забирають і вологу, і добрива.

Ще одним аргументом на користь ґрунтового захисту Денис Філіпенко називає проблему резистентності бур’янів.

За його словами, знищення бур’янів ще на етапі проростання не лише усуває конкуренцію за ресурси, а й зменшує ризик формування популяцій, стійких до страхових гербіцидів. Саме тому у господарстві ґрунтовий гербіцид вважають одним із базових елементів технології вирощування соняшнику та кукурудзи.

Цього сезону в «Ранку М» зменшили густоту посівів кукурудзи, щоб знизити конкуренцію рослин за вологу, а також заклали кілька дослідів із гібридами різних компаній для оцінки їхньої адаптивності до місцевих умов.

Якщо погодні умови залишатимуться сприятливими, у господарстві розраховують отримати врожайність соняшнику до 4 т/га, що дозволить зберегти його статус найприбутковішої культури підприємства.

Аби не пропустити найцікавішого, підписуйтесь на наш канал-Telegram