Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

«Актор повинен залишити після себе не ролі. Він повинен залишити після себе думку»

nezhatin.com.ua

 «Актор повинен залишити після себе не ролі. Він повинен залишити після себе думку»

Саме так жив Богдан Ступка. Він ніколи не прагнув просто подобатися публіці. Він хотів, щоб після вистави чи фільму людина виходила іншою – із новими запитаннями, новими почуттями, новим поглядом на світ.22 липня ми вшановуємо пам’ять Богдана Ступки – геніального українського актора, народного артиста України, Героя України, лауреата Шевченківської премії, багаторічного художнього керівника Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка та людини, яка стала обличчям українського театру й кіно для цілого світу.Він народився 27 серпня 1941 року в селищі Куликів неподалік Львова. Його дитинство минало за лаштунками театру. Батько, Сильвестр Ступка, співав у хорі Львівського оперного театру, а маленький Богдан годинами сидів за кулісами, спостерігаючи за репетиціями. Пізніше він зізнавався, що саме там і «захворів» театром.Втім, шлях до сцени не був легким. Після школи він не вступив до театрального інституту з першої спроби, працював слюсарем, фотографом, навчався у студії при театрі імені Марії Заньковецької, а згодом став актором цього театру. Саме у Львові почалося його професійне життя, яке тривало сімнадцять років.У 1978 році режисер Сергій Данченко запросив Ступку до Києва, у театр імені Івана Франка. Згодом цей театр став його другим домом. А у 2001 році він очолив його як художній керівник, зберігши колектив у непрості для української культури часи.Його дебют у кіно відбувся у стрічці Юрія Іллєнка «Білий птах з чорною ознакою». Після цього були десятки ролей, які давно стали класикою. Загалом Богдан Ступка зіграв понад сто ролей у кіно і понад п’ятдесят – на театральній сцені. Він був Іваном Мазепою, Богданом Хмельницьким, Тарасом Бульбою, митрополитом Андреєм Шептицьким, Тев’є-молочником, королями, гетьманами, селянами, філософами. І щоразу створював не образ, а живу людину.Особливе місце у його творчості посіла вистава «Тев’є-Тевель» за Шолом-Алейхемом. Саме за цю роль він отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка. А онука письменника, американська письменниця Белл Кауфман, після перегляду сказала слова, які стали найвищою оцінкою його таланту:«Богдан Ступка – найкращий Тев’є-молочник із усіх, кого я бачила у світі».Він був одним із небагатьох українських акторів, кого знали далеко за межами України. Його запрошували до польських, російських, німецьких, французьких і американських кінопроєктів. А ім’я Богдана Ступки внесли до словника Американської кіноакадемії поруч із ім’ям Олександра Довженка – як одного з українців, які залишили помітний слід у світовому кінематографі.Та навіть отримавши світове визнання, він ніколи не переставав говорити про Україну.«Мрією мого життя було, щоб українська культура стала відома в усьому світі. Мрії повинні здійснюватися, і я щасливий, що маю можливість цьому сприяти».У 1999-2001 роках він очолював Міністерство культури України. Про свою посаду жартував:«Я не міністр культури. Я – міністр оборони культури».У цих словах було більше правди, ніж жарту. Він добре розумів: культуру потрібно не лише створювати, а й захищати.Богдан Ступка залишив після себе не лише ролі. Він залишив десятки молодих акторів, яких підтримував, театр, який вивів на новий рівень, і безліч думок, що стали афоризмами.«Без культури немає держави.»«Людина живе доти, доки її пам’ятають.»«Актор повинен прожити багато життів, але залишитися собою.»22 липня 2012 року його серце зупинилося.Та справжні митці не йдуть у небуття.Вони продовжують говорити з нами зі сцени, з кіноекрана, зі сторінок книжок і зі спогадів тих, кому пощастило бачити їхню гру наживо.Богдан Ступка був не просто великим актором. Він був людиною, яка своєю працею довела: українська культура здатна бути зрозумілою і захопливою для всього світу. Саме завдяки таким постатям слово «Україна» звучало на найпрестижніших театральних сценах і міжнародних кінофестивалях.Світла пам’ять Богдану Ступці – великому українцеві, чий талант став надбанням не лише нашої країни, а й світової культури.Джерело: Ми Українці

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
22 липня 2026

Новини на тему

Більше новин