ЄС відкрив шостий кластер переговорів про вступ України до блоку

14.07.2026, 13:13 mind.ua

Один із двох розділів у межах шостого кластера належить до сфери реформ МЗС УкраїниЄвросоюз сьогодні офіційно відкрив шостий кластер «Зовнішні відносини» переговорів з Україною щодо її вступу до блоку.Про це повідомив очільник українського МЗС Андрій Сибіга.«Сьогоднішнє відкриття Кластера 6 «Зовнішні відносини» на міждержавній конференції є ще одним чітким сигналом того, що шлях України до ЄС неухильно просувається вперед. Я дякую Європейській комісії та всім державам – членам ЄС за їхнє лідерство та підтримку, які зробили цей етап можливим», – йдеться в дописі Сибіги на платформі X.Один із двох розділів у межах шостого кластера, Розділ 31, належить до сфери реформ МЗС України. Міністр додав, що за останні роки Київ досяг 99% відповідності зовнішньої політики України курсу ЄС.«Цей результат дає надію на швидкий прогрес. Україна залишається повністю відданою просуванню реформ і досягненню повної узгодженості зі Спільною зовнішньою та безпековою політикою ЄС. Ми з нетерпінням чекаємо на збереження цього позитивного імпульсу з відкриттям решти переговорних кластерів. Разом ми будуємо сильнішу та безпечнішу Європу», – підсумував Сибіга.Перший кластер переговорів про вступ України до ЄС усі 27 країн – членів ЄС погодили ще 15 червня. Наступні кластери необов'язково відкривають послідовно – це залежить від того, наскільки країна-кандидат упроваджує відповідні реформи.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що посли країн ЄС підтримали початок переговорів у межах шостого кластера – цей крок наближає остаточне, вже формальне рішення, яке очікують за кілька днів.Tue, 14 Jul 2026 12:39:00 +030020307585Новиниhttps://mind.ua/news/20307585-es-vidkriv-shostij-klaster-peregovoriv-pro-vstup-ukrayini-do-blokuhttps://mind.ua/news/20307585-es-vidkriv-shostij-klaster-peregovoriv-pro-vstup-ukrayini-do-bloku#comment_header_layerНовини на mind.uaЄС,війна росії проти УкраїниUSDA підвищив прогноз виробництва та експорту української пшениціПричина перегляду – сприятливі погодні умови для озимих культурМіністерство сільського господарства США оновило прогноз балансу основних сільгоспкультур на 2026/27 маркетинговий рік, збільшивши очікувані показники виробництва та експорту пшениці з України.Про це повідомляє Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).Згідно з новим прогнозом, обсяги виробництва пшениці в Україні у 2026/27 МР зростуть на 0,5 млн тонн – до 24 млн тонн, показники експорту – також на 0,5 млн тонн, до 14,5 млн тонн. Кінцеві запаси при цьому залишилися майже без змін, на рівні 2,53 млн тонн. Перегляд прогнозу пов'язаний зі сприятливими погодними умовами для розвитку озимої пшениці.Щодо кукурудзи, прогноз для України не змінився – виробництво очікується на рівні 30 млн тонн, експорт – 23 млн тонн. Водночас прогноз кінцевих запасів знизили на 0,5 млн тонн, до 2,1 млн тонн.На світовому ринку пшениці USDA очікує незначне скорочення виробництва при одночасному зростанні торгівлі та зменшенні кінцевих запасів. Загальносвітове виробництво пшениці у 2026/27 МР оцінюється на рівні 819,97 млн тонн, що на 0,1 млн тонн менше за попередній прогноз. Прогноз світового експорту підвищили на 1,1 млн тонн – до 213,05 млн тлнн, а кінцеві запаси скоротили на 2,6 млн тонн – до 272,8 млн тонн.Щодо кукурудзи, у відомстві прогнозують скорочення світового виробництва та запасів на тлі зростання експорту. Прогноз глобального виробництва знизили на 3,3 млн тонн – до 1,297 млрд тонн, що пояснюється нижчими очікуваннями врожаю в Європейському Союзі через аномальну спеку (насамперед у Франції), а також у Кенії через тривалу посуху.Водночас прогноз світового експорту кукурудзи підвищили на 2,3 млн тонн – до 209,9 млн тонн, а глобальні кінцеві запаси знизили на 6,0 млн тонн – до 275,3 млн тонн. Найбільшого скорочення запасів очікують у Китаї, Україні та країнах ЄС, що частково компенсуватиметься їх зростанням у Канаді.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що ціни на пшеницю різко пішли вгору через українські удари по росії. Є ще одна причина для подорожчання зерна – нові дані про малий урожай в США.Tue, 14 Jul 2026 12:26:00 +030020307582Новиниhttps://mind.ua/news/20307582-usda-pidvishchiv-prognoz-virobnictva-ta-eksportu-ukrayinskoyi-pshenicihttps://mind.ua/news/20307582-usda-pidvishchiv-prognoz-virobnictva-ta-eksportu-ukrayinskoyi-pshenici#comment_header_layerНовини на mind.uaПшеницяBlueBird Tech запускає серійне виробництво сіткометів «Чіпа»Рішення спрямоване на посилення захисту від ворожих БпЛА на близьких дистанціяхКомпанія BlueBird Tech оголосила про масштабування виробництва сіткометів «Чіпа», призначених для знешкодження FPV-дронів.Про це повідомляє пресслужба компанії.Потужності підприємства дозволять випускати понад 500 одиниць зброї щомісяця для потреб військових, волонтерів та операторів критичної інфраструктури.Пристрій, виконаний у пістолетному форм-факторі, ефективно працює на дистанції до 25 метрів. Після пострілу спеціальна сітка розміром 3#215;3 метри розкривається за 0,2 секунди, миттєво блокуючи гвинти безпілотника.Завдяки швидкості підготовки, розробка є ефективним засобом захисту останнього рубежу.Рішення про серійний випуск ухвалено через посилення загроз із боку ворожих FPV-дронів поблизу лінії фронту.Зараз «Чіпа» стає важливим доповненням до наявних засобів боротьби з БПЛА, забезпечуючи мобільний захист для цивільних і військових об’єктів.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що MITS Capital інвестував у дансько-українського розробника Dropla Tech. Кошти спрямують на збільшення виробництва безпілотників до 3000 на рік і вихід на ринки НАТО.Tue, 14 Jul 2026 11:59:00 +030020307583Новиниhttps://mind.ua/news/20307583-bluebird-tech-zapuskae-serijne-virobnictvo-sitkometiv-chipahttps://mind.ua/news/20307583-bluebird-tech-zapuskae-serijne-virobnictvo-sitkometiv-chipa#comment_header_layerНовини на mind.uaУкраїна,ОПК,FPV-дрони,війна росії проти України,БпЛАРік уряду Свириденко у цифрах: що за цей час змінилося в економіці УкраїниЕкономіка, як і раніше, багато в чому спирається на зовнішнє фінансування і бюджетні витрати, а не на стійке розширення виробництва, інвестицій та експортуКабінет Міністрів готується до чергових кадрових перестановок. Після того як президент Володимир Зеленський анонсував оновлення складу уряду, прем'єр-міністр Юлія Свириденко підтвердила, що залишає посаду. Остаточне рішення має ухвалити Верховна Рада. За інформацією народного депутата Ярослава Железняка, за відставку голови уряду парламент проголосує сьогодні, після 14:00, а голосування за нових прем’єр-міністра та склад уряду відбудеться в четвер.Свириденко очолювала уряд із 17 липня 2025 року, змінивши на цій посаді Дениса Шмигаля. За цей рік Кабміну традиційно під час великої війни довелося працювати в жорстких умовах: фінансувати великі оборонні та соціальні витрати, стримувати інфляційний тиск, продовжувати виконання зобов'язань перед міжнародними донорами тощо.Mind розбирався, з якими економічними результатами та тенденціями Україна підійшла до зміни уряду. Зрозуміло, що ці результати, крім усього іншого, обумовлені як інерцією роботи попереднього уряду Дениса Шмигаля, так і зміною безпекової (інтенсивність обстрілів інфраструктури росією) та геополітичної (війна з Іраном) ситуації. Але, по-перше, як писав Mind, торішнє оновлення складу уряду було дуже умовним. По-друге, фактор війни впливає на економіку вже п’ятий рік поспіль (а вміння Кабміну реагувати та передбачати ці виклики якраз і характеризують якість його роботи). По-третє, цими результатами ми швидше за все фіксуємо імпульс, наданий попередниками новому (ймовірно теж умовно новому) складу уряду.Основний фокус – на індикаторах, які найбільш повно характеризують поточний стан економіки та державних фінансів: ВВП, інфляція, промисловість, роздрібна торгівля й будівництво, кредитування, зовнішня торгівля, а також податкові надходження та внутрішні державні запозичення.За дужками залишаються окремі макроекономічні показники, як-от державний борг, курс гривні та міжнародні резерви. В умовах війни їхня динаміка багато в чому визначається не лише рішеннями уряду, а й політикою Національного банку (НБУ), підтримкою міжнародних партнерів та іншими зовнішніми чинниками. Ці показники більшою мірою характеризують загальний макрофінансовий клімат, ніж ефективність ухвалених Кабміном рішень.Макроекономічна ситуація та цінова динамікаВВП. Економіка України після призначення Свириденко до кінця 2025 року зберігала позитивний тренд. За III квартал 2025 року ВВП (рік до року) зріс на 2,1%, а в IV кварталі зростання ВВП прискорилося до 3%. Усього за 2025 рік ВВП збільшився на 1,8%.Але вже в I кварталі 2026 темпи відновлення економіки почали сповільнюватись і реальний ВВП скоротився на 0,6% проти аналогічного періоду 2025 року. Дані за II квартал ще не опубліковані, але НБУ у своєму інфляційному звіті зазначає, що зростання ВВП у квітні – червні становитиме близько 1,7%. А за весь 2026 рік ВВП України зросте приблизно на 1,3%.Отже, темпи відновлення економіки залишаються нерівномірними. У другій половині 2025 року зростання підтримували високий внутрішній попит, бюджетні витрати (які, зокрема, були простимульовані суттєвими обсягами міжнародного фінансування – $52,4 млрд за 2025 рік), поступове відновлення енергетичної інфраструктури, збільшення оборонного виробництва, стабільна робота морської логістики та експорту.Але на початку 2026 року економіка зіткнулася зі слабшими результатами аграрного сектору через несприятливі погодні умови, зниженням зовнішнього попиту на окремі види української продукції і скороченням експорту, наслідками атак на енергетичну та промислову інфраструктуру.При цьому економічне зростання в умовах війни визначається не так рішеннями уряду, як безпековою ситуацією й зовнішньою кон'юнктурою. Вклад Кабміну полягає насамперед у реалізації фіскальної політики, інструментів підтримки бізнесу та внутрішнього виробництва. Зокрема, це програми «Зроблено в Україні» і «5-7-9%», гранти для переробки й розвитку індустріальних парків, збереження фінансування бюджету без прямої грошової емісії, забезпечення стабільних