Хмельниччина за тиждень попрощалась із 35-ма нашими захисниками

10.07.2026, 15:42 33kanal.com

Вони віддали найдорожче – своє життя, щоб жили ми. Віддаймо шану кожному. З початку війни редакція «33-го» вшановує кожного Героя, що повернувся на щиті.Михайло Гащук«На щиті» повернувся уродженець села Заміхів Новоушицької територіальної громади Кам’янець-Подільського району Михайло Гащук.Він народився 6 лютого 1965 року. Отримав професію тракториста, пройшов строкову службу. Працював електриком-мотористом на вантажному судні. Згодом працював у будівельній сфері, з часом разом із сином поїхав на роботу в Нідерланди.Після початку повномасштабного вторгнення повернулися додому. Михайло разом із сином і зятем були мобілізовані до 120-ї бригади територіальної оборони.У квітні 2023 року під час боїв за Бахмут захисник був поранений, але після реабілітації повернувся на службу. У травні 2024 року його батальйон виконував бойові завдання на Лиманському напрямку. 7 травня під час заходу на позиції поблизу села Новосадове Краматорського району Донецької області розпочався мінометний обстріл, після якого з Михайлом було втрачено зв’язок. Понад два роки його вважали зниклим безвісти. Його загибель підтвердили після ДНК-експертизи. Віктор СабашНовоушицька громада попрощалася із захисником Віктором Сабашем.Захисник народився 11 серпня 1976 року в селі Глібів Навоушицької тергромади на Кам’янеччині. Закінчив Новоушицький технікум механізації сільського господарства за спеціальністю «механік». Працював у Новодністровську охоронником на Нижньодністровській ГЕС № 2.Віктор Сабаш став до лав ЗСУ 3 грудня 2025 року. Помер 23 червня 2026 року поблизу населеного пункту Єгорівка Синельниківського району на Дніпропетровщині. Дмитро ЯцкевичВ останню дорогу провели Дмитра Яцкевича, жителя Славути 1972 року народження.У захисника зупинилося серце. Владислав НепранУ Красилові попрощалися з Владиславом Непраном, 2000 року народження, жителем села Мовчани Щиборівської громади. Він вважався безвісти зниклим із 19 червня 2026 року.Того дня воїн загинув при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Борова Ізюмського району Харківської області. Нікіта КармашУ Шепетівській міській раді повідомили про загибель Нікіти Кармаша.Він народився 4 лютого 2006 року. Служив оператором відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу розвідки та коригування штурмового батальйону.Солдат Нікіта Кармаш загинув 26 січня 2026 року під час виконання бойового завдання у Дніпропетровській області.Йому було лише 19 років. Євген КузьменкоУ Хмельницькому в останню земну дорогу провели захисника Євгена Кузьменка. До лав Збройних сил України Євген Кузьменко добровільно долучився у 2023 році. Він проходив службу у складі 77-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ.Захисник загинув 24 червня 2026 року на Харківському напрямку, до останнього виконуючи військовий обов’язок.Герою назавжди залишилося 40 років. Олександр ГарасУ Хмельницькому провели в останню земну дорогу військовослужбовця Олександра Гараса. Після мобілізації чоловік двічі проходив військову підготовку. Однак через серйозні проблеми зі здоров’ям неодноразово потрапляв до лікарні. Востаннє лікувався в Одесі, де переніс інсульт. Попри це, після проходження військово-лікарської комісії, його визнали придатним до служби.Його серце зупинилося 27 червня після тривалих проблем зі здоров’ям, які виникли вже під час проходження військової служби.Герою було 44 роки. Максим ГлушкоУ Хмельницькому провели в останню земну дорогу військового Максима Глушка. До лав Збройних сил України Максима мобілізували у серпні 2024 року. Він проходив службу у складі 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу.Захисник загинув 22 червня 2026 року в бою на Краматорському напрямку. Йому було 38 років. Юрій ДанилюкСтарокостянтинівська громада попрощалася із солдатом Юрієм Данилюком, 1989 року народження.Захисник був командиром 1-го аеромобільного відділення 1-го аеромобільного взводу 3-ї аеромобільної роти військової частини А0641.Захисник вважався безвісти зниклим із 2024 року.Юрій Данилюк загинув 7 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу Білогорівки Луганської області.Юрію назавжди 35. Володимир МельникТрагічна звістка надійшла до Ямпільської громади. Загинув житель села Норилів, старший солдат Володимир Мельник, 1986 року народження.Воїн проходив військову службу за мобілізацією з 13 квітня 2022 року. Обіймав посаду старшого водія мотопіхотної роти. Життя захисника обірвалося 29 червня 2026 року поблизу населеного пункту Комишуваха Запорізької області. Володимир ОсташевськийВажку втрату переживає Плужненська громада. Підтвердилася загибель солдата Володимира Осташевського, 1979 року народження, жителя села Хотень Перший. Воїн понад три місяці вважався безвісти зниклим.До лав Збройних сил України його мобілізували 15 липня 2025 року.Володимир поліг 20 березня 2026 року на Запорізькому напрямку під час виконання бойового завдання. Сергій РоманчукБолюча втрата спіткала Волочиську громаду. Загинув Сергій Романчук, який тривалий час вважався зниклим безвісти.Сергій народився 26 червня 1978 року у місті Волочиськ. Закінчив Волочиське ПТУ № 5, де здобув професію столяра та будівельного тесляра. Сергій часто їздив на заробітки.25 жовтня 2024 року він був мобілізований до лав Збройних сил України. Життя воїна обірвалося 6 січня 2025 року під час виконання бойового завдання. Артур МакарянУ Хмельницькому провели в останню земну дорогу захисника Артура Макаряна.Артур народився у Вірменії, а згодом разом із родиною переїхав на Хмельниччину. Працював будівельником.До лав Збройних сил України Артура мобілізували у 2024 році. Спочатку він служив сапером, однак згодом був переведений до 425-го окремого штурмового полку «Скеля».26 червня 2026 року воїн загинув, виконуючи бойове завдання на Покровському напрямку.Йому назавжди 36 років. Сергій ЗалізкоУ Хмельницькому провели в останню путь захисника Сергія Залізка.У мирному житті Сергій працював далекобійником. Його мобілізували у лютому 2024 року.Воїн 214-го окремого штурмового батальйону OPFOR два роки вважався зниклим безвісти після боїв на Донеччині. Лише ДНК-експертиза підтвердила його загибель.Сергій Залізко загинув 26 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Донецькому напрямку.Воїну назавжди 33 роки. Георгій ДаменіяУ Хмельницькому попрощалися із Георгієм Даменією.Георгій народився 20 березня 1995 року в Грузії. Ще дитиною разом з батьками та сестрою переїхав у село Терешівці Хмельницької області.З 2018 року пішов служити добровольцем. Пройшов АТО, Бахмут. Служив у 8-му полку. В 2025 році перейшов у 3-тю штурмову бригаду.Захисник загинув 24 червня 2026 року під час виконання бойового завдання на Харківщині.Йому назавжди 31 рік. Андрій НосольШепетівська громада попрощалася із захисником Андрієм Носолем.Він народився 3 лютого 1989 року в селі Хутір. Проживав у населеному пункті Центральне. Працював охоронцем в Києві.У березні 2024 року був мобілізований. Служив на посаді гранатометника механізованого відділення. Тривалий час військовослужбовця вважали зниклим безвісти. Нещодавно стало відомо, що Андрій Носоль загинув 19 липня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі міста Торецьк. Євгеній СівовУ Смотрицькій громаді на Дунаєвеччині провели в останню дорогу Євгенія Сівова.Він народився 11 жовтня 1986 року в селі Аполлонівка Солонянського району Дніпропетровської області. Вступив до Балинського вищого професійного училища № 36, яке закінчив у 2006 році, здобувши кваліфікацію молодшого спеціаліста за спеціальністю «технік-механік».Проживав у селі Балин. У мирному житті працював будівельником та охоронцем. У 2023 році Євгеній Сівов доєднався до лав Збройних сил України. Проходив службу на посаді кулеметника.З 15 грудня 2025 року військовослужбовець вважався зниклим безвісти поблизу населеного пункту Новопавлівка, що на Дніпропетровщині.Герою навіки 39 років. Андрій ЛавренюкСудилківська громада попрощалася із Андрієм Лавренюком.Андрій народився 22 березня 1983 року в селі Судилків. Здобув фах слюсаря-автомеханіка та водія у професійно-технічному училищі міста Полонного.У 2014–2015 роках Андрій Лавренюк став на захист України, брав участь в АТО. Після повернення працював водієм-далекобійником у київській компанії «Альянс», здійснював міжнародні перевезення та бував за кордоном.На початку повномасштабного вторгнення росії він перебував за межами України, однак повернувся, щоб знову стати на її захист. Проходив службу на Сумському та Харківському напрямках.Останнім часом стан здоров’я військовослужбовця погіршився. За медичними показниками його перевели для подальшого проходження служби до Києва.Серце воїна зупинилося 30 червня 2026 року у Національному військово-медичному клінічному центрі.Йому назавжди залишиться 43 роки. Роман КовальУ Городоцькій громаді провели в останню дорогу солдата військової частини А2678 Романа Коваля, який народився 26 липня 1975 року.28 червня 2026 року, перебуваючи вдома у службовій відпустці, Роман Коваль трагічно загинув. Руслан ДенисУ Ярмолинецькій громаді попрощаються зі старшим сержантом Русланом Денисом, жителем селища Ярмолинці.Він народився 10 січня 1977 року в Чернівецькій області. Згодом родина переїхала до Ярмолинець, на батьківщину матері. Руслан здобув професію електрогазозварника. На захист України він став у 2014 році, в одній з артилерійських бригад виконував бойові завдання, зокрема поблизу Дебальцевого.З початком повномасштабного вторгнення Руслан у перший день прибув до військкомату. Він служив у підрозділах територіальної оборони, виконував бойові завдання на різних напрямках фронту, зокрема на Запорізькому та Херсонському.Захисник загинув 27 червня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Костирка Бериславського району Херсонської області.Йому навіки 49 років. Серік РабаєвУ Теофіпольській громаді повідомили про смерть Серіка Рабаєва, 29 липня 1982 року народження, жителя села Святець.Військовий проходив службу у лавах ЗСУ. 23 червня 2026 року, під час щорічної основної відпустки, він помер у Криворізькій міській л