Володимир В’ятрович: «Польща провалюється в яму минулого»

10.07.2026, 09:39 lb.ua

Пане Володимире, поки ми з вами говоримо, депутати від Польщі намагатимуться внести у доповідь Європарламенту щодо прогресу України на шляху до членства в ЄС правку про Волинь іУПА. Її ухвалення реальне?

На жаль, так. (Прогноз Володимира В’ятровича справдився — 8 липня Європарламент ухвалив резолюцію щодо вступуУкраїни до ЄС із правками про так звані добросусідські відносини з Польщею, — Ред.) Окрім польських депутатів, є й інші проросійські політичні сили, представлені в Європарламенті, які можуть цепросувати. Тим паче, що ми маємо прецедент заяви, ухваленої ще в 2010 році, із засудженням Бандери. Тоді Європейський парламент ухвалив резолюцію, у якій висловив жаль із приводу указу президентаВіктора Ющенка про присвоєння Бандері звання Героя України. Там же були заклики до щойно обраного Януковичаскасувати нагородження. Історія може повторитися.

І це тим паче дивно, бо спроби засудити Українську повстанську армію не відповідають європейським цінностям. УПА — це структура, яка боролась під гаслами «Свобода народам, свобода людині», які єзараз актуальними, в тому числі в контексті російсько-української війни. УПА була типовим національно-визвольним антиколоніальним рухом, яких існувало чимало на території Європи і завдяки яким булиутворені національні держави, що потім об’єднались у Європейський Союз. Тому хотілось би вірити, що в європейських політиків вистачить розуму не підігрувати російській чи російсько-польськійпропаганді.

Якщо резолюція буде ухвалена, це зашкодить просуванню України до Євросоюзу?

Я не знаю, які це буде мати наслідки. Але це точно свідчитиме про силу впливу російської пропаганди в Європейському парламенті. І якщо ця сила впливу буде зафіксована в резолюції, це означатиме,що Європарламент стає майданчиком, через який намагатимуться стримувати європейську інтеграцію України.

Але перший кластер переговорів відкритий. Це ж не можна відіграти назад?

Думаю, що ні. Сподіваюся, що історичні дискусії не мають відіграти в цьому значимої ролі. Хоча вони, безперечно, будуть використовуватися. Просто треба розуміти, що крім Росії, для якої ця темаважлива з ідеологічної точки зору, є ще Польща, яка має дещо інші інтереси. Вони пов’язані з небажанням допустити конкуренцію з Україною в агро- та оборонному секторі. Саме тому частина польськогополітикуму може гальмувати українську інтеграцію. А це зручно робити, прикриваючись історичними дискусіями та істерикою через незгоду з українськими оцінками української ж (!) історії.

То страх отримати конкурента на ринку є головною причиною істерик довкола Бандери та УПА?

Це одна з важливих причин. Хоча, на жаль, у польському суспільстві та серед польських політиків є багато тих, хто щиро вірить і свідомо поширює інформацію, що УПА нібито створювалася винятковозадля боротьби з поляками та скоєння геноциду. Тому антиукраїнські настрої в псевдоісторичних дискусіях також відіграють свою роль.

Сфальсифіковані документи щодо подій Другої світової війни, і передусім Волинської трагедії, які закидають у польський медіапростір — це робота винятково ФСБ чи ФСБ плюс польськихправих?

Якщо ви маєте на увазі Russia Today, яка опублікувала «розсекречені» файли про вбивство командиром УПА Дмитром Клячківським 11 католицьких священників і двох тисяч поляків у Володимирі-Волинськомув 1943 році, то це, звісно, робота ФСБ. І це не перша їхня спроба. Бо ще з часів Ющенка ФСБ періодично викладала якісь документи в себе на сайті, в тому числі про польсько-український конфлікт —якраз для того, щоб цей конфлікт підживлювати.

До речі, фейк про Володимир-Волинський та Клячківського ФСБ намагається закинути вже втретє: спочатку у 2022 році, але тоді це не злетіло, потім у 2024-му (пішло вже краще!), і ось тепер.Попередні спроби провалились через зовсім інші настрої в польському суспільстві щодо українців і України, але зараз у росіян є надія, що на тлі підсилення градусу історичних дискусій їхня провокаціяспрацює.

Зараз ідеться про можливий наступ Росії на Польщу з території Білорусі й про використання російських вояків,переодягнених у форму ЗСУ. Тут уся надія на критичне мислення поляків, адже як ЗСУ можуть наступати з Білорусі? Хоча така провокація ляже на добре підготовлений ґрунт…

Так, це може спрацювати. Тим паче, що у Росії є досвід провокування польсько-українських конфліктів. Так повелося ще від часів Другої світової, коли діяли агентурні групи, що видавали себе заукраїнських повстанців. Тут я покладаю сподівання на пильність польських спецслужб і військових, тому що вони мають розуміти небезпеку, якщо така провокація вдасться.

А також розуміти, що не існує українських військових або політиків, які хотіли би поглиблювати конфлікт між українцями і поляками. На відміну від Польщі, до речі, де на історичних суперечкахроблять політичні кар'єри і навіть стають президентами. В Україні роздмухування пожежі між нами та поляками не приносить політичних дивідендів, тому й не має підтримки в суспільстві.

Скажіть, у нас взагалі не залишилося друзів у Польщі?

Є, безперечно, люди, які розуміють загрозу протистояння між Україною та Польщею. Але вони, на жаль, не мають впливу на політичну ситуацію. Навіть міністр закордонних справ Радослав Сікорськийчасом артикулює дивні речі. Наприклад, пропонує назвати аеропорт на честь жертв УПА.

І це той Сікорський, який засуджував Навроцького за позбавлення Зеленського ордену БілогоОрла!

Якраз у контексті Білого Орла це й прозвучало. Сікорський давав інтерв'ю телеканалу TVN24 і сказав, що рішення відкликати орден було «неадекватною реакцією», оскільки воно «особисто принизилопрезидента України». «Якби президент Навроцький запитав мою думку, я б порадив, наприклад, назвати аеропорт в Ясенці на честь жертв УПА, і тоді все було б гаразд», — сказав Сікорський.

Спитаю про іншу, не менш дивну історію. Співголова ультраправої польської партії «Конфедерація», віцеспікер Сейму Кшиштоф Босак заявив, що в березні уряд Польщі передав Україніракети-перехоплювачі для систем Patriot. У відповідь на це міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш розсекретивінформацію про військову допомогу Україні у період з 2022 до 2026 року. Такий крок викликав невдоволення президента Кароля Навроцького, який вважає розкриття державної таємниці помилковим кроком.Що відбувається?

Щоб зрозуміти суть цієї дискусії, а також і важливу причину польсько-українських непорозумінь, треба зануритись у гарячі внутрішньопольські суперечки. В тому числі й між урядом та президентом, міжрізними політичними силами. Бо в Польщі питання геополітики приносять в жертву питанням внутрішньої політики.

І оце один із найяскравіших прикладів, коли польські праві вирішили показати, що польська влада не дбає достатньо про безпеку своєї країни, натомість працює тільки на оборону України. І що якесьнадзвичайно цінне для Польщі устаткування, зокрема, ракети для Patriot, було нібито незаконно передане Україні. На тлі історичних скандалів ця тема добре злетіла, але й призвела до шкідливого дляУкраїни і Польщі розсекречення інформації про військову допомогу. Тобто це той випадок, коли надмірне захоплення внутрішньополітичними розборками завдає шкоди самій Польщі.

Іншими словами, це була спроба з боку ультраправих підставити під удар Туска?

І підставити під удар Туска, і змусити до якихось кроків правого президента Навроцького. Там багатошаровий внутрішньополітичний конфлікт, в якому зовнішня політика — просто інструмент. І цекатастрофа для будь-якої держави, коли політики настільки заграються в розборки між собою, що важливі зовнішньополітичні завдання приносять жертву, щоб знищити або хоча б пошпиняти опонента.

Внутрішніми розборками справа не обмежується. Глава президентської канцелярії Збіґнєв Богуцький назвав землі на заході України «Східною Малопольщею». Це провокація чи розкриття сценарію, як биПольща заявляла права на нашу землю, якби Україна пала?

Я не хочу займатися якбитологією і навіть розглядати сценарії, що було б, якби Україна пала. Україну Росія не захопила і не захопить ніколи, тому якщо хтось із польських політиків і мріє про другуРизьку угоду, яка у 1921 році поділила Україну між Польщею та більшовицькою Росією, то це залишиться в їхніх мареннях. Що ж до слів Богуцького, то в будь-якому випадку це був вияв некоректності, банавіть провокації.

Термін Małopolska Wschodnia застосовується до сучасних територій на заході України, які були окуповані польської державою у 1919–1939 роках. Очевидно, політики, які використовують цей термін,прекрасно розуміють, що від нього тхне територіальними претензіями до сусідів. Тим не менше, вони звучать у заявах навіть посадовців першого рангу і свого часу були відображені в законопроєкті прозасудження так званого бандеризму, який подавав Кароль Навроцький до парламенту.

Власне, термін «Східна Малопольща» ще у 2018 році використав тодішній прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький. А те, що «з Бандерою Україна ніколи не увійде до Європи», говорив у 2017 роцілідер правлячої у той час партії «Право та справедливість» Ярослав Качинський. Де ми звернули не туди в стосунках з Польщею? Коли перестали помічати загрозливі сигнали? У 2003 році Леонід Кучма таАлександр Кваснєвський напрацювали формулу «пробачаємо і просимо пробачення» — боюсь, що поляки сприйняли це як слабкість…

Я не вважаю формулу «пробачаємо і просимо пробачення», яку просував Кучма, а згодом і Ющенко, помилковою. Вона є єдино правильною, бо відображує європейський підхід до розв’язання історичнихнепорозумінь. Саме за цією формулою, по суті, був створений Європейський Союз, тому що франко-німецькі суперечності щодо історії та взаємно пролита кров французів і німців були точно не меншими, ніждрама між українцями і поляками. Але через взаємні вибачення вони дійшли до двосторонньої співпраці, а згодом і до співпраці в межах Європейського Союзу.

Інша проблема в тому, що така формула спрацьовує тільки за умови взаємності, тобто за умови, що інший партнер готовий її прийняти. Станом на 2003 рік, коли «пробачаємо і просимо пробачення» впершепрозвучало на рівні президентів Кваснєвського і Кучми, здавалося, що формула працює. Піз