Сотні тисяч людей прийшли попрощатися з верховним лідером Ірану

04.07.2026, 20:33 newformat.info

У столиці Ірану Тегерані розпочалася багатоденна церемонія прощання з верховним лідером країни аятолою Алі Хаменеї. Жалобні заходи проходять за безпрецедентних заходів безпеки та за участю вищого керівництва Ірану, іноземних делегацій і сотень тисяч громадян.

Перший етап прощання відбувся у закритому форматі. У ньому взяли участь представники іранської влади, військового командування, духовенства, а також офіційні делегації з інших держав. Після завершення церемонії труни з тілами Алі Хаменеї та чотирьох членів його родини були встановлені в мечеті Гранд-Мосалла в Тегерані, де всі охочі можуть віддати останню шану.

За інформацією іранської влади, труни залишатимуться в мечеті до 6 липня. Після цього жалобна процесія вирушить до кількох міст Ірану, а також відвідає святині в Іраку. Завершальним етапом стане поховання, заплановане на 10 липня у місті Мешхед, де народився Хаменеї. Саме це місто є одним із головних релігійних центрів шиїтського ісламу.

З самого ранку до мечеті Гранд-Мосалла почали прибувати десятки тисяч людей. За оцінками журналістів, кількість учасників церемонії вже сягнула сотень тисяч. Іранська влада очікує, що протягом наступних днів із верховним лідером попрощаються мільйони людей — це може стати однією з наймасовіших жалобних церемоній в історії сучасного Ірану.

Для забезпечення порядку в Тегерані суттєво посилили заходи безпеки. У центральній частині міста перекрито низку вулиць, а за охороною церемонії стежать тисячі співробітників силових структур і добровольчих формувань.

Нагадаємо, вранці 28 лютого США та Ізраїль розпочали масштабні удари по території Ірану. Унаслідок цих атак, за повідомленнями іранської сторони, загинув верховний лідер країни аятола Алі Хаменеї. Він очолював Ісламську Республіку Іран протягом 37 років і був найвпливовішою політичною та релігійною фігурою держави, визначаючи її внутрішню та зовнішню політику.

Смерть Хаменеї стала однією з найрезонансніших подій на Близькому Сході за останні десятиліття та відкрила новий етап політичної невизначеності для Ірану. Протягом 37 років він був не лише духовним авторитетом, а й фактичним керівником держави, який контролював збройні сили, визначав стратегічні напрями зовнішньої політики, мав вирішальний вплив на діяльність уряду, парламенту та судової системи.

Після його загибелі перед іранським керівництвом постало завдання забезпечити безперервність влади та не допустити внутрішньої дестабілізації. Відповідно до Конституції Ісламської Республіки Іран, нового верховного лідера має обрати Рада експертів — спеціальний орган, до складу якого входять ісламські богослови. Саме ця рада визначить наступника Хаменеї, який отримає найвищі повноваження в державі.

Експерти зазначають, що процес передачі влади відбуватиметься в умовах серйозної регіональної напруженості. Іран залишається втягнутим у протистояння зі США та Ізраїлем, а також підтримує своїх союзників у різних країнах Близького Сходу. Тому зміна верховного керівництва може вплинути не лише на внутрішню політику країни, а й на безпекову ситуацію в усьому регіоні.

Очікується, що після завершення жалобних заходів і поховання Хаменеї політичне керівництво Ірану офіційно активізує процедуру обрання нового верховного лідера. Від того, хто очолить країну, значною мірою залежатиме подальший курс Ірану, його відносини із Заходом, розвиток ядерної програми та характер регіональної політики у найближчі роки.

Відомий ізраїльський експерт з питань Ірану, старший науковий співробітник Інституту досліджень національної безпеки в Тель-Авіві Бені Сабті в інтерв’ю BILD оцінив перспективи можливих переговорів між США та Іраном, внутрішню ситуацію в країні, а також імовірність нової хвилі масових протестів.

Бені Сабті, який народився в Ірані, але в юному віці залишив країну після приходу до влади ісламського режиму, вважається одним із провідних ізраїльських фахівців з іранської політики. Протягом багатьох років він досліджує діяльність керівництва Ірану, його пропаганду та систему безпеки.

Експерт різко розкритикував заяву віцепрезидента США Джей Ді Венса щодо можливості прямих переговорів із Корпусом вартових ісламської революції. На думку Сабті, представники цієї структури не можуть бути партнерами для дипломатичного діалогу, адже будь-які контакти лише зміцнять їхню міжнародну легітимність і фактично сприятимуть підтримці терористичної діяльності. Крім того, за його словами, військове керівництво Ірану не зацікавлене у досягненні миру.

За оцінкою аналітика, перспективи переговорів між Заходом і Тегераном залишаються вкрай невизначеними. Усередині Ірану триває боротьба за владу між різними радикальними угрупованнями. Частина політичної еліти готова розглядати переговори із Заходом як тимчасовий тактичний крок, тоді як інші категорично відкидають будь-який діалог. До останніх, за словами Сабті, належить і новий керівник держави Моджтаба Хаменеї.

Навіть якщо Іран погодиться обмежити або повністю відмовитися від своєї ядерної чи ракетної програм у межах потенційної мирної угоди, це не означатиме припинення підтримки проіранських збройних формувань на Близькому Сході. Сабті переконаний, що Тегеран і надалі намагатиметься розширювати свій вплив у Сирії, Іраку та Лівані, а ідеологічне протистояння між ісламським режимом і західними демократіями залишатиметься одним із головних джерел напруженості.

Окрім міжнародного тиску, влада Ірану дедалі більше стикається з невдоволенням власного населення. На думку експерта, погіршення економічної ситуації, зростання соціальних проблем і політичні репресії можуть найближчим часом спровокувати нову хвилю протестів.

Характеризуючи нинішню іранську владу, Бені Сабті назвав її «слабкою, нестабільною та самовпевненою». За його словами, керівництво країни не визнає власних проблем і продовжує демонструвати впевненість у своїх успіхах, що робить режим ще більш непередбачуваним і потенційно небезпечним як для регіону, так і для міжнародної спільноти.