Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

«Це має стати чимось повсякденним, як звичайна охорона». Як працює в Україні приватна ППО і чого бракує

lb.ua

«Це має стати чимось повсякденним, як звичайна охорона». Як працює в Україні приватна ППО і чого бракує

Як народилася ідея створити компанію?

Сама ідея, думаю, існує в багатьох головах дуже давно. Я працював з FPV, розвідувальними, ударними безпілотниками, також з НРК, закінчував службу кілька місяців тому командиром батальйонубезпілотних систем. Мені було цікаво і в цивільному житті розвивати для себе напрям безпілотних систем. Спілкувався зі знайомими, хто що робить чи планує. Багато хто радив йти на виробництва і тамконсультувати людей.

Але зустрів побратима, з яким багато чого пройшли, і в нього була готова до реалізації ідея ППО. Власне з ним і його однодумцями почали впроваджувати. З їхнього боку — адміністративно-юридичнаорганізація, з мого боку — експертно-практична стосовно ППО.

У вашій команді виключно ветерани? Чи навчаєте і цивільних?

Ні, наразі це виключно ветеранська справа. Цивільних ми не запрошуємо з багатьох причин. У першу чергу ми націлені на те, щоб спілкуватися саме з однодумцями. Для чого ми взагалі створюємо цюісторію? Це більше не про заробіток грошей, а про безпеку нашої держави.

Другий момент щодо залучення цивільних, окрім солідарності з військовими, — використання ними тих чи інших технологій. Для військових, з огляду на щоденні небезпеки, ті самі дрони — так,небезпечні, але вони хоча б розуміють, як воно працює і як зменшити ризики для себе. Цивільний при ухваленні рішень буде вагатися, а це уповільнюватиме роботу.

Ветерани з яких підрозділів працюють у вас?

Засновники — це вихідці з Третьої окремої штурмової бригади та з «Азову». З інших підрозділів також є люди, працюють як пілоти або звичайні бійці. Чесно, я навіть не всіх запам’ятав. Алезвертаються звідусіль, не завжди люди представляються: ветеран і все. Я питаю про досвід, якщо людина каже правду, це нескладно відрізнити. Я не питаю про минуле, якщо вона сама цього не скаже.Але «Азов» і Трійка точно є в цій компанії.

Які засоби використовуєте?

Нині розглядаємо лише зенітні дрони. На майбутнє ухвалюватимемо рішення залежно від технологічного прориву наших оборонних технологій.

Але з найефективнішого, що маємо — це зенітні ракетоподібні дрони-перехоплювачі. А далі вже технологія покаже. Найближчим часом розглядаємо БпЛА-перехоплювачі літакового типу, щоб ешелонуватиоборону об’єктів клієнтів, з якими будемо працювати.

Засоби українського виробництва чи іноземні теж?

В Україні будемо використовувати дрони лише українського виробництва.

Які компанії переважно звертаються? Які послуги захисту від російських атак надаєте?

Я конкретно нікого не називатиму. Звернутися може будь-хто, з будь-ким можемо укласти договір і співпрацювати. Послуги надаємо згідно з вимогами клієнта. Фактично це захист об’єктів клієнта напредмет повітряної загрози. Ми позиціонуємо себе так, що це має стати чимось повсякденним, як звичайна приватна чи будь-яка інша охорона. Тобто як люди, які стоять на прохідних, по периметрутериторії — так і ми нічим не виділяємось, окрім спеціалізованих засобів. Тому спектр тих компаній, які можуть до нас звертатися, абсолютно не обмежений.

За їхніми відгуками, чому саме до приватної компанії звертаються — не вистачає потужностей підрозділів Сил оборони чи є інші причини?

Наразі ситуація така, що, попри розвиток екіпажів-перехоплювачів, цього, як бачимо, недостатньо, щоб повністю захистити повітряний простір країни.

До нас звертаються приватні підприємства й компанії, державні підприємства критичної інфраструктури, щоб убезпечити себе від наслідків ворожої атаки.

Чи інструктуєте військових діючих державних підрозділів ППО, чи є такий запит? Чи радите щось?

Запит однозначно є. Але ми наразі на тому етапі, коли самі шукаємо можливості, щоб якомога швидше і більше навчити своїх людей. Задіяні на 100% власні інструктори, інструктори наших друзів.Допомагають усі, хто може допомагати, з урахуванням своєї навантаженості.

Часу на те, щоб навчити когось іншого, об’єктивно немає. Надати свою думку у вільному форматі — не питання, ми це можемо зробити. Але виділити повноцінно кілька тижнів чи місяців на навчання — нажаль, ні.

Як вибудовуєте взаємодію з державними підрозділами ППО, чи не виникає якихось проблем, накладок?

Перша накладка — ми цивільні. Об’єктивно це наразі проблема. Все це проходить через величезний бюрократичний апарат. Щоб нам взаємодіяти з місцевими підрозділами ППО, які по факту віддають намнакази з точки зору закону, ми маємо звертатись до них в першу чергу. Не скажу, що в цьому є якась проблема, просто комунікація трохи ускладнюється через державний апарат.

Тобто вони вам дають добро на роботу і діляться з вами оперативною інформацією по обстановці?

Так, фактично наразі ми залежимо від них, бо повітряна обстановка на момент «тут і зараз» надається тільки від цих органів.

Чи звертались до вас іноземні колеги за консультаціями після останніх російських атак на європейські країни?

Звертались. Але особливо почали звертатись після загострення конфлікту на Близькому сході.

Як відбувалася ця взаємодія?

В першу чергу люди хочуть зрозуміти, як працюють ворожі засоби ураження та як із ними боротися. Наразі ми мусимо ходити по краю, щоб не заступити за межі закону. В нас є необхідність деякуінформацію приховувати. Знов-таки, ми люди цивільні, ми не можемо просто комусь розповісти інформацію, яка може потім притягнути нас до відповідальності. Тому це все ж таки більше парафіяМіністерства оборони.

Тобто через Близький схід може бути витік аж до Росії, ви цього побоюєтесь?

По-перше, так, це витоки інформації, по-друге, це інформація, яка просто не підлягає розголошенню.

Як відбувається постачання вашої компанії: засоби ураження, транспорт, поточні потреби? Це волонтерські ініціативи, співпраця напряму з виробниками чи щось інше?

Поточні потребі фінансуються з контрактів з клієнтами, а також з власних коштів, які були залучені в тих чи інших інвесторів. У класичному розумінні донатів, як це робиться в армії, немає. Мишукаємо людей, зацікавлених у тому, щоб ми працювали, і хочуть, щоб ми працювали саме для них. Це наші основні статті доходу.

Як швидко, за вашими спостереженнями, змінюються технології — що, умовно, працювало рік тому, але вже застаріло?

З мого досвіду, вони змінюються дуже швидко. Я військо покинув декілька місяців тому, і вже розумію: щодо контексту того, у що я був безпосередньо залучений, я на багато місяців вже позаду. Щосьнове з’являється, ми його швиденько впроваджуємо і рухаємось далі. Просто навіть немає часу, щоб зробити погляд назад.

Тобто реагуєте на те, що змінюється у російській зброї і, відповідно, модернізуєте в себе?

Так. Наприклад, з технологічних рішень — задля економії людського ресурсу впроваджується дистанційне керування. Це може зекономити нам пілотів — один пілот може керувати декількома пунктами зльотуодночасно. Друге — це впровадження машинного зору, штучного інтелекту. Але це ще на досить ранніх етапах розвитку. Воно працює, але, як і в усьому FPV-світі, ніколи не буде стовідсотково ефективним.Тому всі ці рішення ми чекаємо від виробників і постачальників, коли вони в себе це все інтегрують.

Але щодо штучного інтелекту — остаточне рішення все одно ухвалює людина, він лише допомагає?

Однозначно. «Штучний інтелект» — це більше така абстрактна поверхнева фраза, яку можна використати, щоб здаватись трошки розумнішим, не більше. Фактично всі рішення ухвалює людина, іповноцінно це ніколи не буде замінено машиною.

Які оновлення у російських цілях, які вас атакують, зараз найбільш проблемні, як ви бачите?

«Шахеди», які були на початках і зараз — концептуально однакові, але за своєю ефективністю трохи різні. Збільшуються швидкості в першу чергу, що змушує нас так само еволюціонувати в цьому плані,шукати тих, хто має рішення з протидії саме цьому. Ми нічого не виробляємо на даних етапах, ми тільки кінцеві користувачі засобів, які виробляють вітчизняні компанії.

Так само проблема — висота, на якій почали працювати російські дрони. Власне, чому і з’явились зенітні дрони-перехоплювачі, бо класичні мобільні вогневі групи стали менш ефективними, ніж були напочатку.

Наскільки взагалі розвинена сфера приватної ППО? Ви вже не самі, є й інші компанії?

Від моменту оголошення цієї постанови компанії активізувались. Хтось відтворює в себе [на підприємстві] це самостійно, хтось на прикладі приватної охоронної компанії. Ми обрали формат самеохоронної компанії.

Що саме заважає розвитку ринку приватного ППО, на ваш погляд?

Об’єктивно ринку ще немає. Зараз я не бачу активних пропозицій від, скажімо так, конкурентів по нашому профілю. Це все говорить про те, що воно не дійшло до якоїсь фінальної стадії. Немає повністюіснуючого алгоритму, по якому можна пройтись і запуститись. Теоретично він є, а на практиці він сирий. Команда «АРМАДА» (українська Асоціація виробників безпілотних систем та технологій— ред.) лобіює це питання перед тими людьми, які можуть цю постанову міняти.

З чим ви зіштовхнулися при створенні компанії, адже для України це новий досвід?

Є постанова, яка надає приватним охоронних компаніям відповідний статус, що дає можливість використовувати ті самі зенітні дрони для перехоплення ворожих засобів ураження. У цій постанові є багатосуперечливих моментів, вважаю, що вона ще доволі сира. На даному етапі немає можливості до кінця реалізувати легальну роботу наших компаній. Тобто є юридичний момент.

Як пояснили LB.ua юристи компанії, нинішня постанова Кабміну — це крок у правильному напрямку, але вона має кілька прогалин. А саме: не врегульовує статус підприємства, яке утримує приватнуППО, тобто не дає відповіді, чи стає ця компанія відтак «критично важливим підприємством». Також не дає чітких правил, кого можна залучати до роботи групи — в постанові є визначення, що до приватноїППО можуть включатися особи, які не підлягають призову на військову службу, але юристи вважають, що слово «можуть» занадто розпливчасте і в різних містах чирізних відомствах одне й те саме питання можуть вирішувати по-різному. Також, за їхніми словами, постанова не регулює, хто понесе відповідальність, якщо під час роботи група ППО знищить чиєсь майноабо хтось отримає травму, чи буде завдано іншої шкоди.

Щодо практичного моменту дещ

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
2 липня 2026

Новини на тему

Більше новин