Війна України з Білоруссю потрібна тільки путінській кліці в Москві

26.06.2026, 10:24 enovosty.com

Сценарій загострення відносин між Україною та Білоруссю останніми днями розвивався за якоюсь дивовижною хитромудрою траєкторією.

Це змушує продовжити тему, розпочату нещодавно публікацією інтернет-видання «Економічні Новини» під заголовком «На кордоні з Білоруссю хмари ходять похмуро: чи можливий конфлікт і до чого він може призвести?»

У відповідь на вимогу Зеленського відключити на білоруській території ретранслятори, які спрямовують удари ворожих дронів, у самій Білорусі довго й оглушливо мовчали, і це опосередковано підтверджує факт, що ретранслятори не були вигадкою Зеленського, тим паче що з’явилася неофіційна інформація про те, що раніше Україна подібні ретранслятори в Білорусі зносила, але по-тихому. Зате замість Білорусі виявили надмірну активність у Москві, де заявили, що «братню Білорусь» на поругу Зеленському Кремль не віддасть, а Лавров навіть укотре пригрозив жорсткими заходами та ядерним потенціалом. Невдовзі Зеленский заявив, що вимогу виконано, і ретранслятори роботу припинили, що підтвердили неофіційні джерела, за інформацією яких російські дрони вздовж кордону літати нібито перестали.

Після цього Зеленський пішов далі, зажадавши від Лукашенка припинити співпрацю з Кремлем щодо постачання Москві військової продукції та нафтопродуктів, але з цим набагато складніше, оскільки пострадянська Білорусь і влада Лукашенка тримаються насамперед на глибокому економічному та військово-техничному співробітництві з Москвою. Тому розвиток цієї сюжетної лінії передбачати не беремося.

Незважаючи на деяку розрядку відносин, з’явилася інформація о том, що в Білорусі почалися мобілізаційні навчання резервістів, а серед українського генералітету прозвучали заяви про необхідність збільшити чисельність особового складу Сил оборони, щоб наростити угруповання на білоруському кордоні, хоча незрозуміло, звідки брати людей для цього.

Увесь цей час Лукашенко відмовчувався, а заяви про «прагнення деяких зовнішніх ворожих сил втягнути Білорусь у конфлікт із близькою Україною» робили дрібніші персонажі, які при цьому соромилися відверто заявити, що втягує Білорусь у протистояння не хто-небудь, а путінська Москва.

Ситуацію підірвала публікація у виданні The Wall Street Journal із посиланням на джерела в Москві, у якій ішлося про те, що Кремль чинить на Лукашенка сильний тиск із тим, щоб він надав територію своєї республіки для відкриття ще одного фронту проти України, а також для проведення агресивних дій проти країн НАТО.

Тільки після цього в мережі з’явилося відео розмови Лукашенка з московським послом Гризловим та іншими.

У цій розмові білоруський керівник висловився досить емоційно, заявив, що, звичайно ж, у війну з Україною він втягуватися не має наміру, оскільки йому, мовляв, «шкода тих трактористів і доярок із територіальної оборони», які перебувають на українській стороні і з якими білоруським силам нібито немає сенсу конфліктувати. Про що нібито Лукашенко, з його слів, так і заявив деяким неназваним «представникам Зеленського», які нещодавно у нього побували.

В Україні з іронією сприйняли цю заяву, оскільки можливостей українських безпілотників достатньо, щоб завдати колосальної шкоди інфраструктурі Білорусі. У Росії не дадуть збрехати, оскільки там пожежі палають не тільки в європейській частині, але справа дійшла вже до Уралу і Тюмені, тобто бойові дії поступово розширюють свою географію.

Але після загальної риторики, яка Олександру Лукашенку була потрібна для збереження обличчя та значущості, відбулася найголовніша частина його заяви, у якій він настійно просив московського посланця, а через нього Кремль, не втягувати його і Білорусь у війну з Україною.

Таким чином, Лукашенко не просто підтвердив, що його прагнуть у війну втягнути, а й однозначно вказав, що це намагається зробити саме Кремль.

Про білоруські ретранслятори та вимоги Зеленського детально йшлося в зазначеній публікації «На кордоні з Білоруссю хмари ходять похмуро: чи можливий конфлікт і до чого він може призвести?».

Після вимоги Зеленського щодо ретрансляторів у мережі з’явилися неофіційні дані про те, що Україна вже «сносила по-тихому» обладнання для управління російськими дронами, розміщене в Білорусі.

Момент чергової ескалації з Білоруссю відбувся десь наприкінці квітня — на початку травня, коли по Житомирській та Рівненській областях, особливо по Коростеню, почали прилітати дрони, керовані за допомогою технічного обладнання, яке агресор розмістив у Білорусі.

Цього разу у Зеленського вирішили не мовчати, а голосно заявити вимоги.

При цьому висловлювалася справедлива думка про те, що до прямого військового конфлікту сама Україна справу доводити не буде, тому що відкриття ще одного фронту протяжністю близько 1000 км нам явно ні до чого.

Ймовірність вторгнення з Білорусі також оцінювалася як дуже низька, принаймні доти, доки там при владі стоїть Лукашенко. У 2022 році він таку фатальну помилку вже допустив, але повторно навряд чи на це піде.

Командувач Нацгвардії України Олександр Півненко заявив, що Росії потрібно знайти додатково близько 70 тис. військових, щоб почати вторгнення в Україну з Білорусі.

При цьому він висловив сумнів у тому, що у Москви є такі резерви.

«Основне завдання ворога — розтягнути наші сили, щоб швидше просуватися вглиб території. Але для цього теж потрібні сили — знайти 70 тис. військовослужбовців, які зможуть діяти, — нехай спробують. А ми будемо намагатися, щоб вони їх не знайшли. Не впевнений, що вони так швидко організуються», — сказав Півненко, коментуючи можливу загрозу з боку Білорусі.

Півненко додав, че Україна готова до вторгнення на Чернігівському чи Чорнобильському напрямку.

Водночас головком ЗСУ Олександр Сирський заявив про необхідність створення нових бригад через загрозу нападу з території Білорусі.

На його думку, Росія, «не досягнувши успіху на основних напрямках, вирішила розширити зону своїх активних дій на півночі України», що, згідно з їхніми планами, «має призвести до збільшення протяжності лінії активного фронту на 160 кілометрів».

Також Сирський заявив, що РФ «скоригувала свої плани і збирається цього року сформувати додаткові дивізії та п’ять бригад».

«Ми змушені реагувати на такі дії. На війні ініціативу або перехоплюєш, або віддаєш. Третього не дано», — заявив Сирський.

На запитання, навіщо створювати нові бригади, а не поповнювати наявні, головком відповів: «Якщо збільшити чисельність бригади, від цього не збільшиться протяжність лінії фронту, на якій вона може застосовуватися», оскільки бригаду «не вийде розтягнути».

Також він сказав, що зараз лінія фронту істотно збільшилася в глибину (очевидно, за рахунок дронів), «тому, коли фронт розширюється і заглиблюється, арифметика невблаганна: потрібні нові військові частини».

Виходячи зі слів Сирського можна припустити, що інтенсивність мобілізації в Україні знижувати не мають наміру.

Слід зазначити, що російські опозиційні медіа пишуть про проблеми у противника з набором контрактників і про обговорення в Кремлі нової хвилі мобілізації.

Звертає на себе увагу той факт, че після резонансної заяви Зеленського в Білорусі запанувало мовчання, і навіть зазвичай балакучий Лукашенко немов води в рот набрав.

Зате надмірну активність виявила Москва, що виглядало досить показово, оскільки вимоги Зеленський висував не до неї, а до Білорусі. Це послужило ще одним підтвердженням того, що саме Москва зацікавлена в тому, щоб втягнути Білорусь у конфлікт з Україною, а Лукашенку це явно ні до чого.

Кремлівський прессекретар Пєсков виступив з анонсом майбутньої зустрічі Путіна і Лукашенка для обговорення заяв Зеленського на адресу Білорусі.

Пєсков назвав слова Зеленського агресивною погрозою, «втручанням у внутрішні справи» і «зазіханням на суверенітет» Білорусі.

«Але у нас немає жодного сумніву, що керівництво Білорусі і сама Білорусь у змозі свій суверенітет забезпечити», — сказав Пєсков.

Саме тому, заявив Пєсков, «в осяжній перспективі» Путін зв’яжеться з Лукашенком, щоб «обговорити ультиматум Зеленського».

Зауважимо, сам Лукашенко в цей час помалкував…

Тоді на інформаційній арені з’явився Лавров, який дав зрозуміти, що РФ може застосувати крайні заходи, включно з ядерним потенціалом, якщо Україна атакує Білорусь.

За словами Лаврова, Росія надасть військову допомогу Білорусі в разі ударів ЗСУ по білоруській території. Так він прокоментував наміри Зеленського нейтралізувати ретранслятори для російських безпілотників на території Білорусі.

Лавров нагадав, що з березня минулого року діє договір між Москвою і Мінськом про гарантії безпеки.

«І в разі потреби ми готові вжити всього комплексу заходів, який передбачений договором, щоб забезпечити безпеку нашого союзника», — сказав Лавров.

Цікаво, що Україна вже давно і успішно вражає на території Росії військові та інфраструктурні об’єкти, але це поки що не викликало конкретних дій у відповідь такого масштабу. Але щойно Зеленський висунув жорсткі вимоги Лукашенку, послідували заяви про готовність встати на захист Білорусі всіма силами і засобами, аж до застосування ядерної зброї.

За словами Лаврова, метою Зеленського є «втягнути Білорусь безпосередньо в конфлікт і розширити географію бойових дій, тим самим ускладнивши можливості врегулювання конфлікту політико-дипломатичними засобами».

Стаття 6 договору, про який згадав Лавров, допускає застосування ядерної зброї «у відповідь на застосування проти будь-якої зі Сторін ядерної зброї або інших видів зброї масового ураження, а також у разі агресії проти будь-якої зі Сторін із застосуванням звичайної зброї, що створює критичну загрозу її суверенітету або територіальній цілісності».

Підкреслимо, що Лукашенко в цей час продовжував повністю ігнорувати тему вимог Зеленського.

Правда, Лукашенко підтвердив зустріч із Путіним незабаром. Але Україну він не згадав, а сказав тільки, що обговорюватимуть те, «що не вирішено урядами».

Також було анонсовано тривале закордонне відрядження Лукашенка. Якщо врахувати напрямки, доступні главі білоруського режиму, то очевидно, що йдеться про поїздки до ключових партнерів, зокрема до Путіна.

Водночас у Білорусі почалися демонстраційно-показові мобіліза