Тріщини дипломатії: чому відібраний у Зеленського орден Білого Орла більше дискредитує Варшаву, ніж Київ
Чергове загострення в українсько-польських відносинах вийшло на рівень символічних жестів. Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький офіційно позбавив Президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. Своє рішення Навроцький аргументував тим, що Польща нібито не допустить до Європейського Союзу тих, хто не розуміє необхідності відмовитися від «культу тоталітаризму та насильства».
Приводом для такої різкої реакції Варшави стало присвоєння одному з підрозділів ССО ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА». Цей крок викликав обурення в польському суспільстві, а у відповідь на позбавлення Зеленського нагороди українські топпосадовці (Кирило Буданов, Андрій Сибіга та Василь Боднар) влаштували демарш, масово повернувши свої польські ордени.
Але якщо зазирнути в історію та переглянути списки кавалерів ордена Білого Орла, виникає цілком логічне запитання: а чи потрібен взагалі Володимиру Зеленському та сучасному європейському лідеру цей орден?
Орден Білого Орла — найстаріша та найвища нагорода Республіки Польща, заснована ще у 1705 році. За три століття її вручали як справжнім героям, так і персонажам, чиї імена в сучасній історії асоціюються виключно з терором, диктатурою та нищенням як українського, так і самого польського народів.
Ось лише кілька «видатних» кавалерів цього ордена, яких Варшава, на відміну від Зеленського, чомусь не поспішає позбавляти нагород:
Катерина II: Російська імператриця, яка повністю ліквідувала українське гетьманство, остаточно закріпачила селян та вщент знищила Запорозьку Січ.
Григорій Потьомкін: Найближчий соратник Катерини II, який керував жорстокою колонізацією південних земель сучасної України та русифікацією регіону.
Александр Суворов: Російський генерал, який «прославився» не лише придушенням українських повстань, а й кривавою Пражською різаниною (1794 рік), під час якої його війська масово винищили цивільне населення варшавського передмістя Прага. Тобто Суворов вирізав самих поляків, але орден у нього ніхто не забрав.
Беніто Муссоліні: Італійський фашистський диктатор, творець тоталітарної системи та головний союзник Адольфа Гітлера у Другій світовій війні. Отримав орден у міжвоєнний період.
Філіпп Петен: Французький маршал, який під час Другої світової очолив колабораціоністський режим Віші, що активно співпрацював із нацистською Німеччиною та допомагав відправляти людей у концтабори.
Ґалеаццо Чано: Міністр закордонних справ фашистської Італії, зять Муссоліні та одна з ключових фігур європейського фашизму.
Ґергард Шредер: Колишній канцлер ФРН, який отримав орден у 2002 році. Одразу після відставки став високооплачуваним лобістом Кремля, працюючи у структурах російського «Газпрому» (зокрема, будував «Північний потік»).
Мілош Земан: Експрезидент Чехії (нагороджений у 2016 році). Роками відверто підігрував Москві, після 2014 року публічно називав анексію Криму «доконаним фактом» і вимагав скасування санкцій ЄС проти Росії.
Сьогоднішня риторика Варшави виглядає як класичний приклад подвійних стандартів:
Варшава звинувачує Україну в «культі тоталітарних організацій», але в її власному вищому нагородному списку досі офіційно перебувають архітектори європейського тоталітаризму (Муссоліні) та люди, що фінансували сучасну російську агресивну машину (Шредер).
Для Президента України, який веде країну через найважчу оборонну війну в сучасній історії, державні нагороди мають значення лише тоді, коли вони символізують щиру солідарність народів та спільні цінності.
Коли орден перетворюється на інструмент передвиборчих маніпуляцій польських правих політиків, він втрачає свою сакральність. Позбавлення Зеленського нагороди на тлі того, що її кавалерами залишаються Суворов і Муссоліні, — це не ляпас Україні. Це насамперед дискредитація самого інституту державних нагород Польщі.
Найвищою нагородою для України та її Президента сьогодні є не хрести чи зірки від іноземних канцелярій, а реальна військова допомога, закрите небо та снаряди, які рятують життя на передовій. А «Білий Орел» у його нинішньому сусідстві з Катериною II та фашистськими диктаторами навряд чи здатний прикрасити репутацію лідера вільного світу.
Ми писали також: Президент особисто вручив орден воїну з Гусятинщини.
Президент особисто вручив орден воїну з Гусятинщини
- Останні
- Популярні
Новини по днях
20 червня 2026