Трамп знову "рятує" російську нафту і Путіна: як "тимчасове рішення" продовжує війну та створює новий етап напруги між Києвом й Вашингтоном. Інтерв’ю з Огризком

22.04.2026, 08:14 obozrevatel.com

Рішення адміністрації президента США Дональда Трампа продовжити дію винятків для торгівлі російською нафтою виглядає не просто суперечливим, а стратегічно небезпечним у контексті війни, яку веде Володимир Путін проти України. Формально йдеться про тимчасовий крок, покликаний стабілізувати світові енергетичні ринки на тлі загострення на Близькому Сході, однак фактично він відкриває Росії додаткове фінансове "вікно можливостей". Особливий цинізм ситуації полягає у тому, що рішення про продовження ліцензії було ухвалене невдовзі після протилежних заяв американських чиновників. Це демонструє відсутність узгодженої зовнішньополітичної стратегії у Вашингтоні.Відео дняПарадокс ситуації у тому, що, з одного боку, Трамп постійно говорить про бажання завершити російсько-українську війну. І, незважаючи на те, що він уже потрапив у пастку близькосхідного конфлікту, з якої навряд чи зможе вибратися найближчими тижнями, Трамп продовжує переконувати громадськість, що і російсько-українська війна невдовзі завершиться. З іншого боку, сам американський лідер створює ідеальні умови для продовження цієї війни. Адже її тривалість насправді залежить не від того, коли Україна погодиться на суперечливі вимоги Трампа та його оточення. Продовження війни залежить передусім від того, якими ресурсами розпоряджатиметься Путін для її продовження. Логіка, яка зрозуміла багатьом у світі. Однак, Трамп із впертістю продовжує сприяти наповненню російського бюджету новими нафтодоларами. Хтось ще пам’ятає, що на початку свого президентства він навіть заявляв, що зможе забезпечити настільки низькі ціни на нафту, які змусили б Кремль відмовитися від війни.Окремо жорстко на такі кроки відреагував Володимир Зеленський, який прямо заявив, що подібні рішення означають додаткові мільярди доларів для російського бюджету, а отже, і нові удари по Україні. Фактично Київ дедалі менше приховує розчарування діями Вашингтона, натякаючи, що така політика не наближає мир, а лише подовжує війну.Своїми думками щодо цих та інших питань у ексклюзивному інтерв'ю для OBOZ.UA поділився ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко.– Адміністрація президента США продовжила дію винятків, які дають змогу країнам купувати підсанкційну російську нафту та нафтопродукти. І з рішенням США знову видати ліцензію на продаж російської нафти взагалі досить дивна історія. Продовження було оформлене через два дні після того, як міністр фінансів Скотт Бессент заявив, що Вашингтон не продовжуватиме дозвіл, який дозволяв країнам купувати російську нафту, не побоюючись санкцій США. Як ви вважаєте, з чим це пов’язано? – Моє пояснення дуже просте – хаос. Це те, що зараз ми спостерігаємо в американській адміністрації, ще раз підтверджує: рішення приймаються непродумані. Те, що мало б мати під собою серйозні розрахунки і обґрунтування, відкидається Трампом, тому що він ухвалює рішення одноосібно – так, як йому здається правильним. Чи це пов’язано з його залежністю від Путіна, чи з якимись іншими речами, але очевидно, що він робить те, що вважає за доцільне, не розуміючи наслідків, у тому числі для самих США.Якщо у людини з’являються асоціації з Ісусом Христом, то я вже, чесно кажучи, далі це коментувати не можу, тому що все виходить за межі здорового глузду. Тому, я думаю, що Бессент справді виходив із попередніх домовленостей у команді Трампа: що цей перший місяць був місяцем винятків, а не правил. Але, мабуть, щось зіграло в інший бік і, можливо, після якогось сигналу з боку росіян це вирішили продовжити. Але це знову нищить імідж адміністрації, бо ліва рука не знає, що робить права – і навпаки.– Але й економічний фактор присутній. Ринки палають, нафта зростає. Глава Міненерго США каже: банкіри "Великої двадцятки" попросили продовжити ці послаблення для російської нафти.– Ну, бачите, економічний фактор без сумніву має місце. Хоча дивіться: після того, як Трамп сказав, що все добре і ми близькі до угоди, нафта моментально впала на 10%. Після того, як ця так звана угода виявилася черговою заявою, нафта поповзла вгору. З цього можна зробити один висновок: це біржеві спекуляції. І, до речі, я чомусь думаю, що в них беруть участь люди, дуже близькі до Трампа, які заробляють колосальні кошти. Уявіть собі: 10% коливання протягом одного-двох днів – можливість заробити мільярди на рівному місці. Бо професіонали знають, що зазвичай коливання – пів відсотка, максимум відсоток. А тут – 10%. Тому у вас є можливість купити або продати величезні обсяги нафти за секунди і заробити колосальні гроші. Тому я думаю, що це може бути і корупційний момент, який для логіки Трампа є цілком прийнятним. Ну а чому не дати своїм друзям заробити, а потім поділитися? Цілком можливий варіант.– Щодо парадоксу: Трамп фактично рятує економіку Російської Федерації, але водночас каже, що хоче завершити російсько-українську війну. Раз на тиждень він заявляє, що вже майже є результат. Але при цьому дає Путіну можливість продовжувати війну. Це нерозуміння ситуації чи є інше пояснення?– Це моє припущення, я не можу стверджувати, що Трамп залежний від Путіна. Проте він робить речі, які вигідні Путіну, прикриваючись будь-якими приводами, інколи абсурдними. Коли він прирівнює Росію і Україну – це цинічно і підло щодо українців. Між тим, я не думаю, що це є чимось критично позитивним для Росії. Візьмемо цифри. Кажуть, Росія заробила за місяць 7, 9 мільярдів, дехто навіть 19. Важко сказати, звідки ці дані. Треба ставитися обережно і чекати перевірених цифр. Припустимо, це 10 мільярдів. Чи це принципово для виживання російської економіки? Подивіться, що відбувається зараз: самі російські економісти говорять про рецесію, спад, зупинку економіки. Це вже не секрет. Чи ці умовні 10 мільярдів щось вирішують? Ні. І не буде 10 таких місяців, бо США не будуть так довго діяти в цьому режимі.Трамп не може дозволити собі затяжну війну до виборів – це для нього політична катастрофа. Йому потрібна швидка "перемога". Тому ці дії – це скоріше підігравання, можливо навіть неусвідомлене. Але це не врятує Путіна стратегічно.– Тоді два питання. Перше: чи є у Трампа "вимикач" цієї війни? Чи може він просто вирішити і завершити її? І друге: чи припинять США ці послаблення після завершення конфлікту на Близькому Сході?– Щодо "вимикача": Трамп сам є вимикачем. Він може діяти імпульсивно – сьогодні так, завтра інакше. Прогнозувати його неможливо. Він може в будь-який момент заявити, що переміг. І вже зараз він називає різні "перемоги". Тому це питання більше його настрою, ніж стратегії. Щодо другого: у мене є сумніви. Бо тоді виникне питання – а який результат? Якщо заявлені цілі не досягнуті, це буде виглядати як поразка.Та "результат" може бути в самому оголошенні – в оголошенні своєї перемоги. Тобто він це і буде подавати як результат: мовляв, я досяг чергових перемог. Те, що йому скажуть, що ти зруйнував глобальний нафтовий ринок і зараз ціни, порівняно з тим, що було два місяці тому, пішли вгору, і ти сам від цього страждаєш – цього він не прийматиме. Бо це ж Трамп. Тому шукати логічне пояснення його діям, чесно кажучи, вже давно виглядає не дуже правильним і навіть можливим.– Водночас, такі сигнали з Вашингтона створюють небезпечний прецедент: якщо навіть США готові тимчасово "закрити очі" на російські енергетичні доходи, то подібна логіка може швидко поширитися і в Європі. Де все більше лунає голосів: мовляв, якщо США призупинили санкції до 16 травня, то й ми маємо це зробити. Бо американці заробляють, інші заробляють – чому ми не повинні? Про це говорить, зокрема, віце-прем’єр Італії, міністр транспорту Сальвіні. До нього приєднуються політики зі Словаччини, Чехії, Болгарії. Логіка проста: ми не воюємо з Росією – давайте знову купувати дешеві енергоресурси, бо "найбільша демократія світу" це робить, то чому ми ні? Як ви вважаєте, можуть бути не лише заяви, а й реальні кроки до повернення російських енергоресурсів?– Думаю, що ні. Хоча загроза, про яку ви говорите, безумовно, є. І ця загроза має назву – правий популізм. Те, що ми зараз бачимо в Європі, тривожний сигнал, який може підривати єдність Європейського Союзу. Ми вже з полегшенням зітхнули, коли фактор Орбана був частково нейтралізований. І є надія, що це не просто політичне відсторонення, а можуть бути й серйозніші наслідки для нього та його оточення. Але водночас з’являються нові голоси й ризики – ви згадали Болгарію, є питання щодо позицій Фіцо, Бабіша. Європу в цьому сенсі постійно "лихоманить".Проте, як на мене, стратегічне політичне рішення про відмову від російських енергоносіїв уже прийняте. І змінювати його через короткострокові коливання на ринку – політично невигідно для ЄС. Бо це виглядало б як слабкість: що Союз не тримає лінію і постійно підлаштовується під обставини. Ну так, місяць чи два ціни не такі, але це не та причина, яка має зруйнувати єдність Європи. Тому заяви будуть, але до реальних рішень, думаю, не дійде.– На тлі дій США президент України Зеленський активно критикує і сам факт послаблення санкцій, і загалом позицію Трампа щодо врегулювання війни в Україні. Він заявляє, що США частково солідаризуються з Росією щодо умов завершення війни. Зокрема, йдеться про вимоги щодо українських військ на Донеччині. І він прямо говорить, що Трамп не може бути гарантом миру, хоча раніше риторика з українського боку була дещо іншою. Як ви вважаєте, це вже означає, що Україна готова чесно і вже не намагається сподобатися господареві Білого дому?– Я би не говорив так радикально, бо все-таки ми мусимо виходити з того, що поки що залежимо – і ми, і європейці – від постачання американської зброї, яка нам вкрай необхідна. Тому, насправді, я думаю, що таких прямих звинувачень робити не варто, адже це може негативно вплинути на ситуацію з нашими озброєннями, які так чи інакше надходять із Америки. Це, мені здається, сигнал дещо в інший бік – до наших європейських партнерів передусім: мовляв, дорогі друзі, нам треба думати над альтернативними варіантами забезпечення безпеки. І тут він має рацію, тому що цей сигнал сприймається позитивно – у всіх країнах, починаючи від Польщі й закінчую