Скільки грошей та які козирі втратить Росія після розрядки навколо Ірану

09.04.2026, 07:39 newsua.one

Деескалація між США та Іраном вже змінює не лише короткострокову динаміку ринків, а й ширший баланс сил навколо санкційної політики та енергетичних доходів РосіїРеакція була миттєвою: після заяви Дональда Трампа про двотижневе перемир’я та відкриття Ормузької протоки ціна Brent впала з пікових рівнів понад $110 до 94–95 доларів за барель ($/бар.), WTI — до 95 $/бар., а російська Urals — з 116 $/бар у порту Приморськ до 92–95 $/бар.Тож ідеться не просто про технічну корекцію, а про швидке "вимивання" воєнної премії, яку ринок закладав у ціни через ризик блокування Ормузу, через який до війни проходило близько 20% світових нафтових потоків.Втрати на нафті і газіЯкщо виходити з базового сценарію, в якому ціна Urals знижується з 116 до 85 $/бар., Росія недоотримує близько $31 з кожного бареля. За поточного темпу морського експорту сирої нафти на рівні приблизно 4–4,2 млн барелів на добу (бар./добу) це означає близько $120–130 млн втраченої виручки щодня, або приблизно $0,85–0,9 млрд за тиждень. Навіть якщо враховувати фактор зниження фізичних обсягів через наші удари по інфраструктурі та тимчасове просідання експорту до 3,2 млн бар./добу, масштаб недоотриманої виручки все одно становить близько $0,65–0,7 млрд за тиждень. І це лише ефект від ціни, без урахування подальших політичних рішень.Більш жорсткий сценарій пов’язаний із можливим рішенням США не продовжувати неформальні винятки для російської нафти на індійському напрямку.Нагадую: виняток був виданий 5 березня 2026 р. на 30 днів. Але 19 березня, на тлі побоювань щодо зростання цін, США видали оновлену ліцензію (новий waiver) і продовжили дію виключення до 11 квітня 2026 р. Тож у суботу побачимо, чи буде чергове продовження.У період ескалації РФ фактично змогла вийти з традиційного дисконту своєї нафти до Brent у $10–13 і навіть продавала окремі партії з премією. Але в разі повернення дисконту і одночасного зниження глобальної ціни Urals може опуститися до 72–75 $/бар. за котирувань Brent на рівні 85 $/бар.У такому випадку втрати відносно пікового рівня котирувань 116 $/бар. перевищують 40 $/бар, а це вже $1,2–1,3 млрд недоотриманої виручки на тиждень (або близько $0,9–1 млрд за консервативного сценарію з нижчими обсягами експорту).Таким чином, деескалація створює подвійний ефект: зниження глобальної ціни та повернення структурного дисконту для російської нафти.Газовий сегмент реагує повільніше, але також формує відчутний негативний ефект для Росії.На піку ескалації ціни на європейському хабі TTF піднімалися до $600–750 за тис. куб. м, після чого стабілізувалися в діапазоні $500–650. Для трубопровідного експорту через TurkStream, який зараз становить близько 55 млн куб. м на добу, або близько 0,38 млрд куб. м на тиждень, зниження ціни на $100 за тис. куб. м означає приблизно $35–40 млн недоотриманої виручки щотижня.Основний удар припадає на сегмент СПГ: за обсягів близько 1 млрд куб. м на тиждень і зниження ціни з $900 до $750 за тис. куб. м Росія втрачає ще близько $150 млн на тиждень.У сумі на газ припадає додатково $150–200 млн втрат щотижня, що доводить загальний ефект від деескалації на Близькому Сході до приблизно $1–1,5 млрд на тиждень з урахуванням нафти.Проте ключовий вплив не обмежується прямими втратами доходів. Росія втрачає так звану воєнну премію — додаткову надбавку до ціни, яка виникає не через баланс попиту і пропозиції, а через ризики. Під час ескалації ринок закладав сценарії перебоїв постачання, атак на інфраструктуру та блокування Ормузу, що штовхало ціни вгору. РФ отримувала цю ренту автоматично, навіть без збільшення видобутку. Падіння цін на 10–15% за один день після оголошення перемир’я — зникнення цієї премії. І це структурна втрата: Росія не може її компенсувати, бо вона не контролює джерело цих ризиків.Геополітичне послабленняНе менш важливим є політичний вимір. Протягом останнього місяця в ЄС чітко сформувалася коаліція, яка виступає проти посилення санкцій проти агресора. Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо відкрито закликав переглянути обмеження на російські енергоносії, аргументуючи це потребою гарантувати енергетичну безпеку. Угорщина на чолі з Віктором Орбаном продовжувала блокувати нові санкційні ініціативи та прив’язувала свою позицію до потреби збереження доступу до дешевої енергії.Саме ця коаліція стала ключовим фактором блокування 20 пакету санкцій ЄС, затримок із продовженням персональних санкцій, а також створювала ризики для нових фінансових рішень на користь України. Центральний аргумент цієї позиції був економічним: високі ціни на енергію роблять санкції політично і соціально дорогими для Європи.Зниження цін на нафту і стабілізація газового ринку підривають цю аргументацію. Менший інфляційний тиск, нижчі витрати для промисловості і домогосподарств зменшують політичну ціну санкцій. У цих умовах зростає ймовірність швидшого повернення до обговорення 20 пакету санкцій, посилення заходів проти російського "тіньового флоту", обмежень у сфері страхування та перевалки, а також прискорення реалізації політики REPowerEU.Деескалація на Близькому Сході не лише зменшує доходи Росії, а й знижує її здатність політично впливати на санкційний процес через фактор високих цін.У підсумку зниження напруги навколо Ірану створює для Росії комплексний негативний ефект. Вона втрачає доходи від експорту нафти і газу, воєнну премію, яка формувала додаткову ренту, і водночас втрачає політичний ресурс у Європі, побудований на страху перед високими цінами. Так, оголошене перемир´я крихке і вже порушується. Але навіть короткострокове перемир’я на Близькому Сході працює проти російської економічної моделі, заснованої на поєднанні енергетичних доходів і геополітичної нестабільності.