Український фактор, російський вплив і доля ЄС: чому на виборах в Угорщині вирішується більше, ніж здається. Інтерв’ю з Котовим

06.04.2026, 07:50 obozrevatel.com

Вибори в Угорщині 12 квітня виходять далеко за межі внутрішньої політики цієї країни і перетворюються на тест для всієї архітектури європейської безпеки та єдності ЄС. За кілька днів до голосування ситуація демонструє різке загострення. Фактично йдеться не лише про зміну влади в одній державі, а про потенційну зміну правил гри всередині Європи.Відео дняЧинний прем’єр-міністр Віктор Орбан за роки свого правління вибудував модель, у якій Угорщина стала системним дисонансом усередині ЄС. Його політика поєднує євроскептицизм, тісні зв’язки з Москвою та постійне використання права вето як інструменту торгу. У контексті повномасштабної війни Росії проти України це набуває особливої ваги, адже Будапешт фактично виконує роль внутрішнього обмежувача європейської підтримки Києва. Саме тому нинішні вибори розглядаються як можливий переломний момент – або підтвердження цієї лінії, або її демонтаж.Для Кремля збереження влади Віктора Орбана означає наявність стабільного внутрішнього союзника в ЄС, здатного гальмувати санкції, блокувати допомогу Україні та розмивати європейську єдність. Москва зацікавлена у продовженні стану паралічу, де будь-яке рішення супроводжується торгом і затримками. Водночас Сполучені Штати, особливо в контексті політики Дональда Трампа, демонструють іншу логіку – підтримку національно орієнтованих лідерів, які скептично ставляться до наднаціональних інституцій. У цій парадигмі Орбан виглядає зручним партнером, адже його курс об’єктивно послаблює ЄС як єдиний центр сили.Ключовою особливістю кампанії стало те, що Україна вперше опинилася у центрі угорського виборчого процесу як головний політичний фактор. Стратегія мобілізації Орбана будується на класичній логіці зовнішньої загрози, де Київ подається як джерело ризиків – від енергетичних до безпекових. Така риторика не лише формує електоральні настрої всередині країни, але й синхронізується з ширшими інформаційними та політичними наративами, вигідними Кремлю.Водночас, поява Петера Мадяра і його партії "Тіса" створює реальну альтернативу цій моделі. Його кампанія демонструє спробу повернути Угорщину до європейського консенсусу, хоча й без радикальних кроків, що могло б відштовхнути частину виборців.У ширшому контексті результат голосування визначатиме не лише внутрішню траєкторію Угорщини, але й здатність ЄС діяти як єдиний геополітичний актор. Перемога Орбана означатиме збереження механізму внутрішнього блокування рішень і подальшу ерозію єдності Союзу. Натомість перемога опозиції відкриває вікно можливостей для перезапуску відносин із Брюсселем, Києвом і зміни балансу сил у Європі. Саме тому ці вибори вже зараз сприймаються як одні з ключових для України та всієї об’єднаної Європи.Своїми думками щодо цих та інших питань в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA поділився експерт з публічної політики, кандидат наук з державного управління Ілля Котов.– Напруженість різко загострюється на фінальному етапі виборчих перегонів в Угорщині. Опитування показують, що Петер Мадяр та його опозиційна партія "Тіса" можуть покласти край 16-річному правлінню прем’єр-міністра Віктора Орбана на виборах 12 квітня – і фактично скинути з політичного "трону" одного з найближчих до Кремля лідерів у ЄС, який системно блокував рішення на підтримку України. Чому ці вибори є критично важливими для України та Євросоюзу? Наскільки реалістичною є поразка Орбана після 16 років при владі? – Дійсно, для нас ці вибори є вкрай важливими – передусім через позицію Угорщини щодо рішень Європейського Союзу, які стосуються України. Йдеться, зокрема, про фінансову підтримку – ті самі близько 90 мільярдів, на які ми давно очікуємо. Це рішення об’єктивно назріло, і Євросоюз мав би його вже реалізувати, виконавши власні обіцянки перед Україною. Так само – і санкційна політика. Пакет, який планували ухвалити ще до річниці повномасштабного вторгнення наприкінці лютого, досі заблокований. І фактично скрізь ми чуємо "ні". І це "ні" має конкретне прізвище – Віктор Орбан. Я навмисно підкреслю: не Угорщина як держава і не угорське суспільство загалом, а саме чинний прем’єр-міністр. Тому, якщо ми говоримо про нормалізацію відносин і про ефективну роботу ЄС як єдиного механізму, зміна влади в Угорщині – це вже не просто бажаний, а критично необхідний сценарій.Тепер щодо шансів. Соціологія дійсно показує перевагу партії "Тіса" та Петера Мадяра. Але є два ключових фактори, які можуть суттєво вплинути на результат. Перший – це виборча система. В Угорщині вона змішана: окрім партійних списків, є 106 мажоритарних округів. І тут Орбан за 16 років вибудував дуже сильну локальну мережу. У кожному окрузі – свій контроль, свої кандидати. Тобто перемога за партійними списками ще не гарантує формування більшості в парламенті і, відповідно, формування уряду. Другий фактор – структура електорату. Мадяра підтримують переважно молодь і мешканці великих міст. Орбана – старші люди та населення сільських регіонів. І тут виникає класична проблема: молодь добре відповідає в опитуваннях, але значно гірше доходить до виборчих дільниць. Тому головне завдання Мадяра – не переконати, а мобілізувати. Якщо його виборець фізично прийде голосувати – він виграє.Щодо оптимального сценарію для України – тут, відверто кажучи, немає простору для компромісів. Це перемога Мадяра. Є думки, що Орбан після виборів може "перезавантажитися", зняти блокування, домовитися з ЄС. Але, чесно, я в це не вірю. Тому що ми вже бачимо системну залежність його політики від Москви. Це і присутність російських політтехнологів у Будапешті, і комунікація через Сійярто з Лавровим, і ті самі записи, які вже з’являлися – і, ймовірно, ще з’являться ближче до дня голосування. Тому навіть у разі переобрання Орбана ситуація в ЄС принципово не зміниться. Відповідно, для України логіка проста: розрахунок – на зміну влади.– Якщо говорити про саму кампанію, то у Орбана вона відверто антиукраїнська. Чому ставка робиться саме на це? Чому не економіка, не соціальна політика – тобто ті речі, які є базовими для будь-якої європейської країни? Невже угорське суспільство справді налаштоване проти України, що Орбан робить на це головну ставку?– Це і є політична модель Орбана. Кожна його кампанія – це пошук ворога. І вся стратегія будується навколо боротьби з цим ворогом. Цього разу таким ним стала Україна – і вже другим номером іде Європейський Союз. Це не нова тактика. Просто раніше вона працювала – і він її повторює. Так, він дає соціальні обіцянки: підвищення пенсій, покращення рівня життя. Але це чистий популізм – без конкретики, без механізмів реалізації. Фактично – "все буде добре".Щодо антиукраїнської риторики – так, вона частково спрацювала. За останні роки Орбану вдалося сформувати в частини угорського суспільства негативне ставлення до України. І це потрібно визнавати. За різними оцінками, близько половини угорців мають негативне ставлення до України, а щодо вступу України до ЄС – рівень скепсису сягає навіть 80%. Це серйозна проблема. І це наслідок цілеспрямованої політики уряду Орбана, який системно працював у цьому напрямку – в тому числі, не без впливу Москви.Але є й інша тенденція. Попри всю цю риторику, це не дає очікуваного ефекту. Тому що люди бачать реальність: падіння рівня життя, корупційні скандали, проблеми з верховенством права. І все більше угорців розуміють, що їхня країна – фактично дотаційна, і без підтримки ЄС вона не має стабільного майбутнього. Саме тому запит на зміни сьогодні є реальним. І він значно сильніший, ніж здається на перший погляд.– Якщо говорити про Петера Мадяра – головного опонента Віктора Орбана, який має реальні шанси перемогти. Наскільки це позитивний сценарій для України?– Це безумовно позитивний сценарій, хоча важливо розуміти нюанс – Мадяр не є проукраїнським політиком у прямому сенсі. Він є проугорським і прагматичним політиком, який будує зовнішню політику з позиції національних інтересів і конструктивної взаємодії. Але навіть така позиція – це вже кардинально інший рівень у порівнянні з політикою Орбана, яка фактично призводила до системного блокування рішень ЄС і погіршення відносин як з Україною, так і з самим Євросоюзом. Мадяр прямо називає Володимир Путін агресором і визнає Росію державою-агресором, що вже є принциповою відмінністю. Водночас його риторика щодо України більш стримана – він не підтримує активну військову допомогу, посилаючись на обмежені ресурси Угорщини та настрої суспільства, і обережно висловлюється щодо вступу України до ЄС. Однак ці заяви значною мірою слід розглядати в контексті передвиборчої кампанії, оскільки жорстко проукраїнська позиція могла б коштувати йому значної частини електорату. Ключове ж у тому, що в разі його перемоги буде розблоковано фінансову допомогу Україні, санкційні пакети і загалом відновлено конструктивну позицію Угорщини в ЄС.– Чи можна очікувати швидких практичних змін у разі перемоги Мадяра? – Так, передусім для Мадяра важливо відновити довіру ЄС до Угорщини і повернути європейські кошти, які були обмежені через політику Орбана. Це автоматично означає більш конструктивну позицію Будапешта в усіх голосуваннях. Санкційна політика також стане прогнозованою і не буде блокуватися. Щодо складніших питань, як-от вступ України до ЄС чи ситуація з угорською меншиною на Закарпатті, вони залишаться предметом переговорів, але вже без політичного саботажу.– Наскільки реальними є ризики дестабілізації Угорщини у разі поразки Орбана або спроби втримати владу через альтернативні сценарії? – Такі ризики існують, але вони напряму залежать від масштабу поразки. Якщо перемога Мадяра буде переконливою, то можливості для маніпуляцій будуть мінімальними. Якщо ж різниця буде незначною, Орбан може спробувати затягнути процес через суди, оскарження результатів на округах або інформаційний вплив, зважаючи на контроль над значною частиною медіа. Не варто виключати і спроби дестабілізації, зокрема з урахуванням політичних технологій, пов’язаних із російським впливом. Також обговорюється сценарій, за якого Орбан може перейти на президентську посаду, щоб зберегти політичний вплив. Однак у парламентсько-президен