Спадкоємний принц Ірану, приречений на смерть: трагедія Рези Пехлеві

16.03.2026, 12:20 gordonua.com

Найцікавіше просто зараз – у Telegram Дмитра Гордона!

Спадкоємний принц, приречений на смерть: трагедія Рези Пехлеві й майбутнє Ірану.

Минулого тижня в Парижі відбулася зустріч: президент України Володимир Зеленський провів переговори з Резою Пехлеві – сином останнього шаха Ірану й одним із найвідоміших лідерів іранської опозиції.

Діалог стосувався загрози від іранських дронів і ракет, які Росія активно використовує в Україні, і фактично означав формування нового міжнародного фронту проти осі Москва – Тегеран.

Під час зустрічі Зеленський підкреслив: Україна й демократичні сили Ірану мають спільного ворога – режим, який одночасно веде війну проти українців і пригнічує власний народ. Пехлеві відповів, що визволення України може стати кроком до визволення Ірану від диктатури.

Коли я прочитав новину про зустріч, то вирішив зробити матеріал про історію Рези Пехлеві.

Він народився 31 жовтня 1960 року в Тегерані – у самому центрі розкішної монархії. Його батько Мохаммед Реза Пехлеві був шахом Ірану, а мати Фарах Діба – імператрицею, яку називали однією з найстильніших жінок світу. На честь народження спадкоємця карбували спеціальні монети.

Дитинство Рези проходило серед палаців, дипломатичних прийомів і наставників. Однією з його пристрастей стало небо: у молодості він став пілотом винищувача F-5 Tiger II і вважався одним із наймолодших військових льотчиків країни.

Але казка закінчилася в 1979 році. Ісламська революція зруйнувала монархію. Родина Пехлеві втратила владу й була змушена покинути країну. Сам Реза навчався у США й фактично за одну ніч перетворився зі спадкоємця імперії на вигнанця.

Його батько помер від онкології у вигнанні в Єгипті вже через рік, а новий режим заочно засудив родину до страти. Молодша сестра Лейла померла у 2001 році після тривалої депресії, а брат Алі-Реза наклав на себе руки у 2011-му.

Сьогодні родина Рези Пехлеві живе в Парижі та США. У нього з дружиною Ясмін три доньки: Нур, Іман і Фарах.

Пехлеві став одним із головних голосів іранської опозиції. Через соціальні мережі, політичні зустрічі й міжнародні конференції він намагається об'єднати тих, хто виступає проти нинішнього режиму. "Моя робота – говорити про Іран", – стверджує принц Реза Пехлеві.

За соціологічними опитуваннями, серед опозиційних лідерів він має найвищий рівень підтримки – близько третини опитаних іранців називають його найбільш прийнятною альтернативою нинішній владі. Для одних він символ стабільності й повернення до світського Ірану, для інших – суперечлива постать через авторитарну спадщину його батька.

Під час протестів в Ірані 2026 року силовики режиму застосували масову й криваву силу, у результаті чого, за різними оцінками, загинуло близько 30 тис. людей, включно з тисячами мирних демонстрантів – найбільшими сутичками із часів революції 1979 року.

Реза Пехлеві рішуче засудив ці репресії, назвавши їх трагедією для нації. Він сказав: "Мені болить кожне життя, втрачене за свободу нашого народу", підкреслив солідарність із протестувальниками й закликав боротися за зміни мирно й рішуче. Пехлеві також критикував режим, який "утопив у крові опозицію", і звернувся до сил безпеки з вимогою перейти на бік народу.

У США реакція Дональда Трампа була запізнілою й обережною. Спочатку він висловлював підтримку протестам і закликав демонстрантів бути рішучими, але довго не переходив до політичних або військових дій. Критики вважають, що це дало режиму Ірану можливість ще жорсткіше придушувати опозицію.

Дональд Трамп не зустрічався з принцом і не дав офіційної політичної підтримки Резі Пехлеві як майбутньому лідеру Ірану, хоча часто говорив про нього в позитивному тоні.

Трамп називав Пехлеві "приємною людиною", але чітко вказував, що поки не бачить достатніх підстав вводити його в офіційні переговори чи робити його "офіційним кандидатом" на лідерство після падіння ісламського режиму.

Реза Пехлеві бачить майбутнє Ірану світським і демократичним. Він заявляє: "Мені не потрібна корона, мені потрібен вільний голос мого народу". Пехлеві пропонує "план процвітання Ірану" на перші 180 днів після падіння режиму, що включає створення перехідного уряду, проведення національного референдуму й підготовку до вільних виборів, забезпечення прав меншин й економічне відновлення країни.

Майбутнє Ірану, на думку Рези Пехлеві, залежить від здатності народу об'єднатися навколо демократичних цінностей і мирно провести перехід. Якщо іранці підтримають принципи свободи, прав людини й верховенства закону, країна зможе стати світською, стабільною й процвітаючою державою, де кожен голос матиме значення.

Джерело: Роман Безсмертний / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора