Вступ України до ЄС у 2027 – мрія чи ілюзія? Чи готовий Брюссель до членства Києва за новою схемою

12.03.2026, 07:40 24tv.ua

2027 рік дедалі частіше лунає в Києві як омріяна дата вступу до ЄС. За майже 4 роки в статусі кандидата Україна чимало зробила для омріяного вступу навіть під час війни. Однак, відкритим залишається питання: чи достатньо зусиль доклав Київ, аби в ЄС таки знайшли політичну волю та вперше за довгі роки прийняли до європейської родини країну зі Східної Європи? Що заважає швидкому вступу, хто та як гальмує процес євроінтеграції, і чи є реальним наступний рік для вступу – читайте в матеріалі 24 Каналу. У цьому нам допоміг розібратися Ієн Бонд – заступник директора Центру європейських реформ.2027 рік, як мрія для вступу в ЄС, 2030 – як орієнтир Ідея прискореного членства України в ЄС, яку останні тижні обговорюють в ЗМІ, не є новою. У 2022 році президент України, підписуючи офіційну заяву на членство, звернувся до лідерів ЄС із закликом прийняти Україну, за новою, пришвидшеною процедурою. Дійсно, статус кандидата Україна отримала дуже швидко: вже за три місяці Європейська Рада дала зелене світло, однак так звана пришвидшена процедура не запрацювала. Всі 4 роки в Брюсселі говорили одне: процес розширення та вступу до ЄС – це так званий "merit-based process", тобто заснований на заслугах. Простою ж мовою: на досягненнях у реформах. Втім у реальній політиці світ працює інакше, ніж у світі єврократів. З поверненням Дональда Трампа до влади у США та початком тристоронніх мирних перемовин із Росією, питання гарантій безпеки негайно з’явилося на порядку денному. І для Києва, який не бачить у найближчій перспективі шансів вступу до НАТО, членство в Євросоюзі залишається чи не єдиною можливістю "відірватися" від радянського минулого на геополітичній карті світу та офіційно приєднатися до європейської спільноти демократій. І тут питання про дату дійсно може відіграти роль: на практиці це б як додало мотивації громадянам, які вже 5 рік живуть у повномасштабній війні, так і відкинули можливість політики "відкритих дверей", у які неможливо увійти. Одну з таких дат називає сам президент України Володимир Зеленський. На його думку, вже наступного року Україна була б готова доєднатися до Євросоюзу. "2027 рік є надзвичайно важливим. І я сподіваюся, що ми зможемо приєднатися до Європейського Союзу, а Путін не буде блокувати нас протягом десятиліття", – сказав президент під час спільної пресконференції з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у Києві. Цікаво, що сама фон дер Ляєн можливу дату вступу не коментує та обіцянками не розкидається. За її словами, для Брюсселя встановлення чіткої дати вступу не є можливим, однак там обіцяють підтримувати Україну і надалі. Загалом, 2027 рік як рік вступу до ЄС технічно є неможливим. Оскільки Євросоюз є наднаціональним союзом держав, що функціонує на основі верховенства права і діє в рамках правових норм ЄС, дев’ять місяців є фізично нереальним строком, аби провести всі необхідні процедури навіть при наявності політичної волі. Володимир Зеленський і Урсула фон дер Ляєн / Фото ОПНагадаємо, що офіційно Україна досі не розпочала переговори за першими кластерами через блокування цього рішення Угорщиною. Втім, щоб не зупиняти прогрес на технічному рівні, у Брюсселі запустили новий формат – так званий "фронтлоудинг". Фактично, мовиться про перелік реформ, які Київ може виконувати вже зараз, і на цьому етапі Будапешт не має можливості блокувати процес.Водночас формальна процедура залишається незмінною: Україні все ж доведеться офіційно відкривати переговорні кластери. За оцінкою Європейської комісії, Київ уже готовий до відкриття всіх шести кластерів. Однак навіть цього буде недостатньо для набуття членства.Законодавство Європейського Союзу поділене приблизно на 35 переговорних розділів – від економічної політики та судової системи до екології та сільського господарства. Кожен розділ відкривається і закривається лише після виконання визначених умов. Самі ж реформи теж потребують часу: нові закони необхідно не лише ухвалити, а й імплементувати на практиці. Інакше кажучи, норми ЄС мають з’явитися в Україні не лише на папері, а й реально запрацювати. Лише після закриття всіх переговорних розділів укладається договір про приєднання між ЄС та країною-кандидатом. Однак і на цьому процедура не завершується: документ має бути ратифікований усіма державами-членами ЄС та самою країною-кандидатом відповідно до їхніх конституційних процедур – парламентами або через референдум. Ця чергова бюрократична стадія також не належить до швидких. Наприклад, у випадку Польщі між підписанням договору про вступ і фактичним набуттям членства минуло приблизно 12,5 місяця.Заступник директора Центру європейських реформ (CER) Ян Бонд у коментарі 24 Каналу заявив, що 2027 рік навряд чи можна вважати реалістичною датою для повноцінного членства України в ЄС. За його словами, на заваді стоять складні юридичні процедури та тривалий процес реформ, необхідних для того, щоб країна повністю адаптувала свою правову систему до норм Європейського Союзу. Ієн Бонд заступник директора Центру європейських реформ Це дуже складна мета і вона була б складною навіть без перешкод з боку Угорщини, адже Україні потрібно зробити дуже багато: створити незалежні агентства для виконання певних функцій, довести, що вона має не лише законодавство, а й механізми його виконання, щоб реально забезпечувати дотримання правил ЄС і відповідати тим самим стандартам, що й інші країни Європи. Такий шлях важко подолати й в мирних умовах. Більш імовірною у Брюсселі вважають дату 2030 року – вона стала своєрідним орієнтиром для Києва ще за минулої каденції Європейської комісії Чинна очільниця європейської дипломатії Кая Каллас називає "приєднання нових країн до 2030 року – цілком реалістичним". В Євросоюзі не готові до швидкого членства України?Ще минулого місяця видання Politico опублікувало матеріал про нібито безпрецедентний план, який розробляє ЄС, і який міг би надати Україні часткове членство вже 2027 року. За задумом Брюсселя, це має зміцнити позиції України в Європі та віддалити її від Москви.Спершу план полягав у тому, щоб надати Україні місце в ЄС ще до завершення всіх необхідних реформ, які потрібні для повного членства. Європейські дипломати розповіли журналістам, що остання версія прискореного членства отримала назву "зворотне розширення", адже фактично вводить країну в блок на початку виконання критеріїв членства, а не після їхнього виконання. У підсумку Україна могла б спочатку вступити до блоку, а потім виконати всі критерії. Водночас у перші роки вона залишалася б без права голосу у прийнятті рішень.Ще минулого року президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна не погодиться на статус другого рівня в Європейському Союзі та має розглядатися як повноправний член блоку після отримання запрошення.Мені здається, що дуже важливо, щоб за одним столом були рівноправні країни, – сказав Зеленський.Ян Бонд зазначає, що хоча тему "зворотного розширення" дійсно підхопили журналісти, на практиці не зовсім зрозуміло, як саме можна було б це реалізувати в межах чинних договорів ЄС (головних юридичних документів, на яких базується весь Союз, – 24 канал). В ці договори можна вносити лише невеликі технічні корективи, тоді як зміна самих правил вступу до ЄС – це набагато складніший процес. Втім, він не впевнений, що такі зміни на цьому етапі могли б допомогти Україні, адже це довга і складна юридична процедура, яка потребує погодження всіх держав-членів. Ієн Бонд заступник директора Центру європейських реформ Будь-який серйозний перегляд договорів означав би, що в кількох країнах довелося б проводити референдуми. А досвід останніх 20 – 30 років показує, що референдуми часто не дають очікуваного результату. Це не лише Brexit, а й відхилення Францією та Нідерландами Європейського конституційного договору, а також відхилення Ірландією Лісабонського договору. Тому такі процеси можуть виявитися досить проблемними. За словами аналітика, певний перехідний період у процесі євроінтеграції є цілком можливим і навіть типовим для розширень, якщо спиратися на історичний досвід. Наприклад, коли Іспанія та Португалія приєднувалися до Європейської економічної спілки у 1980-их роках, у них був тривалий перехідний період перед тим, як їхня сільськогосподарська продукція отримала повний доступ до спільного ринку. Тому для України цілком передбачувано, що ЄС може встановити семирічний або десятирічний період, протягом якого країна поступово набуде повного доступу до окремих сфер, наприклад, до спільної аграрної політики або до єдиного ринку для аграрної продукції.Водночас, на думку аналітика, ще не було прецедентів, коли перехідний період поширювався б на ключові безпекові гарантії, зокрема на статтю 42.7 Договору про ЄС, що передбачає взаємну оборону. Він підкреслює, що будь-яке відтермінування виконання цього зобов’язання могло б серйозно підірвати надійність гарантій ЄС. Натомість у деяких економічних сферах, зокрема щодо свободи пересування робочої сили, тривалий перехідний період є очікуваним і цілком відповідає практиці попередніх розширень: українці зможуть поступово інтегруватися на ринок праці ЄС.Яніс Еммануілідіс, заступник головного виконавчого директора та директор з досліджень у Центрі європейської політики, наголошує, що головний ризик для Європи сьогодні полягає не в надто швидкому руху, а в половинчастих рішеннях. Символічне включення України без надання рівних прав або геополітичне заспокоєння без відповідної інституційної адаптації може розчарувати як нових, так й чинних членів ЄС та їхніх громадян.Якщо розширення прискориться, водночас розмиється членство або сам Союз, Європа виходить слабшою, а не сильнішою. Але якщо ЄС розширюватиметься з відкритістю, рівністю та готовністю до реформ, проєвропейські ліберально-демократичні сили можуть перетворити цей момент кризи на момент оновлення, – пише аналітик. Тим часом, як пише видання Euronews із посиланням на власні джерела, країни-члени ЄС не підтримали ідею надання Україні "зворотного" членства в рамках мирних переговорів, що тривають, побоюючись, що така практика мож