Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

США та Гренландія: чим цікавий острів для Трампа

slovoidilo.ua

США та Гренландія: чим цікавий острів для Трампа

Інтерес США, та, зокрема, президента Дональда Трампа, до Гренландії посилився після захоплення венесуельського лідера Ніколаса Мадуро. У Білому домі заявили, що обговорюють низку варіантів для отримання напівавтономного регіону Данії, не відкидаючи можливого використання збройних сил. Адміністрація Трампа запевняє, що розглядає контроль над Гренландією нібито як пріоритет нацбезпеки та спосіб стримування противників США в Арктичному регіоні, а не заради копалин. У Європі – проти такого сценарію і вже шукають шляхи, щоб «врятувати» Гренландію від Трампа. На інфографіці – що відомо про острів Гренландія, які варіанти контролю розглядають США і як на це реагують союзники по НАТО.

Гренландія вважається частиною континенту Північна Америка, але має тісні геополітичні зв'язки з Європою та отримує фінансування від Євросоюзу, оскільки класифікується як заморська територія, пов'язана з НАТО через Данію. Сам регіон входить до складу Королівства Данії на правах автономії та отримує дотації від Данії 500 млн євро на рік. Це приблизно 9 тисяч євро на одного жителя. Населення Гренландії – близько 57 тисяч осіб. Попри те, що більшу частину Гренландії (80% території) вкрито льодом, острів має значні природні ресурси, зокрема: золото, срібло, мідь і уран. А у водах біля берегів цієї території, як вважають дослідники, є значні запаси нафти.

Сам острів є важливим для США тим, що має стратегічне розташування в Арктиці, де росія та Китай нарощують військовий потенціал. Також у Гренландії розташована космічна база Пітуффік (Pituffik Space Base), раніше відома як Авіабаза Туле (Thule Air Base). Однак її перейменували у 2023 році для підкреслення космічної ролі.

В цілому у питанні розподілу Арктики діє Конвенція з морського права 1982 року (UNCLOS). Вона регулює питання розподілу морських просторів в Арктиці, визначаючи територіальні води, виключні економічні зони та континентальний шельф.

США наразі розглядає варіант контролю над Гренландією у межах договору про вільну асоціацію (Compacts of Free Association), який передбачає доступ до територіальних вод, повітряного простору в обмін на економічну допомогу острову.

Президент США Дональд Трамп вперше висунув ідею купівлі Гренландії Штатами у 2019 році – під час свого першого президентського терміну. Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен тоді відкинула цю пропозицію, назвавши її «абсурдною». Після цього Трамп скасував свою поїздку до Данії, а пізніше звів до жарту свою ідею купити Гренландію.

Однак наприкінці грудня 2024 року Трамп знову заявив, що вважає «абсолютно необхідним» встановити контроль над Гренландією «з метою національної безпеки та свободи у всьому світі». Тоді західні аналітики спрогнозували чотири варіанти розвитку подій щодо Гренландії, один з яких – вторгнення США. На тлі цього уряд Данії вирішив різко збільшити витрати на оборону острова.

У грудні 2025 року Трамп заявив, що Гренландія нібито є необхідною для національної безпеки США, а не через її природні ресурси. Голова Білого дому аргументував інтерес до острова, тим що, вздовж узбережжя Гренландії «всюди російські та китайські кораблі». Самі ж Сполучені Штати, за словами Трампа, не зацікавлені у гренландських копалинах, оскільки мають власні значні запаси. У відповідь прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен та керівник уряду Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявили, що острів належить його мешканцям і не може бути анексований іншою державою.

Вчергове цікавість Трампа до Гренландії проявилася після захоплення президента Венесуели Ніколаса Мадуро та новин про те, що Вашингтон керуватиме латиноамериканською державою.

Зокрема, Трамп пригрозив наслідками віцепрезидентці Венесуели Делсі Родрігес, якщо вона відмовиться співпрацювати зі США. Трамп заявив, що Венесуела може бути не останньою країною, яка піддасться американському втручанню, ймовірно, маючи на увазі Гренландію. Це викликало занепокоєння у Данії, оскільки Гренландія є автономною територією у складі Данського Королівства. Прем'єрка Фредеріксен наголосила, що така риторика США є неприйнятною щодо союзника.

А цього тижня у Білому домі заявили, що президент США обговорює «широкий спектр варіантів» для отримання Гренландії, не відкидаючи можливого використання збройних сил США. Заява пролунала на тлі слів держсекретаря Марко Рубіо, що адміністрація Трампа також розглядає можливість купівлі Гренландії, применшуючи ризики негайного військового втручання.

На тлі погроз Трампа європейські лідери (Франції, Німеччини, Італії, Польщі, Іспанії, Великої Британії й Данії) виступили зі спільною заявою щодо Гренландії, наголосивши, що Гренландія належить її народу. Також стало відомо, що Франція та Німеччина координують спільні кроки на випадок можливих дій США щодо Гренландії.

Нагадаємо, Politico з посиланням на дипломатів, чиновників, експертів та представників НАТО написало про те, що в Європі розглядають чотири сценарії розвитку подій щодо Гренландії.

Раніше ми розповідали, які невирішені територіальні суперечки є між країнами НАТО.

Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.

ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
9 січня 2026

Новини на тему

Більше новин