Україна та США узгодили позиції та кроки щодо двох угод про гарантії безпеки – Умєров

22.12.2025, 08:30 mind.ua

Очільник української делегації назвав триденні зустрічі з американськими і європейськими партнерами у Флориді «продуктивними та конструктивними»На зустріч у форматі США – Україна перемовники зосередилися на опрацювання 20-пунктного плану, узгодженні позицій щодо багатосторонньої рамкової та двосторонньої угод про гарантії безпеки від Америки, а також продовженні опрацювання економічного плану розвитку.Про це повідомив очільник української делегації, секретар РНБО Рустем Умєров.Окрему увагу було приділено обговоренню часових рамок і послідовності подальших кроків.Загалом за три дні у Флориді українська делегація провела «низку продуктивних і конструктивних зустрічей» з американськими та європейськими партнерами.Окрім Умєрова, Україну представляв начальник Генерального штабу ЗСУ Андрій Гнатов. Американську делегацію представляли спецпосланники Стів Віткофф і Джаред Кушнер, а також співробітник Білого дому Джош Груенбаум.До обговорень також долучилися ключові радники з національної безпеки європейських країн для узгодження спільного стратегічного підходу між Україною, Сполученими Штатами і Європою.«Україна залишається повністю відданою досягненню справедливого та стійкого миру. Наш спільний пріоритет – зупинити вбивства, досягти гарантованої безпеки та створити умови для відбудови, стабільності й довгострокового процвітання України», – зауважив Умєров.Бекграунд. Раніше Mind писав, що Зеленський очікує на доповідь Умєрова щодо перебігу переговорів з американською стороною.Mon, 22 Dec 2025 08:16:00 +020020298879Новиниhttps://mind.ua/news/20298879-ukrayina-ta-ssha-uzgodili-poziciyi-ta-kroki-shchodo-dvoh-ugod-pro-garantiyi-bezpeki-umerovhttps://mind.ua/news/20298879-ukrayina-ta-ssha-uzgodili-poziciyi-ta-kroki-shchodo-dvoh-ugod-pro-garantiyi-bezpeki-umerov#comment_header_layerНовини на mind.uaСША,Європа,Переговори,Мирний план2,1 млрд грн на бюрократію: скільки спрощенців Мінфін законом заганяє під ПДВ та як маніпулює аргументами?І чому держбюджет від цього не виграє, а лише втратитьМіністерство фінансів оприлюднило законопроєкт, норми якого передбачають обов'язковий перехід на ПДВ для підприємців на спрощеній системі оподаткування.У разі його прийняття ФОП та юридичні особи, які застосовують 1-3 групи єдиного податку та мають річний оборот понад 1 млн грн, стануть платниками ПДВ.Цей законопроєкт став черговим доказом того, що Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ), як писав Mind, обговорюють посилення фіскального тиску на бізнес у рамках нової програми фінансування. Ми також публікували окрему статтю про те, що плани по «ПДВізації» більшості спрощенців можуть коштувати економіці 200 млрд грн.Незважаючи на різку критику з боку експертів та бізнес-асоціацій, Мінфін вирішив у відповідь на ці заяви та застереження якнайшвидше вийти з законодавчою ініціативою. Mind розбирався, про що йдеться у новому документі та як Мінфін аргументує необхідність його прийняття.Що саме зміниться для платників єдиного податкуМінфін пропонує з 1 січня 2027 року зробити обов'язковим набуття статусу платника ПДВ для підприємців першої, другої та третьої груп єдиного податку (ФОП та юридичних осіб). Винятком є суб'єкти господарювання (СПД) 3-ї групи електронні резиденти – іноземці, які мають право реєструвати ФОП в Україні дистанційно.Вимога стати платником ПДВ діятиме для всіх спрощенців, якщо їхній сумарний дохід за 12 календарних місяців перевищує 1 млн грн. Тепер у такого бізнеса виникає необхідність вести облік доходів, витрат, товарних запасів за типовими формами, встановленими податківцями, а не довільно.Яка кількість спрощенців потрапить під ПДВЗа даними Мінфіну, станом на кінець 2024 року на спрощеній системі налічувалось 1,762 млн СПД. Під дію ж закону про ПДВ (у разі його прийняття) може потрапити біля 660 тис. платників єдиного податку (ЄП), річний дохід яких на кінець 2024 року перевищив 1 млн грн. Зокрема, це:6 тис. ФОП на 1 групі ЄП;371,4 тис. ФОП на 2 групі ЄП;250,6 тис. ФОП на 3 групі ЄП;32,2 тис. юросіб на 3 групі ЄП.Загальний дохід всіх цих бізнес-суб'єктів за 2024 рік склав майже 2,272 трлн грн. Або у середньому по 3,44 млн грн на один бізнес.Платники єдиного податку за групами, які потраплять під перехід на сплату ПДВГрупаКількість платниківЗагальнпий дохід (виручка) за 2024 р.Середній річний дохід 1-го СПД*1 група (ФОП)6 тис6,6 млрд грн1,1 млн грн2 група (ФОП)371,4 тис1380 млрд грн3,7 млн грн3 група (ФОП)250,6 тис755,8 млрд грн3 млн грн3 група (юрособи)32,2 тис127,8 млрд грн4 млн грнЗа даними Мінфіну станом на кінець 2024 року* Розрахунок MindТаким чином, Мінфін розраховує «загнати» в систему ПДВ близько 38% платників єдиного податку. Але наскільки це реалістичний план – велике питання.Як писав Mind, експерти попереджають, що багато підприємців з великою ймовірністю занижуватимуть або приховуватимуть свої обороти (доходи), що призведе до зростання тіньового сектора економіки.Особливо це стосується ФОП 1-ї групи єдиного податку, чий граничний річний оборот у середньому становить 1,1 млн грн, що впритул до межі з порогом для реєстрації платниками ПДВ. Треба врахувати, що підприємці на 1-й групі не повинні використовувати РРО, що ускладнює контроль за їхньою виручкою.Безумовно, «підганятимуть» дохід під допороговий і СПД 2 та 3 групи, у яких виручка також буде незначно перевищувати 1 млн грн. Зрозуміло, що 3-4 млн річного доходу по ним, які вказані у таблиці, – це середня температура по шпиталю. У когось виручка сягає максимальних дозволених для платників ЄП значень, у когось ближче до 1 млн грн.А дієвих інструментів для боротьби з цим у держави не буде.Який ефект для держбюджетуЗгідно з розрахунками Мінфіну, які наведені в аналітичній записці до законопроєкту, додаткові бюджетні надходження від спрощенців, що стануть платниками ПДВ, становитимуть 40 млрд грн щорічно.Водночас, витрати на адміністрування та контроль ПДВ з боку податкових органів, а також на доопрацювання програмного забезпечення, яким користуються податківці, сягнуть 180 млн за рік. З цієї суми тільки перевірки ДПС коштуватимуть 39 млн грн щороку.При цьому Мінфін визнає, що загалом підприємці повинні будуть щорічно витрачати 2,1 млрд грн на дотримання нових законодавчих вимог. Дана сума виглядає маніпулятивно значно заниженою. В реальності вона буде набагато більшою. Адже у перерахунку на 1 СПД це всього трохи більше 3000 грн. на рік або 250 грн. на місяць. Залишається незрозумілим звідки Мінфін брав такі дані для висновку про рівень додаткових витрат бізнесу на адміністрування ПДВ?І це все не враховуючи можливих збитків для економіки через погіршення податкового клімату, які можуть досягти 1,5-2% ВВП (близько 200 млрд грн). Тобто, вигода для держбюджету – сумнівна, ризики негативних економічних наслідків значно вище, ніж очікувані податкові надходження.Можливий фіскальний ефект від переходу спрощенців на ПДВДодаткові надходження до держбюджету*40,1 млрд грн/рукВитрати держави на контроль платників ПДВ*180 млн грн/рікВитрати бізнесу на адміністрування ПДВ*2,1 млрд грн/рікЙмовірні втрати для економіки від посилення тиску на ФОП**200 млрд грн/рік* Дані Мінфіну** Оцінки MindЧому спроба Мінфіну прикритись Нацстратегією доходів – це маніпуляціяТакож у пояснювальній записці до законопроєкту Мінфін посилається на Національну стратегію доходів, яка передбачає реєстрацію спрощенців платниками ПДВ.Справді, у Нацстратегії є пункт про те, що в рамках масштабної реформи спрощеної системи оподаткування, яка запланована на 2025-2027 роки, має бути забезпечено інтеграцію платників єдиного податку до системи ПДВ.Втім, міністерство чомусь «забуло» згадати про те, що ця реформа може бути проведена лише після перезавантаження Державної податкової служби (ДПС), її очищення від корупції та підвищення довіри до цього органу з боку населення та бізнесу.Але ДПС вже майже рік не має постійного керівника. З січня до червня 2025 року обов'язки голови податкової виконував Руслан Кравченко, який потім перейшов на посаду генерального прокурора. А з червня в.о. голови ДПС виконує Леся Карнаух.На додачу до цього співробітники податкової періодично потрапляють до корупційних скандалів.Наприклад, у жовтні правоохоронці розкрили на Полтавщині корупційну схему, в якій у 2020-2023 роках фігурував один із керівників ДПС. Її масштаби оцінюються у 15 млрд грн. А у грудні співробітники антикорупційних органів провели обшуки у кількох регіональних підрозділах податкової служби в рамках кримінального провадження, яке стосується «ризикових підприємств».У цьому контексті варто згадати про дослідження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), згідно з яким щонайменше 16% представників бізнесу, які контактують із податковою, стикалися з корупційними проявами.Ще більш песимістичні дані наводить Рада бізнес-омбудсмена: у 3 кварталі 2025 року на ДПС припадало близько 50% усіх скарг бізнесу, які подано на адресу контролюючих органів.Чим Мінфін намагається виправдати свою ініціативуНа окрему увагу заслуговують аргументи міністерства, якими воно намагається довести, що тотальний перехід на ПДВ піде на користь малому бізнесу, а не навпаки.Ост так звані аргументи Мінфіну:відсутність держрегулювання цін призводить до нерівності умов ведення бізнесу між платниками та неплатниками ПДВ на користь останніх;товари, незалежно від їхнього походження (імпорт чи внутрішнє виробництво), реалізуються за однією і теж ціною, хоча частина бізнесу сплачує ПДВ, а підприємці на спрощеній системі кладуть ПДВ собі «у кишеню»;відсутність обов'язку сплачувати ПДВ стимулює спрощенців продавати контрабандну та контрафактну продукцію;платникам ПДВ вигідно працювати легально, оскільки вони мають право на податковий кредит, який за подальшої реалізації товару зменшує податкові зобов'язання. А спрощенцям, які не мають права на податковий кредит, вигідно купувати товар у фіктивних фірм або нелегально ввезену продукцію.За оцінками Mind аргументи Мінфіну не витримують жодної критики. На нашу думку, з урахуванням опитування експертів та бізнесу, картина зовсім інша:відсутність ПДВ не призводить до спотворення конкуренції