Сховати все. Хто з депутатів голосував за обмеження відкритих даних

25.11.2025, 08:49 argumentua.com

201 народний депутат 9 скликання із шести фракцій та депутатських груп: “Слуга Народу”, “Платформа за життя та мир”, “ДОВІРА”, “Відновлення України”, “За майбутнє” та позафракційні підтримали два законопроекти, що обмежують доступ до відкритих даних. Йдеться про Проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів №11533 від 29.08.2024 року та про Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу №13420 від 25.06.2025 року. Детальний аналіз голосування, потенційних загроз для громадянського суспільства та зв’язків нардепів із корпоративними групами — у новому дослідженні YouControl.З моменту повномасштабного вторгнення доступ до понад 400 важливих публічних наборів даних був обмежений. Спільно з проактивною громадськістю, представниками медіа та бізнесу, суспільству вдалося домогтися відкриття Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, фінансової звітності підприємств від Держстату, Єдиного державного реєстру активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, часткового відкриття Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, перед сферою постійно з'являються нові виклики. Аналітики та юристи YouControl дослідили останні болючі обмеження щодо відкритих даних, які посилюють корупцію та загрожують існуванню демократичного суспільства як такого. Що стоїть за новими обмеженнями відкритих данихПроект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів №11533 від 29.08.2024. Статус: ухвалено Верховною Радою та підписано Президентом.231 парламентар проголосував “за”.Потенційні виклики: Закон передбачає, що протягом дії воєнного стану та року після його припинення чи скасування доступ до публічних електронних реєстрів може бути обмежений у частині відомостей про юридичні особи та інших відомостей, пов’язаних із забезпеченням нацбезпеки і оборони. Наприклад, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Закон встановлює, що в інформації з ДРРП в електронній формі можуть бути відсутні відомості про місцезнаходження об’єкта, кадастрові номери земельних ділянок (для об’єктів у власності юридичних осіб) тощо.Які ризики Закону. Тимчасове або постійне обмеження доступу до джерел публічної інформації у формі відкритих даних призведе до істотного зниження рівня громадського контролю за діяльністю органів влади, суб’єктів господарювання з державною часткою та осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Це позбавить громадян можливості здійснювати перевірку належності майна, корпоративних прав, нерухомості чи транспортних засобів, що прямо впливатиме на реалізацію права на доступ до інформації, гарантованого статтею 34 Конституції України.Така практика суперечитиме також принципу прозорості, закріпленому в міжнародному праві, зокрема, в Директиві (ЄС) 2019/1024 про відкриті дані та повторне використання інформації державного сектору. Підприємці втратять можливість оперативної перевірки своїх контрагентів, кінцевих бенефіціарних власників, пов’язаних осіб та наявності судових проваджень чи санкцій.Це призведе до підвищення ризику укладення договорів із фіктивними або недобросовісними суб’єктами, ускладнить процеси комплаєнсу, due diligence та внутрішнього фінансового моніторингу, передбаченого Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».Відсутність вільного доступу до публічних джерел унеможливить ефективне виявлення пов’язаних осіб і схем ухилення від оподаткування, ускладнить розслідування правопорушень у сфері економіки та корупції, а також моніторинг перетину інтересів під час публічних закупівель. Це створює додаткове навантаження на державні системи фінансового моніторингу й обмежує потенціал співпраці з міжнародними партнерами у сфері прозорості та антикорупційної політики.Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу №13420 від 25.06.2025. Статус: ухвалено Верховною Радою та підписано Президентом.260 парламентарів проголосували “за”.Потенційні виклики: У період дії воєнного стану та протягом одного року після його припинення чи скасування загальний доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру, Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, Державного реєстру України промислових зразків, Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки, Державного реєстру України компонувань напівпровідникових виробів, Державного реєстру України винаходів, Державного реєстру України секретних винаходів, Державного реєстру України корисних моделей, Державного реєстру України секретних корисних моделей, Державного реєстру свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір, Державного реєстру договорів, що стосуються права автора на твір, та інших визначених Кабінетом Міністрів України публічних електронних реєстрів обмежується держателем відповідного реєстру в частині інформації (відомостей) про резидентів Дефенс Сіті в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.Які ризики Закону. Бізнес-середовище втратить передбачуваність і рівні конкурентні умови. Обмеження публічного доступу до інформації про суб’єктів господарювання, які беруть участь у договорах у сфері публічних закупівель, унеможливлює незалежну перевірку доброчесності партнерів та прозорість витрачання бюджетних коштів. Це створює передумови для недобросовісної конкуренції, підвищує ризик корупційних практик та зменшує довіру інвесторів.Правоохоронні органи не зможуть своєчасно перевіряти кінцевих бенефіціарних власників, структуру власності або історію участі таких суб’єктів у публічних закупівлях. Це підвищує ризики конфлікту інтересів і неефективного використання бюджетних коштів.Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання розголошенню окремих відомостей у текстах судових рішень №7033-д від 13.01.2023.Статус: проголосований у першому читанні.Потенційні виклики: суттєво посилює уже наявні проблеми щодо необґрунтованого та непропорційного обмеження доступу до судових рішень. Попри те, що Закон України “Про доступ до судових рішень” прямо передбачає, що обмеження права вільного користування офіційним веб-порталом судової влади допускається настільки, наскільки це необхідно для захисту інформації, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення, у пояснювальній записці автори посилаються на існуючу практику щодо обмеження загального та повного доступу до судових рішень на підставі постанов слідчих органів. Така практика не відповідає вимогам закону.Ризики прийняття законопроекту. Передбачене проектом закону обмеження публікації даних у текстах судових рішень створює ризики для реалізації конституційного принципу гласності правосуддя. Без відкритого доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень громадяни не зможуть відстежувати практику судів, що послаблює довіру до судової системи й обмежує реалізацію права на інформацію щодо здійснення правосуддя. Неможливість перевіряти судову історію потенційних контрагентів суттєво ускладнить процеси комплаєнсу, управління ризиками та юридичної перевірки перед укладенням господарських договорів.Це підвищить ризик залучення до співпраці суб’єктів із непогашеними зобов’язаннями або зловживаннями в минулому, що негативно вплине на інвестиційну привабливість країни. Обмеження доступу до судових рішень зменшить ефективність антикорупційних і фінансових розслідувань, унеможливить аналітику судової практики та моніторинг рішень у справах про злочини у сфері економіки. Це також негативно відобразиться на співпраці з міжнародними структурами, які використовують відкриті судові дані для оцінки рівня верховенства права в державі.Законопроекти у сфері захисту персональних даних. В Україні триває процес адаптації законодавства у сфері захисту персональних даних до стандартів ЄС. Однак, внесені до Парламенту законопроекти № 8153 «Про захист персональних даних» та № 6177 «Про Національну комісію з питань захисту персональних даних та доступу до публічної інформації» мають істотні недоліки.Вони передбачають створення спеціально органу з надмірно широкими контрольними повноваженнями, включно із правом втручання у сферу відкритих даних та накладенням штрафів фантастичного розміру: на фізичних осіб – до 20 млн грн, на юридичних осіб – до 150 млн грн, або до 8% загального річного обороту. Це суперечить загальним принципам Загального регламенту Європейського Союзу про захист персональних даних 2016/679, з якого недолуго копіювали ці проекти, оскільки під виглядом «захисту персональних даних» може бути встановлено необґрунтоване обмеження на доступ до інформації, яка є суспільно необхідною.Ризики прийняття законопроектів. Створення надцентралізованого органу з наглядовими функціями щодо захисту персональних даних може призвести до обмеження доступу до суспільно необхідної інформації, зокрема до відкритих даних про суб’єктів владних повноважень, публічні закупівлі та власність. Це суперечить принципу пропорційності, передбаченому статтею 5 GDPR, і може зменшити рівень підзвітності держави перед громад