Від вимагання грошей до відмови в лікуванні: на які медзаклади Тернопільщини скаржилися пацієнти

31.10.2025, 16:08 tepravda.te.ua

За понад три роки повномасштабного вторгнення пацієнти подали 104 скарги щодо порушень у медзакладах Тернопільщини. На що та на кого найчастіше скаржилися – розповідає 20 хвилин.

Аналізуючи загальну статистику по Україні, бачимо, що у різні роки кількість скарг на медичні заклади Тернопільщини коливалася від 20 до 31. Якщо говорити саме за 2025 рік, то нині відомо про 23 скарги. Проте загалом область залишається серед лідерів за найнижчим показником скарг. Поруч із нею – Луганщина, Херсонщина, Закарпаття, Чернівеччина та Донеччина. Найбільше ж звернень надходить з Києва, Дніпропетровської, Харківської, Одеської, Київської та Львівської областей.

За кількістю звернень лідирує Центр первинної медико-санітарної допомоги Тернопільської міської ради – 23 скарги. Найчастіше пацієнти повідомляли про неналежну організацію роботи, неетичне ставлення та відмову у наданні медичних послуг.

Трохи менше – 18 скарг – отримала Тернопільська обласна клінічна лікарня. Люди скаржилися на вимагання коштів, неетичну поведінку медперсоналу та відмову у безоплатних послугах. Зокрема, це стосувалося пакетів профілактики, діагностики, гемодіалізу, стаціонарної допомоги, хіміотерапії та хірургії.

12 скарг надійшло на Тернопільську міську лікарню №2. Переважно пацієнти скаржилися на вимагання оплати під час лікування та неналежну якість медичних послуг у хірургії, діагностиці й стаціонарній допомозі під час COVID-19.

11 скарг отримала Тернопільська міська лікарня швидкої допомоги. Пацієнти нарікали на неякісні медичні послуги, вимагання оплати, відмови у допомозі та навіть створення фіктивних електронних записів.

10 скарг подали на Тернопільський обласний клінічний онкодиспансер – за вимагання коштів за медичні послуги, ліки та витратні матеріали, що мають бути безоплатними, а також відмови у наданні допомоги.

Ще сім скарг – за неповне або неякісне надання послуг у профілактиці, діагностиці, стаціонарному лікуванні без операцій і паліативній допомозі – подали на Кременецьку опорну лікарню.

Пацієнти Чортківської центральної міської лікарні скаржилися шість разів. Йшлося про вимагання коштів за безоплатні послуги (зокрема при лікуванні інфаркту міокарда) та створення фіктивних електронних записів.

Бережанська та Заліщицька центральні міські лікарні отримали по чотири скарги. Зокрема, у Бережанах йшлося про порушення графіку роботи, відмови у допомозі, проблеми з укладанням декларацій. А ось у Заліщиках – про вимагання оплати, порушення при лікуванні та діагностиці, а також оплату безкоштовних послуг.

По три скарги надійшли на Підволочиську центральну лікарню, Тернопільську міську лікарню №3 та Теребовлянський регіональний центр ПМСД. Пацієнти вказували на фіктивні електронні записи, вимагання коштів, відмови у лікуванні та неетичне поводження з пацієнтами.

По дві скарги отримали обласний клінічний перинатальний центр «Мати і дитина», Бережанський центр ПМСД, Тернопільська центральна районна лікарня, стоматологічна поліклініка та Тернопільський регіональний фтизіопульмонологічний центр. Скарги стосувалися відмови у колоноскопії та профілактичних процедурах, вимагання коштів, створення фіктивних записів і неякісного стаціонарного лікування, зокрема під час пологів.

Найменше – по одній скарзі – отримали: Тернопільська обласна дитяча клінічна лікарня, Микулинецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації, Тернопільський обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер, Більче-Золотецька обласна лікарня реабілітації, Тернопільське обласне аптечне об’єднання, Кременецький та Заліщицький центри ПМСД, а також Озерянська амбулаторія загальної практики.

Пацієнти скаржилися на ненадання допомоги за місцем проживання, неналежну організацію роботи, вимагання оплати за безоплатні послуги (зокрема реабілітацію) та порушення реімбурсації ліків. Деякі скарги залишилися без уточнення причин.

Усі скарги пацієнтів Національна служба здоров’я України реєструє, перевіряє й зазначає результати розгляду у своїх дашбордах у колонці «Результат розгляду».

Наприклад, звернення щодо неякісних медичних послуг направляли до Міністерства охорони здоров’я України. У випадках відмови у наданні медичних послуг НСЗУ повідомляла про відновлення прав пацієнта, тобто надання йому послуг у повному обсязі. Бували й випадки, коли керівництво медзакладів заперечувало порушення.

Однією з причин, чому НСЗУ може не відреагувати на скаргу, є недостатня інформація для проведення перевірки чи вжиття заходів.

Існують різні способи, аби подати скаргу: звернення до керівництва медичного закладу, департаменту охорони здоров’я, «гарячої лінії» Міністерства охорони здоров’я України чи Національної служби здоров’я України.

Скаргу, адресовану Національній службі охорони здоров’я України, можна залишити кількома способами:

НСЗУ рекомендує надати в тексті скарги якомога більше фактів та доказів вимагання коштів чи відмови у наданні послуг. До звернення варто додати чеки з аптек, фото чи відео, а також імена медичних працівників, які порушили право на медичну допомогу.