Норвегія виділить найбільшу і найтривалішу в історії фінансову допомогу Україні

29.10.2025, 10:17 foreignukraines.com

Фінансова допомога на суму 19,5 мільярдів доларів передбачена в рамках Програми Нансена до 2030 року

Програма підтримки Нансена – це довгострокова програма Норвегії для підтримки України у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії. Вона стартувала у 2023 році і спочатку передбачала фінансову допомогу ​​на рівні 75 мільярдів норвезьких крон (близько 6,8 мільярда доларів) протягом п’яти років, з 2023 по 2027 рік. Наприкінці 2024 року уряд Норвегії продовжив програму до 2030 року. З продовженням загальне фінансування зросло до 205 мільярдів норвезьких крон (19,5 мільярдів доларів), що робить її найбільшим і найтривалішим зобов’язанням щодо допомоги в історії Норвегії. Програма поєднує військову, гуманітарну та реконструкційну підтримку, забезпечуючи як негайну, так і довгострокову допомогу Україні. Про це розповідає Foreign Ukraine з посиланням на Посольство Норвегії в Україні.

Програма названа на честь Фрітьофа Нансена (1861–1930), норвезького дослідника, вченого, дипломата та гуманітарного діяча. Нансен здобув міжнародну популярність завдяки своїм арктичним експедиціям, але також його пам’ятають за гуманітарну роботу з Лігою Націй. На початку 1920-х років він очолював боротьбу з голодом на території сучасної України. Його місія забезпечувала їжею, ліками та міжнародною координацією, що врятувало незліченну кількість життів. Гуманітарна робота Нансена принесла йому Нобелівську премію миру у 1922 році та зробила одним із засновників сучасного гуманітаризму.

Назвавши ініціативу підтримки на його честь, Норвегія пов’язує поточну допомогу Україні зі спадщиною Нансена солідарності та міжнародної відповідальності. Так само, як Нансен діяв під час одного з найпохмуріших періодів України 100 років тому, сучасна програма відображає переконання Норвегії в тому, що моральний обов’язок і політична воля повинні йти пліч-о-пліч. Вона зміцнює ідею Нансена про те, що міжнародна співпраця та гуманітарні цінності повинні керувати зовнішньою політикою, а не лише національними інтересами.

Зазначимо, що Фрітьоф Нансен (1861–1930) був норвезьким дослідником, вченим, дипломатом і гуманітарним діячем. Він вперше здобув популярність завдяки своїй експедиції 1888 року через Гренландію, де разом із невеликою командою здійснив перший успішний перетин льодовикового щита острова. Ця подорож принесла йому міжнародне визнання як дисциплінованого та методичного дослідника, демонструючи, що ретельне наукове планування може досягти того, чого не може досягти лише груба мужність.

Пізніше Нансен очолив знамениту експедицію «Фрам» (1893–1896), намагаючись досягти Північного полюса і дозволивши своєму кораблю дрейфувати разом з арктичними льодами. Хоча він не досяг полюса, експедиція зібрала цінні наукові дані про океанські течії, льодові умови та клімат. Ця робота стала основою для сучасних полярних досліджень та океанографії.

Після своїх полярних експедицій Нансен звернувся до державної служби та міжнародної гуманітарної роботи. Після здобуття Норвегією незалежності у 1905 році він обійняв посаду першого посла країни в Лондоні. Пізніше, будучи Верховним комісаром Ліги Націй, він організував масштабні операції з надання допомоги по всій повоєнній Європі. Однією з його найважливіших місій було керівництво допомогою голодуючим в Україні та на півдні Росії на початку 1920-х років, де мільйони людей зіткнулися з голодом після війни та посухи. У складних політичних умовах Нансен вів переговори з радянською владою та координував доставку продовольства та допомоги, врятувавши незліченну кількість життів. Ці зусилля стали визначальним моментом у сучасній гуманітарній діяльності та зміцнили його репутацію світового гуманітарного лідера.