«Любов переможе — тирани впадуть»: На сцені Чернівецького драмтеатру відбулася прем'єра опери Бортнянського «Креонт»

04.10.2025, 20:49 lb.ua

Це справді непересічна подія, адже оперу «Креонт» на театральній сцені не ставили вже 250 років — після прем’єри у 1776 році в театрі Сан-Бенедетто та першого сезону в Венеції ноти опери вважалися загубленими.

Однак у 2023 році партитуру опери «Креонт» в архівах Бібліотеки Аджуда в Лісабоні (Португалія) знайшла докторка мистецтвознавства, професорка Львівської національної академії Ольга Шуміліна, яка привезла копію рукопису в Україну.

Майже рік тривала робота з дослідження і оцифрування нотного матеріалу в рамках проєкту «Повернення світу першої опери Дмитра Бортнянського «Креонт»», автором якого є диригент Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка та Артист ЮНЕСКО в ім’я миру Герман Макаренко.

Перша в Україні постановка «Креонта» в концертному виконанні відбулася 11 листопада 2024 року в Києві.

Та диригент Герман Макаренко прагнув зробити повноцінну сценічну постановку.

На переконання творців проєкту, опера Бортнянського «Креонт», так само як і опери Моцарта, які створювалися в той самий час, потребували театрального приміщення з особливими вимогами до акустики, сцени певних розмірів — і тому відродження опери мало здійснитися в наближеного до первісного музичного та акустичного звучання, характерному для періоду пізнього бароко – раннього класицизму.

Один із меценатів проєкту, засновник Земляцтва буковинців в місті Києві професор Микола Проданчук на прем’єрі розповів, що саме Чернівецький драмтеатр, побудований 120 років тому, за внутрішньою архітектурою та акустикою є єдиним в Україні бароковим театром. Було проведено історичне дослідження, знайдені будівельні креслення та малюнки театру Сан-Бенедетто, де відбулася прем'єра «Креонта» в 1776 році. І виявилося, що внутрішня архітектура Драмтеатру в Чернівцях — аналогічна.

Тому в травні 2025 року було вирішено здійснити постановку опери саме тут — за підтримки Чернівецької обласної ради, ОВА і міської ради, а також — меценатів з Києва та Чернівців. За словами Проданчука, реалізація такого проєкту громадами Буковини та міста Чернівці є безпрецедентною в Україні.

«Унікальним також є те, що цій постановці офіційний патронат надала Організація об'єднаних націй з питань освіти, науки та культури ЮНЕСКО. У них немає прецеденту, щоб громади під час війни поставили оперу, — сказав Проданчук. —

Своїм патронатом вона визнала, що опера українця Дмитра Бортнянського є скарбом світового значення. Це важливо. Ми повертаємо свою історію, ми повертаємось в світову культуру як нація, яка не просто виборює незалежність і суверенітет. А є високоосвіченою культурною нацією».

Директор театру та режисер-постановник опери Іван Бутняк, відкриваючи прем'єру, висловив подяку «тим чернівчанам, буковинцям, які 120 років тому збудували цей храм мистецтва. Хочу подякувати тим чернівчанам, чернівчанкам, буковинцям, гостям, які сьогодні тут в залі, за вашу допомогу, за те, що ви наповнюєте цей театр сенсами».

Іван Буняк попросив усіх присутніх вшанувати пам'ять головного диригента Чернівецького академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської, маестро Володимира Шнайдера, життя якого раптово обірвалося 1 жовтня. Йому було 39 років.

«Він разом з нами готував сьогоднішню прем'єру і ми присвячуємо цей захід пам'яті Володимира Шнайдера», — сказав директор Драмтеатру.

Далі почалася вистава, в якій брали участь:

А також — актори Чернівецького академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської, Академічний камерний хор «Чернівці», артисти оркестру театру та артисти симфонічного оркестру Чернівецької обласної філармонії імені Д. Гнатюка.

Важливим є те, що мерія Чернівців організувала трансляцію вистави на великому екрані на театральній площі — подивитися її могли усі охочі.

Повна зала глядачів, цікаві декорації, світло, непересічне виконання складних арій — все це створювало ту особливу атмосферу, за якою ми власне і ходимо в театр. Але на самому початку другого акту пролунав сигнал тривоги. Антігона доспівала свою арію, завіса опустилася і глядачів попросили пройти в укриття.

Після того, як тривога минула, вистава відновилося.

Здалося, що Ольга Фомічова почала співати з тієї ж ноти, на якій її перервали.

«Про що ви думали, коли почалася тривога? Це ж складно, напевне, працювати в таких умовах? Це ви вирішили, де робити паузу?», — розпитували ми приму вже після вистави.

«Та ми вже звикли так працювати, — сказала Фомічова. — А щодо пауз… Розумієте, це не «Травіата», це не «Кармен», які всі знають. Тут ніхто не знає, де можна зробити паузу — це ж перше виконання. І ти думаєш перш за все про те, щоб жодна нота не втратилась. Вивчена нота, ночами вивчена нота. Довчали все це навіть останні часи».

За словами артистки, всі виконавці з'їхалися в Чернівці лише за два тижні до прем’єри. Для такого короткого часу репетицій вони показали неймовірний результат.

LB.UA після прем’єри поспілкувався з диригентом-постановником опери «Креонт» Германом Макаренком.

У відповідь на запитання про враження від прем'єри і про значення цієї події для світу Герман Макаренко зазначив:

«Перш за все хотів би привітати себе всіх учасників постановки: це і оркестр, хор, міманс, технічні служби — всіх представників Чернівецького театру, Чернівецької громади, всю Україну і взагалі все людство з тим, що нам вдалося через 250 років повернути світу шедевр — першу оперу українського композитора Дмитра Бортнянського. Це справді шедевр.

Це музика, різнобарвна, багатогранна, яка не залишає нікого байдужим, вона захоплює. І головне, що в ній є юний 25-річний українець, український композитор.

Це диво, як в тому стилі — це ранній класицизм, він зміг через музику розкрити драматичний розвиток характеру всіх героїв. Це уникально, це дивно. Більше того, в його музиці вже є вітання до наступного світового стилю — до романтизму.

І в декількох номерах це просто просто відчувається — вітання романтизму ще майже за 50-70 років до народження цього стилю.

Це дуже важливо для оперної світової спільноти, що ми відродили шедевр XVIII століття, який майже 250 років вважався назавжди загубленим для людства. Але опера «Креонт» — це також важливий громадянський меседж.

Юний українець зі столиці Гетьманщини Глухова міняє назву з «Антігони» на «Креонт», міняє лібрето, ставлячи акцент на питаннях тиранії, диктатури і закінчує оперу тим, що народ змінює владу.

Тільки він міг це зробити і тільки у вільному місті Венеція це можна було поставити.

Ну і третій момент, який дуже важливий, що ми, українці, відродили цю оперу. І тим самим знову ж таки сказали, що Бортнянський — це український композитор.

Важливо, що ми відродили цю оперу в час, коли йде повномасштабна війна, адже наші славетні Збройні сили України також захищають те, що робить нас нацією — нашу культуру. Ми тим самим показали, що Україна — це нація, яка має славетну і дуже давню культуру.

Весь світ знає нашу фольклорну мелодію «Щедрик», який був створений мінімум 2 тисячі років, а деякі музикознавці вважають, що це — 4-5 тисяч років, по простоті мелодії. І тепер світ дізнається, що «Креонт» — це 250 років професійної музичної культури України.

Це дуже важливо для того, щоб показати, хто ми є, яка в нас культура, і дійсно зробити дуже важливий вагомий внесок в музично-театральну скарбницю, зокрема, оперного мистецтва».

Після прем’єри гості ділилися своїми враженнями.

Так, Наталія Мусієнко, віцепрезидентка Europa Nostra, написала на своїй сторінці у Фейсбук: «Любов переможе — тирани впадуть. Це послання опери Дмитра Бортнянського «Креонт». Доля цієї опери — це доля всієї Європи, яка й далі шукає себе. Саме тому вона так перегукується з місією Europa Nostra, що є відданим партнером цього проєкту. Браво, маестро Макаренко, браво Чернівці, браво Європо. Слава Україні!».

Чернівчанка, засновниця Дня вишиванки, членкиня Ради Europa Nostra Леся Воронюк вважає, що «премʼєра опери «Креонт», без перебільшення, — головна культурна подія року в Україні. Опера не просто обʼєднала фантастично професійних культурних діячів, вона відкриває для українців ще один глибокий пласт музичної культурної ідентичності та єдності з європейською традицією.

Ще більшої цінності премʼєра набуває в воєнний час та увиразнює культуру як духовний щит».

Джеймс Баттервік — британський артдилер та партнер проєкту «Креонт»: «Це було величне видовище: лібрето — чудове, музика — драматична. Це дуже легка опера, хоча тема — Креонт і Антігона — трагічна. Але саме Бортнянський переписав фінал, що надає опері та музиці виразного моцартівського звучання.

Це була неймовірна честь — бути причетним до цього виняткового культурного заходу. Увесь проєкт став величезним тріумфом, який справді потрібно — ні, навіть не потрібно, а слід обов’язково повторити на європейських сценах, щойно це стане можливим».

Допис, поширений James Butterwick (@james_butterwick_gallery)

За словами Джеймса Баттервіка, постановка опери «Креонт» є дуже важливою, адже в світі досі мало хто асоціює Бортнянського з Україною. На його думку, ця опера викличе величезний інтерес світової оперної спільноти до українського мистецтва.