Західні санкції проти РФ ускладнили життя Кремлю, але не зупинили фінансування війни. NYT пояснило, чому

25.08.2025, 09:13 gordonua.com

Від початку повномасштабного вторгнення країни-агресора Росії в Україну на РФ наклали рекордну кількість міжнародних санкцій, але це не завадило їй здійснювати активну зовнішню торгівлю на сотні мільярдів доларів. Про це 24 серпня інформує кореспондент Аарон Кролік у своїй статті для The New York Times (NYT).

США можуть накласти санкції й перекрити доступ до долара США – і нестерпний економічний біль змусить країну-порушницю стати "слухняною", ідеться у статті. Але Росія, яка, за деякими оцінками, є найбільш санкціонованою країною у світі, зовсім не демонструє поспіху робити те, чого хочуть США і європейські держави: завершити війну проти України, додає ЗМІ.

З початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року Сполучені Штати занесли понад 6 тис. осіб і компаній, пов'язаних із воєнними зусиллями Кремля, до офіційного санкційного списку, пише автор. Він зазначив, що для того, щоб ці обмеження працювали, фінансові установи, які проводять трансакції через кордони, мають перевіряти операції і блокувати незаконну активність. Якщо цього не робити, як наголошує видання, вони самі ризикують дістати великі штрафи від США або опинитися під санкціями.

Проте Росії вдалося провести сотні мільярдів доларів у вигляді міжнародної торгівлі. Однією з причин може бути те, що фінансових посередників, які допомагають здійснювати ці операції, не знайшли й не покарали, зазначає медіа.

Згідно з аналізом The New York Times, із 10 найбільших штрафів за порушення санкцій після 2014 року (коли їх уперше запровадили проти Росії за анексію Криму) вісім наклали на фінансові установи. Проте лише два випадки стосувалися Росії: один – проти венчурного фонду, який управляв коштами російського олігарха, інший – проти криптобіржі Binance. І навіть Binance оштрафували не лише за співпрацю з Росією, а й за допомогу іншим країнам під санкціями – Ірану, Північній Кореї, Сирії й Кубі.

Більшість із 6 тис. підсанкційних суб'єктів – це фізичні особи й невеликі "фірми-прокладки", зазначає Кролік. За його словами, менш ніж 30 – великі компанії за межами Росії, і лише п'ять із них – фінансові.

Покарання фінансових установ, котрі підтримують російську воєнну машину, стало ще складнішим з огляду на затягування війни, повідомляє видання. Відрізана від більшої частини Заходу, Росія зміцнила економічні зв'язки з Індією й Китаєм – великими економіками, які стали її "рятівним колом".

Старший науковий співробітник Колумбійського університету й колишній посадовець мінфіну США Едвард Фішман проінформував, що є багато компаній у світі, які порушили режим вторинних санкцій, але він запитав: "Чи справді ви хочете зіпсувати стосунки з ОАЕ або Китаєм?"

Експерт Мартін Хорземпа з Інституту міжнародної економіки Петерсона заявив, що, якщо накласти санкції на великі китайські банки, міжнародна торгівля може значно сповільнитися. На його думку, американські компанії не зможуть оплачувати китайським заводам товари або отримувати гроші за власний експорт. Він підкреслив, що це може заморозити ланцюги постачання від електроніки до фармацевтики й підвищити ціни для американських споживачів, а через це великі китайські банки стали майже "недоторканними"

Хорземпа пояснив, що санкції проти великої китайської фінансової установи могли б спричинити глобальну фінансову нестабільність.

ЄС нещодавно наклав санкції на два регіональні китайські банки, які допомагали Росії обходити обмеження, нагадав ЗМІ. Утім, як наголошує експертка Центру стратегічних та міжнародних досліджень Марія Снєгова, Європа не має достатньо фінансових важелів, щоб забезпечити глобальне дотримання санкцій.

Санкційна політика Заходу проти РФ залишається радше символічною, ніж дієвою, адже головні інструменти – міжнародні фінансові потоки – і далі залишаються доступними Москві, резюмує NYT.

Санкції проти Росії ввели у відповідь на її напад на Україну ще 2014 року. Після повномасштабного вторгнення російських військ 24 лютого 2022 року обмеження суттєво розширили.

Загалом Євросоюз ввів уже 18 санкційних пакетів, останній із яких Рада ЄС затвердила 18 липня 2025 року.

20 серпня уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк заявив, що сумарно Росія втратила не менше ніж $180 млрд через санкції, щомісяця вони недоотримують приблизно 2,5 млрд нафтодоларових доходів.