RLI: РФ влаштовує провокації з дронами для втягування Білорусі у війну

31.07.2025, 22:22 newsua.one

29 липня в Мінську білоруські сили радіоелектронної боротьби збили безпілотний літальний апарат. Незважаючи на відсутність чіткої інформації від офіційних джерел, аналітики та іноземні спостерігачі запідозрили, що мова може йти про сплановану російську провокацію. Збитий дрон був російським і був навмисно знищений для створення приводу до втягування Білорусі у війну проти України. Про це заявили фахівці Інституту Роберта Лансінга (RLI). Білоруська влада заявила, що безпілотник нібито мав українське походження, але не надала жодних підтверджуючих даних: ні фото, ні відео, ні даних про модель, серійний номер або навігаційні системи. Міжнародні спостерігачі не отримали доступу до уламків. Україна відкинула звинувачення і назвала інцидент провокацією.Аналітики RLI висувають три можливі версії походження дрона. Це міг бути російський розвідувальний Орлан-10, який раніше використовувався в маскувальних операціях, комерційний модифікований дрон китайського виробництва, наприклад, Mugin-5, або взагалі постановочна імітація падіння БПЛА із заздалегідь підготовленими уламками.Сам факт відсутності доказів викликає підозри. У подібних ситуаціях держави, як правило, публікують матеріали, що підтверджують свої заяви. Мовчання Мінська і розмиті формулювання лише підсилюють думку про можливу фальсифікацію.Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Білорусь стала логістичним вузлом для російських військ, але прямої участі в бойових діях офіційно уникала. Олександр Лукашенко маневрує між підтримкою Кремля, внутрішнім невдоволенням і міжнародним тиском. Незважаючи на надання території для ракетних пусків і пересування військ, білоруська армія досі не вступала у відкриті бойові дії на українській землі.Інцидент у Мінську додатково насторожує і через свою незвичайність: про БПЛА відомо вкрай мало, офіційні особи мовчать, а прокремлівські Telegram-канали почали звинувачувати Україну ще до появи офіційних заяв. Українська влада відкинула причетність до інциденту, а аналітики вказують, що траєкторія польоту не відповідала діям українських БПЛА.На думку RLI, інцидент нагадує типову операцію під чужим прапором. Росія неодноразово вдавалася до подібних методів: на Донбасі та в Криму в 2014 році, а також у спробах провокацій біля українсько-польського кордону в 2022 році. В умовах, коли російська армія відчуває брак ресурсів, у Кремля є стратегічна мотивація підштовхнути Білорусь до відкриття нового фронту на півночі України або хоча б до відволікання українських військ.Різка і скоординована реакція російських пропагандистських ресурсів може свідчити про попередню обізнаність або навіть участь в організації інциденту. У Білорусі після інциденту посилилася антиукраїнська риторика, що може свідчити про підготовку громадської думки до зміни політичного курсу.Для Росії провокування Білорусі має кілька цілей: відвернути українські сили, перевірити реакцію НАТО, посилити контроль над Білоруссю і придушити інакомислення всередині країни під приводом національної загрози. Але така стратегія пов'язана з ризиками. Більшість білорусів не підтримують пряму участь у війні, і провокації можуть викликати протести або навіть дестабілізувати режим Лукашенка. У разі викриття інсценування репутація Москви може постраждати не тільки в очах союзників, але і на міжнародній арені.Існують і альтернативні версії. Дрон міг зазнати аварії через технічну несправність або бути частиною невдалої розвідувальної місії. Також теоретично можлива версія за участю західних сил, хоча такі припущення виглядають малоймовірними і частіше використовуються в російській пропаганді.Приклади падінь російських БПЛА в інших країнах — Румунії, Молдові, Польщі, Хорватії — підтверджують, що Росія не вперше допускає (або організовує) проникнення дронів на територію третіх держав. Такі інциденти часто трактуються як тестування реакції, дезорієнтація громадськості або спроба створити привід для ескалації.Падіння БПЛА в Мінську, особливо далеко від кордону і без переконливих доказів, дозволяє припустити, що інцидент був сфабрикований. Це вписується в стратегію Кремля щодо примусової інтеграції Білорусі та розширення участі у війні під виглядом «відповіді на агресію».Росія може використовувати такі провокації для тиску на Лукашенка, перевірки реакції білоруського суспільства і створення приводів для репресій. Лукашенко поки не використав інцидент для оголошення війни, що може свідчити або про його сумніви щодо походження дрона, або про спробу опору тиску з боку Москви.Найбільш ймовірний сценарій, на думку аналітиків RLI, полягає в тому, що Росія навмисно інсценувала катастрофу БПЛА в Мінську, щоб схилити Білорусь до участі в бойових діях, посилити контроль над внутрішньою ситуацією і відвернути увагу від невдач на фронті. Це також дає Кремлю можливість перевірити межі допустимого в гібридній війні без ризику прямої конфронтації з НАТО.Інцидент може бути використаний для подальшої мілітаризації Білорусі, розміщення додаткових російських військ під приводом захисту від «української загрози» і посилення контролю над білоруською політикою. Це також додає напруженості на східному фланзі НАТО і загрожує стабільності всього регіону.