Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

Трамп може дозволити українцям залишитися в США до закінчення війни з росією

mind.ua

Трамп може дозволити українцям залишитися в США до закінчення війни з росією

За словами американського президента, робота з українськими біженцями ведетьсяУкраїнським біженцям можуть дозволити залишитися в США до закінчення повномасштабної війни росії проти України.Про це повідомляє «Суспільне», посилаючись на слова президента США Дональда Трампа під час спілкування з журналістами в Білому домі.Один із журналістів запитав Трампа, чи дасть він такий дозвіл. На що той відповів ствердно.«Ми так і зробимо. У нас багато людей, які приїхали з України, і ми з ними працюємо», – сказав американський президент.Раніше речниця Білого дому Керолайн Лівітт заявила, що адміністрація США розглядає можливість припинення правового захисту українців у США за статусом тимчасового захисту (TPS).За даними Forbes, станом на червень 2025 року до США прибули 187 000 українців за програмою Uniting for Ukraine (U4U).Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що Рада ЄС ухвалила рішення про тимчасовий захист для українців. Дію тимчасового захисту для біженців з України продовжили до 4 березня 2027 року.Wed, 30 Jul 2025 09:00:00 +030020292556Новиниhttps://mind.ua/news/20292556-tramp-mozhe-dozvoliti-ukrayincyam-zalishitisya-v-ssha-do-zakinchennya-vijni-z-rosieyuhttps://mind.ua/news/20292556-tramp-mozhe-dozvoliti-ukrayincyam-zalishitisya-v-ssha-do-zakinchennya-vijni-z-rosieyu#comment_header_layerНовини на mind.uaвійна росії проти України,СШАВорог атакував Харків «шахедами»Є поранені, палали авто та будинокБлизько 02:00 30 липня окупанти вдарили по Харкову БпЛА, унаслідок чого спалахнули пожежі та поранено людей.Про це повідомляють органи місцевої влади.За даними міського голови Ігоря Терехова, у Шевченківському районі загорівся автомобіль, пошкоджено автомийку, скління багатоквартирних будинків і супермаркет. Голова ОВА Олег Синєгубов розповів, що росіяни застосували дрон «Герань-2».Ще один вибух пролунав о 02:43 – ворог вдарив «шахедом», за попередніми даними, по Слобідському району міста.Станом на 03:00 було відомо про трьох постраждалих у Шевченківському районі, це: 24-річна жінка, 33-річний чоловік і 62-річна жінка.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що росія звинуватила Україну в лісових пожежах у Сибіру. У Забайкаллі затримали двох підлітків, які стверджують, що «українські куратори» дали їм завдання підпалити ліс.Wed, 30 Jul 2025 08:27:00 +030020292555Новиниhttps://mind.ua/news/20292555-vorog-atakuvav-harkiv-shahedamihttps://mind.ua/news/20292555-vorog-atakuvav-harkiv-shahedami#comment_header_layerНовини на mind.uaвійна росії проти України,Агресія рф,ХарківВтрати ворога на 30 липня: оборонці ліквідували 890 військових рфЗнищено один танк, одну ББМ, 30 артсистемЗбройні сили України вбили й поранили 1 052 190 російських військовослужбовців, 890 – за минулу добу.Про це йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу.Від початку повномасштабного вторгнення загальні втрати ворога становлять:танків – 11 066 (+1);бойових броньованих машин – 23 065 (+1);артилерійських систем – 30 895 (+30);РСЗВ – 1451;засобів ППО – 1202;літаків – 421;гелікоптерів – 340;БпЛА оперативно-тактичного рівня – 48 685 (+100);крилатих ракет – 3548;кораблів /катерів – 28;підводних човнів – 1;автомобільної техніки та автоцистерн – 56 754 (+67);спеціальної техніки – 3935.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що Трамп заявив, що дає росії 10 днів на припинення війни в Україні, інакше – мита й санкції. Зворотній відлік починається «від сьогодні».Wed, 30 Jul 2025 08:17:00 +030020292554Новиниhttps://mind.ua/news/20292554-vtrati-voroga-na-30-lipnya-oboronci-likviduvali-890-vijskovih-rfhttps://mind.ua/news/20292554-vtrati-voroga-na-30-lipnya-oboronci-likviduvali-890-vijskovih-rf#comment_header_layerНовини на mind.uaвійна росії проти України,втрати росіянГолова Державної регуляторної служби: «Наразі ніхто не знає, скільки регулювань існує в Україні: називають цифри від 50 000 актів до понад 80 000»Олексій Кучер – про хиби в процедурі ухвалення регуляторних актів, скарги бізнесу, сутички з місцевою владою та ієрархію в прийнятті рішеньРегуляторна політика – це інструмент, за допомогою якого в багатьох країнах світу дотримуються балансу інтересів держави, підприємців і споживачів. Державна регуляторна служба України (ДРС) виступає своєрідним арбітром, захищаючи бізнес від надмірного адміністративного тиску. Орган відповідає за розробку й впровадження правил, які регулюють діяльність підприємств і підприємців, а також за нагляд за дотриманням цих правил.Про специфіку роботи Державної регуляторної служби у воєнних умовах Mind розпитав у її керівника Олексія Кучера. Зокрема, ми поговорили про те, як ДРС зменшує ступінь втручання держави в господарську діяльність (запобігаючи ухваленню економічно недоцільних і неефективних регуляторних актів), про державну підтримку підприємців, скорочення органів держконтролю та старт процесу дерегуляції. Також торкнулися проблем у розподілі повноважень із місцевими регуляторами й у сфері ліцензування, згадали про результати позапланових перевірок бізнесу та розгляд звернень / скарг підприємців.Про державну підтримку та нарікання бізнесу– Представники бізнесу часто скаржаться, що в часи війни їм заважають відновлюватися різноманітні перешкоди з боку регуляторних органів. Що скажете з цього приводу?– Не погоджуся з тим, що регуляторні органи завжди тільки заважають бізнесу відновлюватися. А якщо говорити конкретно про Державну регуляторну службу, то вона не є регулятором. І навряд чи ви знайдете скаргу саме на ДРС.Бізнес, який вважає, що він обтяжений певними регулюваннями, звертається до Державної регуляторної служби із заявами. І ми готові чути конкретику й факти (яких регулювань – нових чи старих, вони стосуються).Хоча якщо поглянути на це питання загалом, то, дійсно, ми переобтяжені різними регулюваннями. І наша служба виступає за те, щоб застарілі регулювання скасувати.До речі, ніхто не знає, скільки регулювань існує в Україні: хтось каже, що це 50 000 актів, інші – що цифра перевищує 80 000. Проте інвентаризації на сьогодні не проведено. Тому ми хочемо проінвентаризувати всі чинні акти. І саме із цього моменту має початися глобальний дерегуляційний процес.– А як ви бачите підтримку підприємців із боку держави, і чи є вона достатньою? І як влада планує знижувати адміністративне навантаження на бізнес? Бо чимало підприємців вважають, що держава кинула їх напризволяще у важкі воєнні часи: наприклад, чеський агроінвестор Петр Крогман в інтерв’ю Mind нарікає на відсутність відшкодування збитків, яких фермери зазнають через бойові дії, тощо.– Така підтримка держави є. Зрозуміло, що в сьогоднішніх складних умовах хотілося б більше. Але якщо говорити про відшкодування воєнних збитків тим же аграріям, то нещодавно Мінекономіки презентувало Програму з відшкодування бізнесу, який постраждав від російської агресії. Згідно із цим документом передбачаються відшкодування в розмірі до 16 млн гривень.Якщо ж говорити про плани зниження адміністративного навантаження на бізнес, то є цілий комплекс заходів під назвою «дерегуляція».Зараз вище політичне керівництво держави активно включене в цей процес. Уже маємо рішення РНБО про мораторій на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу, яке президент України нещодавно ввів в дію своїм указом.Зі свого боку, ДРС активна у процесах дерегуляції та працює за своїми напрямками, зокрема над аналізом чинних регулювань, щоб визначити, які зміни допоможуть ліквідувати зайві бар’єри для бізнесу, вдосконалити ліцензійну та дозвільну системи.– Про який функціонал мова?– Уряд хоче закріпити в законах виключну кількість інструментів держрегулювання, щоб регулятор не міг запроваджувати якісь інші норми. Також збиратимемо інформацію про проблеми бізнесу у профільних асоціаціях і відповідних сферах – що саме з регуляторних актів бізнес хоче скасувати і як це бачить.Окрім цього, планується для процесу дерегуляції спростити процедуру, щоб такі акти ухвалювалися швидше (хоча процес введення актів регулювання, навпаки, ускладнений – і це добре). Адже бізнес хоче швидких змін, і ми йдемо йому назустріч.Державна регуляторна служба – це унікальний майданчик, де може зустрітися чиновник / представник регулятора з представниками бізнесу. Тобто ми виступаємо як рефері, а потім ухвалюємо виважене рішення. Тому закликаємо підприємців, бізнес-асоціації звертатися до нас і повідомляти про свої проблеми.Якщо ж бізнесу шкодить якийсь конкретний інструмент державного регулювання – нехай звертається в ДРС, і ми будемо готові порушувати питання й обговорювати на найвищому рівні, щоб скасувати або ж зменшити вплив цього держрегулювання. Так бізнес і нам допоможе.– А є якась статистика щодо кількості звернень бізнесу до ДРС, наприклад, з початку цього року?– З початку 2025 року ми отримали від бізнесу понад 300 звернень. З них близько 200 – це коментарі, побажання, заперечення бізнесу тощо на певні нові регулювання, які виносяться на публічні обговорення. І на основі цього ми приймаємо вже рішення щодо того чи іншого регуляторного акта.Водночас мають місце і скарги: 15 – надійшли до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування при ДРС, а ще понад 90 – стосуються дій органів державного нагляду (контролю) під час проведення позапланових перевірок.Якщо говорити про результативність роботи ДРС, то станом на сьогодні ми розглянули близько 350 регуляторних актів. З них – 180 відмов (це понад 50%) у погодженні. Тобто кожне друге регулювання (якесь нове доповнення), що продукує регулятор, ДРС не пропускає.Є такий документ як аналіз регуляторного впливу – це ключова ланка в розробці регуляторного акту. Там зазначаються всі витрати, які можуть понести бізнес і держава. І якщо, наприклад, взяти 180 відмов, то, за нашими підрахунками, у разі їх прийняття бізнес мав би більш ніж 60 млрд грн витрат. Тобто ми зекономили бізнесу ці кошти.– А як ви це вираховуєте?– З кожного акту, якому ми відмовили, беремо цифру, зазначену регулятором (а ці цифри ймовірні) і плюсуємо їх. Так отримали понад 60 млрд гривень.– Тобто, судячи з наданих вами цифр, аналіз регуляторного впливу проєктів нормативних документів державні органи пр

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
31 липня 2025

Новини на тему

Більше новин